АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

І стадія

Прочитайте:
  1. Г – атонічна стадія – затухаючі збудження окремих ділянок міокарду, на ЕКГ наростає тривалість та знижується амплітуда хвиль при їх частоті менше 400 в 1 хв..
  2. ІV стадія – повне незгортання крові.
  3. Імунологічна стадія.
  4. Імунологічна стадія.
  5. Патофізіологічна стадія.
  6. Патохімічна стадія.
  7. Патохімічна стадія.
  8. Патохімічна стадія.
  9. Пізня стадія, яка пов’язана з заносом яєць в інші органи.

Ціль: елементарне піддержування життя.

Задача: екстрена оксигенація.

Етапи

А. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Застосовується потрійний прийом Сафара: відкривання рота, очищення; закидання голови; висування вперед нижньої щелепи.

Б. ШВЛ і оксигенація.

В. Штучне піддержування кровообігу (зовнішній масаж серця, який забезпечує від 6 до 30% нормального кровотоку; якщо зупинка серця у лікарні, то може бути застосований відкритий масаж серця, який забезпечує 50% нормального кровотоку. Не припиняючи реанімаційні заходи, треба визвати реанімаційну бригаду, яка приступає до виконання ІІ стадії СЛЦР.

ІІ стадія

Ціль: подальше піддержування життя.

Задача: відновлення самостійного кровообігу та дихання.

Етапи

Г. Медикаментозні засоби для в/в інфузії. Застосовують:

Адреналіну гідрохлорид – 0,1% - 1,0 (1 мл у 9 мл фізрозчину) по

0,3-0,5-0,75 мл в/в, в центральну вену, в/серцево, в/трахеально.

Повторні введення через 1-3-5 хвилин реанімації.

Атропіну сульфат 0,1% - 1,0 по 0,5-1 мл в/в, в трахею.

Перфторан – 400 мл в/в крап. – збільшує кисневу активність крові. реологічні дії крові, сорбція активних речовин.

Поляризуючу суміш: в/в крап. Глюкозу 15% - 250 мл, хлорид калію 3% - 15 мл, магнезії 25% - 10 мл + 8-10 од інсуліну.

Д. Дефібриляція.

66. Утопленого чоловіка достави-ли на берег через 6 хв після утоп-лення. Свідомість відсутня, пульс не визначається. Почали СЛР: ШВЛ методом «рот до рота» і ма-саж серця. Яка з ознака вказує на ефективність реанімації: 1 звуження зіниць 2 підвищення АТ 3 прискорення пульсу 4 сповільнення пульсу, часте дихання 5 прискорення дихання
67. З води витягли людину без ознак життя. Пульс і дихання відсутні. Тони серця не вислухо-вуються. Яка послідовність надання першої допомоги: 1 відновити прохідність дихаль- них шляхів та провести СЛР 2 покласти потерпілого облич- чям донизу 3 негайно ШВЛ та непрямий масаж серця 4 звільнити від одягу, провести масаж серця 5 все перераховане вірно
68. На яку глибину потрібно притиснути грудину до хребта, виконуючи непрямий масаж серця у немовлят: 1 2-3 см 2 1-2 см 3 3-4 см 4 4-5 см 5 5-6 см
69. При огляді пацієнта 75 років свідомість та всі рефлекси відсут-ні. Ознаки діяльності серцевої та дихальної систем не визначають-ся. Виявлено заклякання м’язів, трупні плями, розм’якшення очного яблука та помутніння рогівки. Який імовірний діагноз: 1 біологічна смерть 2 клінічна смерть 3 передагонія 4 агонія 5 термінальна пауза  
70. Під час Вашого чергування в стаціонарі раптово помер після-операційний хворий. Хто має констатувати смерть хворого у палаті: 1 черговий лікар 2 медична сестра 3 патологоанатом 4 старша медична сестра 5 головний лікар
71. При проведенні ШВЛ епігаст-ральна ділянка підіймається і не опускається. Що необхідно при цьому зробити: 1 поліпшити розгинання голови і продовжити ШВЛ 2 стиснути грудну клітку двома руками
терний хруст, що свідчить про перелом ребра. Ваші дії: 2 припиняєте реанімаційні заходи та робите прекардіальний удар 3 продовжуєте СЛР, змістивши руки до неушкоджених ребер 4 констатуєте біологічну смерть 5 робите прямий масаж серця
60. Потерпілого витягли з води через 5 хв після утоплення. Пульс на сонних артеріях, дихання відсу-тні. Зіниці широкі, на світло не реагують. З чого розпочнете ПМД: 1 видалення води з дих. шляхів 2 прекардіального удару 3 непрямого масажу серця 4 виклику швидкої допомоги 5 введення строфантину
61. У потерпілого 19 років клінічна смерть. М/с проводить серцево-легеневу реанімацію. Що з перелі-ченого свідчить про ефективність закритого масажу серця: 1 пульсація на сонній артерії 2 пасивні рухи грудної клітки 3 зниження температури тіла 4 відсутність свідомості 5 розширення зіниць
62. Перед проведенням непрямого масажу серця потрібно:   1 виконати прекардіальний удар 2 провести конікотомію 3 зробити трахеостомію 4 виконати прийом Геймліха 5 ввести в/серцево розчин адреналіну гідрохлорид
63. При синкопальному утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходиться під водою не більше: 1 20 хвилин 2 25 хвилин 3 30 хвилин 4 35 хвилин 5 40 хвилин
64. При справжньому утопленні реанімація може бути ефективною, якщо потерпілий знаходиться під водою не більше: 1 3-5 хвилин 2 10-12 хвилин 3 12-15 хвилин 4 15-18 хвилин 5 20-22 хвилин
65. Потерпіла, 20 років, витягнута з холодної води через 6 хвилин після утоплення без ознак життя. Шкіра бліда. Дихання немає. Пульс на сонній артерії відсутній. Яка послідовність ваших дій: 1 почати проводити СЛР 2 викликати швидку допомогу 3 признати потерпілу мертвою 4 визвати міліцію 5 дати понюхати серветку, змоче- ну нашатирним спиртом

Подальша тактика зависить від результатів ЕКГ:

Якщо серцева діяльність відновилася продовжують медикаментозну терапію.

При виявленні на ЕКГ патологічних комплексів:

а) При асистолії: продовжують ШВЛ дихальним апаратом, непрямий масаж серця. Повторно вводять адреналін, атропін, натрію гідро-карбонат, в/в преднізолон, плазмокоректори. При неефективності терапії: кардіостимуляція або відкритий масаж серця.

б) При фібриляції шлуночків: дефібриляція; медикаментозне зниження порогу чутливості міокарду до електротоку: лідокаїн 2% - 10 мл по 4-6 мл в/ на фізрозчину; поляризуючи суміші – 200 мл; обзидан 0,1% - 5 мл від 1 до 5 мл в/в крап.; новокаїнамід 10% - 5 мл в/в крап.

в) При мілко- або середньохвильової фібриляції: адреналін для переводу її в крупнохвильову.

При неефективності засобів, які проводяться: повторні де фібриляції, напруженість підвищується по 500 В, або не вище 7500 В.

 

ІІІ стадія
розроблена і описана В.А. Неговським, як “постреанімаційна хвороба”

Ціль: довге піддержування життя.

Задача: відновлення нормального мислення (постреанімаційна ІТ).


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 453 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)