АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гіповітаміноз

Прочитайте:
  1. Зміст теми: «Проведення бесіди з батьками про профілактику гіповітамінозів».
  2. Тема: Гіповітаміноз. Рахіт. Гіпокальціємічний синдром у дітей раннього віку -- ЛС

ü кон’юнктивіз з фотофобією, помутніння і набряк рогівки

ü стоматит, атрофія сосочків язика, хейліт

ü шкірні захворювання – себорейний дерматит, порушення процесів регенерації.

У зв’язку з нетоксичністю речовини гіпервітаміноз у клінічній практиці не зустрічається.

Вітамін В6

Коензим трансамінування, декарбоксилювання, коензим амінооксидази.

Гіповітаміноз

ü гіперактивність, судоми

ü стоматит, хейліт

ü страждає функція кровотворення – знижується кількість лейкоцитів, розвивається гіпохромна мікроцитарна анемія.

Потреба у вітаміні B6 півищується при захворюваннях, стресових ситуаціях. Лікування потребує великих доз витамину В6.

Гіпервітаміноз – при швидкому, внутрішньовенному введенні

ü судоми (піридоксинзалежні), колапс

ü можливе виникнення м’язової дистрофії

 

Вітамін В12

Перетворення фолієвої кислоти у тетрагідрофолат

Гіповітаміноз

ü мегалобластична анемія

ü ураження нервової системи (поліневрити з порушенням пропріоцепції)

ü ураження шлунково-кишкового тракту

Гіповітаміноз у клінічній практиці не зустрічається.

Вітамін С

Участь в окисно-відновних реакціях (гідроксилювання проліну, норадреналіну). Участь в утилізації заліза, вплив на рівень комплементу, сприяє синтезу інтерферону, впливає на холесториновий обмін. Підвищує антитоксичну функцію печінки. Приймає участь у синтезі основної речовини сполучної тканини – колагену, зменшує проникність судин, сприяє загоєнню ран.

Гіповітаміноз виникає досить часто, що зумовлено високою потребою у вітаміні

ü у дітей раннього віку – відставання у рості, анемія, часті респіраторні захворювання

ü дратівливість, слабість

ü кровоточивість ясен, при важкому перебігу – крововиливи під шкіру, у суглоби

Діагноз гіповітамінозу ставиться на основі типової клінічної картини та вмісту вітаміну С у крові та сечі.

З метою профілактики харчовий раціон дитини повинен включати достатню кількість овочів, фруктів, ягід, зелень, цитрусові, шипшина. Добре зберігається вітамін С при швидкому заморожуванні. Вітамін С дуже нестійкий при нагріванні, на повітрі легко окислюється і руйнується. Тому дуже важливо правильно проводити обробку продуктів, що містять цей вітамін.

Гіпервітаміноз – при швидкому, внутрішньовенному введенні

ü порушення трофіки міокарду, нудота блювота, пронос

ü при тривалому застосуванні – сечокам’яна хвороба, зниження толерантності до глюкози (діабет)

 

 

Вітамін PP

В організмі з нього утворюється нікотиамід, який є складовою частиною коферментів.

Гіповітаміноз – дерматит (симетричний), проноси, розлади психічної діяльності.

Гіпервітаміноз – посилення шлункової секреції, почервоніння шкіри, зниження артеріального тиску аж до колапсу. При тривалому застосуванні – жовтяниця, гепатомегалія.

 

Слід зазначити, що при гіповітамінозах у дітей, крім специфічних ознак дефіциту того чи іншого вітаміну для дітей характерні неспецифічні ознаки, притаманні будь-якому гіповітамінозу – затримка росту і розвитку дитини.

 


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 471 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)