АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина. Антенатальна передача HBV чи HCV, особливо в першому триместрі вагітності, призводить до:

Антенатальна передача HBV чи HCV, особливо в першому триместрі вагітності, призводить до:

-уроджених аномалій розвитку (гідро-, або мікроцефалії, вродженого фетального гепатиту);

-мертвонародженості;

-передчасного народження.

Дитина може народжуватися з клінічними проявами перинатальної патології:

-геморагічний синдром;

-анемія;

-гіпербілірубінемія;

-респіраторні розлади;

-перинатальні пошкодження ЦНС (внутрішньошлуночкові крововиливи, енцефалопатія).

При більш пізньому інфікуванні відбувається розвиток вірусних гепатитів, які мають у новонародженого широкий спектр проявів. Переважними формами у немовлят є середньотяжка і тяжка, яка містить у собі і злоякісну.

Вірусний гепатит В у новонароджених характеризується тяжкістю перебігу, частим розвитком печінкової недостатності.

Вірусний гепатит С відзначається поширенням субклінчних форм, легшим клінічним перебігом. Показники цитолізу (АлАТ, АсАТ) у 60 % хворих у межах норми.

Провідними синдромами є холестатичний, інтоксикаційний, геморагічний.

Холестаз проявляється жовтяницею зперших днів життя, ахолічними випорожненнями, потемнінням сечі. Часто спостерігається гепатолієнальний синдром.

Інтоксикація характеризується блідістю, млявістю, анорексією, зригуванням, втратою маси тіла.

Тяжкий перебіг гепатиту супроводжує геморагічний синдром як наслідок тромбоцитопенії і зниження функції печінки в утворенні факторів згортання крові.

Недоношені діти мають такі особливості перебігу гепатитів: наявність атипових, безжовтяничних, субклінічних форм.

Установлено, що близько 90 - 95 % інфікованих в перинатальному періоді стають носіями HBV, HVC. Персистенція HBsAg у 25 % випадків призводить до формування хронічного гепатиту, а носійство HCV в 70-90% сприяє розвитку цирозу печінки або гепатоцелюлярної карциноми.

Діагностика:

А) ВГА:

- епідеміологічний анамнез матері (контакт з хворим ВГА протягом 45 днів до появи ознак хвороби);

- визначення анти-HAV IgM у крові.
Б) ВГВ:

Яка тактика ведення новонароджених?.

А) ВГА:

- якщо жінка в останньому триместрі вагітності перенесла гострий ВГА, то відразу
після народження дитині необхідно ввести в/м імуноглобулін у дозі 0,02 мл/кг;

- при виділенні HAV з випорожненнями необхідна госпіталізація дитини;

Б) ВГВ:

- скринінг усіх вагітних з виявлення НВ Ag;

- новонародженим від НВ Ag - позитивних матерів чи від необстежених матерів з групи високого ризику необхідно ввести в/м 0,5 мл специфічного імуноглобуліну (HBIG) у перші години життя;

- якщо у матері НВ Ag - позитивна кров, новонародженому вводять вакцину ВГВ.

Для вакцинації пропонується дві схеми:

1. Швидка схема, згідно з якою перша ін'єкція робиться при народженні; дві наступні через 1 і 2 місяці після першої, доза 10 мкг на ін'єкцію. За такою схемою ефективність захисту дітей становить 95%.

2. Друга схема використовує такі ж самі дози (10мкг) з більш тривалим інтервалом між ін'єкціями, а саме ін'єкцію третьої дози вакцини роблять через 6 місяців після першої.

При використанні вакцини зі специфічним Ig ефективність щеплення досягає 98% Якщо через деякий час після вакцинації титр антитіл до HBV стає менший ніж 10 МО/л, показано введення бустерної дози за такими рекомендаціями:

1. При швидкій імунізації (за схемою 0, 1, 2 міс.) введення бустерної дози рекомендується через 12 місяців після першої ін'єкції. Необхідність у наступній бустерній дозі не повинна виникнути протягом щонайменше 8 років.

2. При первинній імунізації за схемою 0, 1, 6 міс. введення бустерної дози може бути потрібним найімовірніше не раніше, ніж через 5 років після проведення курсу вакцинації.

Комплексне лікування спрямоване на:

- зменшення проявів запалення;

- дезінтоксикацію;

- забезпечення умов для регенеративних процесів у клітинах печінки.

Широко використовуються препарати альфа - рекомбінантного інтерферону (реоферон, лаферон, віферон) разом з антиоксидантами (вітамінами С та Е). Гепатопротектори, шо належать до препаратів метаболічної дії, широко застосовують при всіх формах вірусних гепатитів. Найчастіше використовують есенціале. При геморагічному синдромі призначають вікасол, інгібітори протеаз, діцинон протягом 5 днів На висоті інтоксикації використовують 5% розчин глюкози, або альбумін.

Антибіотики застосовують за наявності бактеріальних ускладнень. Для лікувавння проявів холестазу використовують 25% розчин сірчаної магнезії, активоване вугілля, смекту.

Вакцинотерапія проти вірусного гепатиту С перебуває у стані експериментального розроблення.

Призначення Іg новонародженим від НВsAg - і НВbeAg - позитивних матерів відразу після народження і ще раз у три і шість місяців знижує хронічну інфекцію від 90% до 25%.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 392 | Нарушение авторских прав