АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Психологічна та соціальна готовність до школи

А. Бажання вчитися в школі:

1. Дитина хоче йти до школи.

2. Особливого бажання йти до школи поки що немає.

3. Йти до школи не хоче.

Б. Навчальна мотивація:

1. Усвідомлює важливість і необхідність навчання, власні цілі навчання набули або набувають самостійної привабливості.

2. Власні цілі навчання не усвідомлюються, привабливою є тільки зовнішня сторона навчання (можливість спілкуватися з ровесниками, мати шкільні приналежності і т.д.).

3. Цілі навчання не усвідомлюються, нічого привабливого в школі дитина не баче.

В. Уміння спілкуватися, адекватно поводитися і реагувати на ситуацію:

1. Достатньо легко вступає в контакт, правильно сприймає ситуацію, розуміє її сенс, адекватно поводиться.

2. Контакт і спілкування утруднені, розуміння ситуації і реагування на неї не завжди або не зовсім адекватні.

3. Погано вступає в контакт, має сильні утруднення у спілкуванні, у розумінні ситуації.

Г. Організованість поведінки:

1. Поведінка організована.

2. Поведінка недостатньо організована.

3. Поведінка неорганізована.

Загальна середня оцінка рівня психологічної і соціальної готовності до школи:

Вище за середній, середній: більшість показників готовності оцінюється 1-м рівнем.

Нижче за середній: більшість показників готовності оцінюється 2-м рівнем.

Низький: більшість показників оцінюється 3-м рівнем.

2. Розвиток шкільнозначущих психофізіологічних функцій.

А. Фонематичний слух, артикуляційний апарат.

1. Порушень у фонематичному строї мовлення, у звуковимові немає, мовлення правильне, чітке.

2. У фонематичному строї мовлення, у звуковимові є помітні порушення (необхідно дослідження логопеда).

3. Дитина недорікувата (необхідно спостереження логопеда).

Б. Дрібні м’язи руки.

1. Рука розвинена добре, дитина впевнено володіє олівцем, ножицями.

2. Рука розвинена недостатньо добре; олівцем, ножицями дитина працює з напруженням.

3. Рука розвинена погано: олівцем, ножицями працює погано.

В. Просторова орієнтація, координація рухів, тілесна спритність.

1. Достатньо добре орієнтується у просторі, координує рухи, рухлива, спритна.

2. Відмічаються окремі ознаки недорозвитку орієнтації у просторі, координації рухів, недостатньо спритна.

3. Орієнтація у просторі, координація рухів розвинені погано, незграбна, малорухлива.

Г. Координація в системі око – рука.

1. Може правильно перенести до зошита найпростіший графічний образ (візерунок, фігуру), що зорово сприймається на відстані (з класної дошки).

2. Графічний образ, що зорово сприймається на відстані, переноситься до зошита з незначними перекручуваннями.

3. При перенесенні графічного образу, що зорово сприймається на відстані, допускаються грубі перекручування.

Д. Обсяг зорового сприймання (за кількістю виділених об’єктів у картинках-нісенітницях, картинках з численними контурами).

1. Відповідає середнім показникам вікової групи.

2. Нижче за середні показники вікової групи.

3. Набагато нижче за середні показники вікової групи.

Загальна середня оцінка рівня розвитку шкільнозначущих психофізіологічних функцій:

Вище за середній, середній: більшість показників готовності оцінюється 1-м рівнем.

Нижче за середній: більшість показників готовності оцінюється 2-м рівнем.

Низький: більшість показників готовності оцінюється 3-м рівнем.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 550 | Нарушение авторских прав