Клінічний перебіг. Неускладнена дивертикулярна хвороба має безсимптомний перебіг
Неускладнена дивертикулярна хвороба має безсимптомний перебіг. Клінічні про яви ускладненої дивертикулярної хвороби неспецифічні і залежать від виду ускладнен ня. Для дивертикуліту характерні дискомфорт у животі, спастичний біль і періодична затримка дефекації, а також наявність в анамнезі епізодів підвищення температури тіла, пов’язаних з інтенсивним больовим синдромом у лівій клубовій ділянці. За на явності перфорації розвивається клініка перитоніту, під час кровотеч з’являються неспецифічні ознаки товстокишкових кровотеч.
Диференційний діагноз:
– коліти різної етіології;
– хвороба Крона;
– рак товстої кишки;
– ниркова коліка;
– аднексит;
– ішемічний коліт.
Лікування. Неускладнена дивертикулярна хвороба лікування не потребує. За ускладненого перебігу дивертикуліту:
– дієта з високим вмістом клітковини;
– антибіотики широкого спектра дії в комбінації з метронідазолом;
– спазмолітики (дуспаталін);
– аналгетики;
– лікувальні клізми;
– антибактеріальні препарати.
Хірургічне лікування:
Абсолютні показання до операції:
– перфорація;
– масивна кровотеча;
– неефективність консервативної терапії дивертикуліту (наростання інтоксикації, абсцедування інфільтрату);
– кишкова непрохідність;
– неможливість виключити рак.
При дивертикулярній хворобі, що супроводжується частими клінічними мані фестаціями — операція Reilly — поздовжня сероміотомія в місцях функціональних м’язів замикачів. Показаннями до неї є больовий синдром, стійкий гіпертонус, літній вік, супутня патологія, що підвищують ризик резекції. Суть операції полягає в розсіченні серозно м’язового шару по тенії сигмоподібної кишки, що сприяє змен шенню тонусу кишкової стінки та нормалізації внутрішньопросвітного тиску.
У разі перфорації дивертикулу з розвитком абсцесу або перитоніту — резекція ураженої ділянки кишки з виведенням колостоми, рідко — резекція з накладанням міжкишкового анастомозу.
У разі кровотечі з дивертикулу та неефективності консервативної терапії — резекція сегмента ободової кишки із судиною, що кровоточить (найчастіше — лівобічна геміколектомія).
Поліпи товстого кишечнику — розростання залозистого епітелію, яке підніма ється над прилеглою слизовою оболонкою у вигляді широкого грибоподібного або гіллястого утворення.
Класифікація:
Згідно з Міжнародною гістологічною класифікацією пухлин, доброякісні новоутворення товстої кишки представлено таким чином:
І. Аденома:
а) тубулярная (аденоматозний поліп);
б) ворсинчаста;
в) тубулярно ворсинчаста.
ІІ. Аденоматоз (аденоматозний поліпоз кишечнику).
ІІІ. Пухлиноподібні ураження:
1. Гамартоми:
а) поліп Пейтца — Егерса і поліпоз;
б) ювенільний поліп і поліпоз.
2. Гетеротопії:
а) гіперпластичний (метапластичний) поліп;
б) доброякісний лімфоїдний поліп і поліпоз.
3. Запальний поліп.
4. Глибокий кістозний коліт.
5. Ендометріоз.
За гістологічною будовою поліпи поділяють на:
– гіперпластичні (2%);
– залозисті (51,6%);
– залозисто ворсинчасті (21,5%);
– ворсинчасті (14,7%).
За чинником множинності епітеліальні пухлини поділяють на:
1) поодинокі (ризик малігнізації — 1–4%);
2)множинні (ризик малігнізації — до 20%):
– групові;
– розсіяні;
3) дифузний (сімейний) поліпоз (ризик малігнізації — 80–100%).
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 535 | Нарушение авторских прав
|