АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рівні Ig (г/л) в сироватці крові, метод радіальної імунодифузії

Прочитайте:
  1. A. Предмет и методы отрасли
  2. Bystander-effect. Методы обнаружения. Биологическая роль.
  3. c) комбинированный метод
  4. C. Немедикаментозні методи
  5. Dot–ИФА. Метод точечного иммуноферментного анализа
  6. I. Методы симптоматической психотерапии
  7. II МЕТОДЫ, ПОДХОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ
  8. II. МЕТОДЫ ОПЕРАЦИЙ И МЕТОДИКА ОБСЛЕДОВАНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ В ХИРУРГИИ КИСТИ
  9. III. ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ ИНСТРУМЕНТАЛЬНЫЕ И ЛАБОРАТОРНЫЕ МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ.
  10. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
Вік Імуноглобуліни, М±σ Загальний рівень
G M A
Новонароджені 1 – 3 міс. 4 – 6 міс. 7 – 12 міс. 13 – 24 міс. 25 – 36 міс. 3 – 5 р. 6 – 8 р. 9 – 11 р. 12 – 16 р. Дорослі 10,31 ± 2,0 4, 3 ± 1,19 4,27 ± 1,86 6,61 ± 2,96 7,62 ± 2 09 8,92 ± 1 83 9,29 ± 2,28 9,23 ± 2,56 11,24 ± 2,35 9,46 ± 1,24 11,58 ± 3,05 0,11 ± 0,05 0,3 ± 0,11 0,43 ± 0,17 0,54 ± 0,23 0,58 ± 0,23 0,61 ± 0,19 0,56 ± 0,18 0,65 ± 0,25 0,79 ± 0,33 0,59 ± 0,2 0,99 ± 0,27 0,02 ± 0,03 0,21 ± 0,13 0,28 ± 0,18 0,37 ± 0,18 0,5 ± 0,24 0,71 ± 0,37 0,93 ± 0,27 1,24 ± 0,45 1,31 ± 0,6 1,48 ± 0,63 2,0 ± 0,61 10,44 ± 2,0 4,81 ± 1,27 4,98 ± 2,04 7,52 ± 2,42 8,7 ± 2,58 10,24 ± 2,05 10,78 ± 2,45 11,12 ± 2,23 13,34 ± 2,54 11,53 ± 1,69 14,57 ± 3,53

 

Гіпогамаглобулінемія – зниження рівня Ig G < 2 г/л або

зниження рівня Ig M + Ig G + Ig A < 4 г/л.

4. Визначення хлоридів поту. Муковісцидоз є одним з найбільш частих генетичних захворювань і зустрічається в популяції набагато частіше, ніж ПІД. Серед його клінічних проявів провідна роль відведена рецидивуючим пневмоніям і синдрому мальабсорбції. Тому при підозрі на ПІД необхідно спочатку виключити муковісцидоз.

5. Рентгенологічна і ультразвукова діагностика тимусу і його розмірів. Рентгенографія органів грудної клітки проводиться пацієнтам з ПІД практично завжди у зв’язку з легеневою патологією. На рентгенограмах необхідно звернути увагу на тінь тимусу. Дифузне збільшення тіні тимусу (тимомегалія) не веде до ПІД. На можливий ПІД вказує відсутність тимусу. При ПІД в тимусі виявляють вузли (ознака тимоми).

6. Шкірні тести для визначення клітинної гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ). В основі шкірних тестів лежить специфічна стимуляція Т-лімфоцитів пам’яті. Для цього застосовується внутрішньошкірне введення антигенів. В місці введення антигену через 2 – 3 дні формується клітинний інфільтрат, що вказує на попередню сенсибілізацію хворого цим антигеном і, що дуже важливо, на здатність клітин імунної системи розпізнати антиген та сформувати імунну відповідь (активація, проліферація). Для цього тесту використовують стандартизовані антигени – туберкулін, правцевий анатоксин, кандидозний антиген, антиген трихофітону. Для діагностики ПІД найбільш інформативним є кандидозний антиген. Методика проведення тесту аналогічна до проведення туберкулінової проби. Пацієнту внутрішньошкірно в ділянку передпліччя вводять 0,1 мл розведеного 1:100 антигену. В місці введення повинен утворитися пухир. Відсутність пухиря вказує на підшкірне введення - тест потрібно повторити на другій руці. Оцінка реакції проводиться через 48 і 72 год. за максимальним діаметром ущільнення (інфільтрату). При негативному результаті, дослідження повторюють, розвівши антиген 1:10. Еритема в місці ін’єкції не може розцінюватись як позитивний результат. Позитивним є результат, коли інфільтрат перевищує 5 мм., що свідчить про відсутність комбінованого ПІД. Негативний тест не є інформативним і не виключає ПІД, тому що може свідчити як про ПІД, так і про відсутність контакту дитини з використаним антигеном. Особливо складною є інтерпретація цього тесту у дітей до 2 р.

7. Кількісне визначення субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові. Використовують моноклональні антитіла (антитіла, специфічні до кожної субпопуляції лімфоцитів). Найбільш точним є метод проточної цитофлуоріметрії. Хоча підрахунок клітин, мічених моноклональними антитілами може здійснюватись і за допомогою люмінесцентного мікроскопа.

 

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 467 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)