АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рухові функції мозочка.

Участь у регуляції тонусу м’язів – виявляє, головним чином, гальмівний вплив посередництвом червоних ядер і вестибулярних ядер, РФ стовбуру мозку (г.ч., стародавній мозочок).

Підтримка рівноваги (пози), що здійснюється посередництвом перерозподілу м’язевого тонусу переважно стародавнім мозочком і частково старим мозочком, що входять до складу медіальної зони черв’яка. Отримуючи імпульсацію від вестибулярних рецепторів, пропріорецепторів, шкірних, зорових і слухових рецепторів мозочок здатний оцінити стан м’язів, положення тіла у просторі і посередництвом ядер шатра, а також прямого виходу на вестибулярні ядра змінити позу тіла і зберегти рівновагу. Найбільш характерним симптомом ураження стародавнього мозочку є порушення рівноваги.

Координація рухів реалізується старим та новим мозочком, що входять до складу білячерв’якової зони. Сюди потрапляє інформація від пропріорецепторів і від моторної кори великого мозку (програма довільного руху). Координація досягається з допомогою аналізу через свої проміжні ядра, що мають виходи на червоне ядро і моторну кору. При цьому регулюються амплітуда, спрямованість і темп руху. Найбільш характерним симптомом порушення функції проміжної зони мозочка є порушення координації руху (атаксія).

Корекція швидких рухів, яка черезвелику швидкість їх розвитку не може бути здійснена в процесі руху з допомогою імпульсацій від пропріорецепторів. Мозочок отримує копію еферентної програми руху від моторної кори великого мозку до початку руху. У корі мозочка в процесі філо - та онтогенезу виробилась здатність виправляти можливі помилки, з врахуванням яких змінюється еферентна програма руху. До таких рухів відносять різні види швидких спортивних рухів, професійні рухи, гра на музичних інструментах та інш.(балістичні рухи).

Програмування цілеспрямованих рухів здійснюється корою нового мозочка, яка отримує імпульсацію переважно від асоціативних зон кори великого мозку через ядра моста. Ця інформація характеризує замисел руху. Ініціація руху забезпечується лімбічною системою та асоціативною корою. У корі нового мозку (а також у базальних ядрах, у моторній корі) вона переробляється у програму руху і через таламус потрапяє у премоторну кору. Там відбувається подальша переробка інформації, і через пірамідну та екстрапірамідну системи (в т.ч. до червоних ядер, вестибулярних ядер) вона реалізується у вигляді складного цілеспрямованого руху. Таким чином, вся аферентна інформація, що надходить до мозочка, через систему вставних нейронів спрямовується до його кори (складається з 3 шарів – молекулярного, гранулярного, клітини Пуркін’є).

Вегетативні функції мозочка полягає у тому, що він, як і гіпоталамус, приймає участь в узгодженні вегетативного забезпечення соматичної діяльності організму (модулюючий вплив на діяльність внутрішніх органів) посередництвом РФ, АНС і ендокринної системи. Після видалення мозочка в експерименті гомеостаз стає нестійким.

Роль мозочка у когнітивних процесах (пізнавальних) досліджена мало. Відомо, що після видалення мозочка в експерименті у тварин когнітивні процеси погіршуються. Для клітин Пуркін’є властива тривала слідова гіперполяризація і повторні розряди, що, на думку деяких авторів, сприяє виробленню рухових навиків (навчання).

Ураження мозочка викликає розлади ходи, інтенційне тремтіння (під час виконання довільних рухів), ністагм, адіадохокінез (нездатність виконувати рухи синхронно, послідовно і швидко), дисметрію (порушення амплітуди рухів), дизартрію (розлади організації мовної моторики, скандована мова), атакcію (розлади величини, сили, швидкості, напряму рухів, які внаслідок втрачають плавність і стабільність, хода п’яного), астенію (зниження сили м’язевого скорочення, швидка втомлюваність), дистонію (порушення тонусу – підвищення або зниження), астазія (втрата здатності до тетанічних скорочень, внаслідок чого голова, кінцівки та тулуб безперервно тремтять), асинергія (порушення співдружності рухів, хворий торкається носа у 3 прийоми), дезеквілібрація (порушення здатності підтримувати рівновагу). Завдяки особливостям будови та тісним взаємозв’язкам із корою (сенсомоторною), підкірковими утворами та спинномозковими центрами мозочка є головним керуючим органом рухової системи, що здійснює контроль всіх видів рухів від простих рухових актів до складних форм рухової поведінки.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 604 | Нарушение авторских прав