АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причина виникнення рахіту у дітей

Основна причина виникнення дитячого рахіту – це нестача вітаміну D. Він призводить до виникнення інших порушень в організмі.

Нестача вітаміну D – порушення кальцієвого і фосфорного обмінів в організмі дитини – порушення процесів утворення і росту кісток, і їх мінералізації – істотні порушення в роботі нервової системи і функціонуванні внутрішніх органів.

Нестача вітаміну D може виникнути у малюка внаслідок неповноцінного харчування, а також рідкого перебування на сонці, оскільки вітамін D виробляється в шкірі людини саме при дії сонячних променів. Звичайно, існують й інші причини захворювання. Наприклад, ускладнення під час вагітності та пологів, неактивний спосіб життя матері та дитини, несприятливі соціальні умови життя. Сприяють розвитку рахіту у дітей занадто велика надбавка у вазі, недостатня вага при народженні, прийом деяких лікарських препаратів.

Ознаки та симптоми рахіту

Для того щоб вчасно діагностувати у дитини рахіт, достатньо бути просто спостережливою і уважною. У цього захворювання існують досить яскраво виражені ознаки рахіту:

1. Розм’якшуються кістки. Як наслідок, на голові дитини чітко виступають лобові і тім’яні горби, потилиця може стати плоскою, голова стає більше схожа на квадрат, ніж на овал. На кістках рук, ніг і грудної клітини можуть утворитися своєрідні кісткові нарости. У важких випадках ноги дитини викривляються і набувають форму літери Х або букви О.

2. У зв’язку з неправильним розвитком м’язів живота, животик дитини стає як би розпластаним, і нагадує жаб’ячий.

3. Облисіння частини голови дитини або всій її поверхні.

Профілактика рахіту

Захворювання рахітом набагато легше спробувати запобігти, ніж лікувати. Лікування рахіту досить складне і тривале. Тому батькам не завадить зайвий раз звернути увагу на профілактичні заходи.

1. Дитині необхідні регулярні прогулянки, при цьому бажано, щоб навіть у холодну погоду частина шкіри потрапляла під вплив сонячних променів. Простіше кажучи, намагайся виставляти личко малюка на сонечко, навіть якщо він добре закутаний у мороз.

2. Дитині необхідна сувора організація дитячого харчування, яка обов’язково включає вітамін D і кальцій, а саме риба (особливо жирна, така як скумбрія, сьомга), молоко та молочні продукти, а також вершкове масло і сир,яєчний жовток.

3. З метою профілактики рахіту діткам можна давати вітамін Д в капсулах, але для цього необхідно проконсультуватися з лікарем. Вітамін Д може бути небезпечний передозуванням, і якщо дитина отримує його в достатній кількості з харчуванням, необхідності в додаткових вітамінах може не виникнути.

4. В якості профілактики можна давати дитині риб’ячий жир, продукт, багатий вітаміном D. Можна давати його курсами, тиждень через тиждень. Дозу слід обговорити з лікарем, оскільки вона залежить від віку дитини та факторів ризику захворювання на рахіт.

5. Відмінними заходами для профілактики рахіту є загартовування, масаж, гімнастика. Головний ворог рахіту – активний і здоровий спосіб життя. Вивчи простий варіант загальнооздоровчого масажу і роби його дитині сама. Ця проста і приємна процедура допоможе вберегти малюка від багатьох проблем.

Лікування рахіту

Якщо все ж твій малюк захворів на рахіт і існують всі ознаки, його необхідно лікувати. І єдино прийнятним варіантом є лікування рахіту під суворим контролем лікаря. Це серйозне захворювання, яке вимагає уваги і грамотного підходу. Основними заходами при ознаках рахіту для лікування є:

• Вітамін D. Він дається дитині в дозах і послідовності, що призначаються лікарем. Під час рахіту при ознаках лікування рахіту постійно перевіряється кров дитини на наявність в ній кальцію, фосфатів та інших важливих елементів.

• Призначається ультрафіолетове опромінення. Під час проведення цієї процедури прийом вітаміну D тимчасово відміняють.

• Протягом усього лікування рахіту проводять лікувальний масаж і гімнастику.

• Для лікування рахіту застосовують ванни з настоями цілющих трав, таких як череда, подорожник, кора дуба.

Через два тижні після початку лікування рахіту зазвичай беруть спеціальний аналіз сечі, який сигналізує про успішність лікування.

Запорука успіху в профілактиці і боротьбі з рахітом – здоровий спосіб життя, що починається з повноцінного різноманітного харчування, і закінчується фізичною активністю. У попередженні цієї хвороби багато в твоїх руках, залишається тільки постаратися забезпечити дитині все необхідне, щоб уникнути цього небезпечного захворювання.

Прояви рахіту

Перші ознаки рахіту можуть з'являтися вже на 2-3 місяці життя малюка, а у недоношених дітей ще раніше. Часто першими симптомами хвороби (так званий початковий період рахіту), які помічають батьки, бувають порушення сну (сон стає неспокійним, тривожним, зі здригуваннями), дратівливість, плаксивість, часті здригування дитини навіть при негучному звуці. У малюка з'являється підвищена пітливість, особливо під час сну або годування. Найбільш сильно пітніють обличчя і волосиста частина голови. Через зрушення в обмінних процесах в організмі піт стає "кислим", подразнює шкіру, при цьому дитина починає терти голову об подушку, що викликає облисіння потилиці. Сеча теж може мати кислий запах і подразнювати шкіру малюка, викликаючи нерідко поява попрілостей. Оглядаючи дитину, лікар, як правило, відзначає невелике розм'якшення кісток черепа, що утворюють краю великого тім"ячка і??швів. Якщо на даному етапі не розпочате лікування і не усунуті причини, що сприяють розвитку рахіту, то клінічні прояви хвороби починають поступово наростати, а в дитини з'являються виражені кісткові зміни.

Період розпалу хвороби найчастіше припадає на кінець першого півріччя життя малюка. До м'якості і піддатливості країв великого тім'ячка приєднується розм'якшення кісток черепа - з'являється потиличні сплощення, виникає асиметрія голови. У результаті надмірного розростання некальцифікованої кісткової тканини (ріст якої в нормі припиняється після кальцифікації) у дитини починають виступати лобові і тім'яні горби, а череп набуває своєрідну форму. Крім того, на ребрах з'являються ущільнення у вигляді "рахітичних чіток", а на зап'ястях у вигляді "рахітичних браслетів". У другому півріччі життя, коли наростає навантаження на кістки, з'являються викривлення хребта ("рахітичний горб"), грудної клітини (вона може бути втиснута усередину або вибухає), тазу (вузький неправильної форми таз ("плоскорахітний таз"). З початком самостійної ходьби у малюків часто викривляються ноги, приймаючи О-образну і рідше Х-подібну форму, розвивається плоскостопість. Особливо добре видно кісткові деформації на рентгенівських знімках, однак через відповідні обставини на організм це дослідження у маленьких дітей проводиться дуже рідко і лише за суворими показаннями.

У цей же час, крім виразних кісткових змін, розвивається зниження м'язового тонусу (м'язова гіпотонія). У результаті слабкості м'язів з'являються великий живіт ("жаб'ячий" живіт), підвищена рухливість в суглобах, дитина починає затримуватися у розвитку моторних навичок (пізно починає перевертатися на живіт і спину, сидіти, повзати, стояти, ходити).

Крім того, у дітей з проявами рахіту запізнюється прорізування зубів, нерідко відбувається порушення роботи внутрішніх органів: легенів, серця, шлунково-кишкового тракту (схильність до закрепів). Через зниження імунітету діти починають часто хворіти респіраторними інфекціями.

Однак поступово відзначається стихання симптомів хвороби - настає період одужання. При цьому поліпшується самопочуття дитини, зникають зміни з боку нервової системи та внутрішніх органів, дитина починає краще сидіти, стояти, ходити, одназк порушення м'язового тонусу і кісткові деформації зберігаються ще тривалий час, деякі - зберігаються на все життя.

Нормалізація в крові рівня кальцію та фосфору свідчить про перехід хвороби в неактивну фазу - період залишкових явищ, коли вже немає ознак активного рахіту, але зберігаються деформації з боку кісток - велика голова, деформована грудна клітка, вузький таз, плоскостопість, неправильний прикус.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 596 | Нарушение авторских прав