АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміст теми: «Проведення бесіди з батьками про профілактику гіповітамінозів».

Захворювання, спричинені відсутністю вітамінів в організмі
(авітамінози), тепер на Україні не зустрічаються. Інколи у дітей
розвивається стан, пов'язаний з нестачею вітамінів,— гіповітаміноз. Для
дитячого організму характерними є значна енергія росту, напруження
процесів обміну, і тому потреба у вітамінах у нього значно вища, ніж у
дорослих.
У періоди посиленого росту (перші 2 роки життя, 6—8 років 1 період, що
передує статевому дозріванню, 12—14 років) дитина потребує підвищеної
кількості вітамінів.
У недоношених дітей гіповітаміноз через малий запас вітамінів в
організмі, функціональну неповноцінність печінки та інших органів
виникає надзвичайно легко. Він може розвинутися внаслідок впливу
зовнішніх (екзогенний, аліментарний) і внутрішніх (ендогенний) факторів.
Аліментарний гіповітаміноз розвивається при недостатньому надходженні
вітамінів з їжею (недостатня кількість фруктів, овочів, соків, пізнє
введення овочевих прикормів, тривале вигодовування коров'ячим молоком
тощо).
Ендогенний гіповітаміноз розвивається у разі порушення всмоктування
вітамінів у травному каналі або при частковому руйнуванні їх
(захворювання шлунка, жовчного міхура, кишок). Гіповітамінози можуть
також виникати при тривалих і тяжких інфекційних захворюваннях, нестачі
білків і надлишку вуглеводів в організмі, вживанні деяких лікарських
препаратів.
Вітаміни (життєві аміни) поділяють на такі: жиророзчинні (ретинол,
ергокальциферол, токоферол, вікасол) і водорозчинні (тіамін, рибофлавін,
піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пангамат — вітамін В, аскорбінова
кислота, нікотинова кислота, рутин, біотин — вітамін Н).

Гіповітаміноз А. Ретинол надходить в організм у готовому вигляді з
м'ясною та молочною їжею (масло, коров'яче молоко), з рослинною їжею
(морква, шпинат, шипшина, капуста, помідори) у вигляді провітамінів
(каротинів), з яких він синтезується в клітинах слизової оболонки кишок
і печінки.
Клініка. При гіповітамінозі А спостерігаються схильність до гнійничкових
уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів, нічна
сліпота (гемералопія), погіршення кольорового зору; у дітей грудного
віку — попрілість, пліснявка, стоматит, бронхіт, знижується стійкість
організму до інфекцій. При тривалому дефіциті ретинолу діти відстають у
масі та зрості.
Профілактика полягає в правильному годуванні дітей, коли виключається
дефіцит білка, вітамінів. Потреба в ретинолі новонародженого та дітей
перших місяців життя задовольняється тією кількістю вітаміну, що
міститься в грудному молоці. Рекомендується використовувати в раціоні
продукти, в яких є ретинол.
Профілактична доза ретинолу для дітей — 3300 мг (1 мг=· 0,93 мкг
ретинолу (вітаміну А). Форма випуску: флакони по 10 мл концентрованого
препарату, розчиненого в олії (1 мл — 100000 МО, в одній краплі — 3300
МО). Для лікування застосовують олійний розчин у разовій дозі 5000—10000
МО, в добовій — 20 000 мг (2—3 тижні).

Гіповітаміноз С виникає при недостатньому вмісті аскорбінової кислоти в
їжі, найчастіше зустрічається у дітей, які перебувають на штучному
вигодовуванні.
Основні джерела аскорбінової кислоти такі: солодкий перець, петрушка,
кріп, зелена цибуля, помідори, капуста, шпинат, щавель, салат, картопля,
апельсини, лимони, мандарини, черешня, смородина, суниці, аґрус,
горобина, шипшина, печінка, листки чаю.
Клініка гіповітамінозу С: діти стають малорухливими, на шкірі
з'являються дуже дрібні петехії, особливо легко вони виникають на
обличчі, шиї, верхній частині тіла після тривалого кашлю, плачу. При
травмі, уколі виникає крововилив. В осаді сечі є невелика кількість
еритроцитів при відсутності захворювання нирок. Для затяжних форм
гіповітамінозу С властиві уповільнене збільшення маси тіла, затримання
росту, виснаження.
Гіповітаміноз С зумовлює схильність до інфекції, тому його перебіг часто
ускладнюється отитом,пієлітом, пневмонією і т. д.
Профілактика полягає у своєчасному призначенні настою шипшини, соків
(смородинового, яблучного). Додатково взимку призначають аскорбінову
кислоту (по 30-50 мг на день).
Лікування. Профілактичну дозу аскорбінової кислоти подвоюють і вводять
перорально або внутрішньовенне залежно від віку по 1—4 мл 5 % розчину
(50—200 мг аскорбінової кислоти). Одночасно призначають рутин.

Гіповітаміноз Р. Вітамін Р (рутин, цитрин) має виражену дію на стінки
судин; Основні джерела його ті самі, що й аскорбінової кислоти. Він
посилює її дію, сприяючи відновленню дегідро-аскорбінової кислоти в
аскорбінову і переводячи з неактивної форми в активну. Гіповітаміноз
рутину тісно пов'язаний з С-вітамінною недостатністю, тому окремо
говорити про його клініку недоцільно. Потреба дитини на добу —10—25 мг.
У зв'язку з біофункціональною близькістю препарат рутину випускають у
поєднанні з аскорбіновою кислотою; він дістав назву аскорутину.

Гіповітаміноз, зумовлений недостатністю вітамінів групи В.
До цієї групи входять фолієва кислота, тіамін, рибофлавін, нікотинова
кислота, піридоксин, ціанокобаламін, кальцію пая-гамат, біотин і
пантотенова кислота.
Вітаміни групи В беруть участь у забезпеченні нормальної функції
серцево-судинної, м'язової, кровотворної систем, мозку, регулюють
обмінні процеси в організмі.
Джерелом вітамінів групи В є пивні дріжджі, шпинат, горіхи, риба,
помідори, гриби, печінка, субпродукти. Вітаміни групи В синтезуються
мікрофлорою кишок, нестача їх має комплексний характер.
Тіамін міститься в злакових і бобових культурах, печінці, субпродуктах,
нежирній свинині. Нестача його (хвороба 6epi-6epi значно поширена у
країнах Сходу).
Клінічні прояви: серцево-судинна недостатність, ураження нервової
системи та травного каналу (нудота, блювання, відсутність апетиту).
Гіповітаміноз В1 є однією з головних причин розвитку гіпотрофії. Для
нього характерні розлади функції органів травлення: втрата апетиту,
схильність до диспепсії, блювання. Спостерігається ціаноз шкіри, її
мармуровість внаслідок розширення вен, холодні кінцівки.

Добова потреба дитини в тіаміні — 1—2 мг. З лікувальною метою приймають
полівітамінні препарати («Ундевіт», «Пангексавіт» та ін.), парентерально вводять 5—6 % розчин тіаміну. Разова лікувальна доза становить таку кількість міліграмів тіаміну, скільки років дитині, але не більше 10 мг.
Гіповітаміноз В2. Рибофлавін бере участь у процесах росту і відновлення
тканин. При його дефіциті знижується засвоєння білків, порушується
всмоктування жирів, знижується імунітет. Основними джерелами рибофлавіну є злакові і бобові культури, печінка, субпродукти, яйця.
Клініка: стоматит, заїда, тріщини і кірочки в куточках рота, сухість і
синюшність губ, сухий яскраво-червоний язик, світлобоязнь тощо.
Вважають, що авітаміноз В 2 в поєднанні з авітамінозом В 1 зумовлюють
картину недостатнього розвитку кишок.
Добова потреба до 1 року— 1 мг, до 3 років— 1,5 мг, старше 3 років — до
3 мг. Разова доза, яка застосовується з лікувальною метою, становить
2—10 мг.
Гіповітаміноз PP. Нестача нікотинової кислоти в організмі веде до
виникнення пелагри (шершава шкіра). В наш час істинна пелагра
зустрічається тільки в країнах Азії, Африки. Виникнення захворювання
пов'язане з недостатнім харчуванням, відсутністю в їжі яєць, м'яса,
свіжих овочів. Найчастіше вона проявляється наприкінці зими і на початку
весни.
Клініка. Схуднення, лущення, огрубіння і пігментація шкіри,
яскраво-червоний (лаковий) язик. Потім розвивається слинотеча, виникає
відчуття паління в роті.
Розгорнута клініка нестачі нікотинової кислоти характеризується
наявністю тріади Д: дерматит, діарея, деменція. У дітей раннього віку
можна виділити основний симптом — стійкий пронос, який не піддається
звичайному лікуванню, але швидко ліквідується після призначення
нікотинової кислоти. Рідше спостерігаються зміни на шкірі у вигляді
пігментації на лобі, шиї, тильній поверхні фаланг, живота, в ділянці
пахвових і пахвинних складок. Такі діти справляють враження погано
вимитих. Іноді бувають різко виражені зміни слизової оболонки рота і
язика (гіперемія і згладжування сосочків).
Нервово-психічні зміни в ранньому віці виражені слабо.
Профілактика. Повноцінне харчування з введенням до раціону продуктів, що
містять нікотинову кислоту (м'ясо, яйця, крупа, риба, дріжджі). Потреба
організму дитини в нікотиновій кислоті становить 5—20 мг на рік життя.
Лікування. Правильна дієта з оптимальною кількістю повноцінних білків і
вітамінів, особливо комплексу В. Нікотинова кислота — 6—12 мг на рік
життя дитини. Призначають у таблетках по 10 мг, драже— 15 мг, у розчинах
1 і 5 % до 10 і 15 мг. Разова доза препарату залежно од віку — від 5 до
30 — 50 мг, при пелагрі — до 200 мг на добу.

Гіповітаміноз В с. Фолієва кислота синтезується мікрофлорою кишок. При
нестачі її в організмі гальмується еритропоез, виникають розлади
травлення (пронос, гастрит), паралічі та судороги, розвивається анемія.
Добова потреба дитини — 1 мг. Лікування проводять протягом 2—3 тижнів по
1—2 мг на день.

Гіповітаміноз К. Філохінони — вітаміни коагуляції, підвищують здатність
крові зсідатися, синтезуються мікрофлорою кишок, всмоктуються тільки при

наявності жовчі. Джерела філохінонів — капуста, шпинат, помідори, горох,
печінка. Нестача їх дає характерну клінічну картину у новонароджених. З
2—3-го дня життя знижуються кількість протромбіну в крові і здатність
крові зсідатися. У деяких дітей спостерігаються криваве блювання
(гематемезис), випорожнення з домішками крові (мелена), носові і пупкові
кровотечі, нерідко крововиливи в шкіру, підшкірну основу і внутрішньочерепні.
Для запобігання геморагіям доцільне раннє годування новонароджених,
оскільки їхні кишки при народженні стерильні і лише поступово
заселяються мікрофлорою, що бере участь у синтезі філохінонів, які
рекомендується призначати жінкам перед пологами.

Гіповітаміноз В е. Основні джерела піридоксину: зернові та бобові
культури, яловичина, печінка, телятина, свинина, баранина, сир, риба
(тріска, тунець, лосось та ін.).
Клініка. Зниження апетиту, нудота, дерматит. У маленьких дітей —
затримка у рості і збільшення маси тіла, м'язова слабкість, посилення
шкірних проявів ексудативного діатезу, дерматиту, судороги.
Добова потреба в піридоксині для дітей до 1 року — 0,5 мг, від 1 року і
більше — 1 мг. З лікувальною метою його вводять ентерально чи
парентерально (1—5 % розчин) в разовій дозі від 3 до-30 мг.

Гіповітаміноз В12. Джерела ціанокобаламіну — печінка, субпродукти, риба,
яйця. Клінічно гіповітаміноз його проявляється анемією. Добова потреба
становить 0,5—2 мкг. З лікувальною метою вводять парентерально розчин
ціанокобаламіну до 30 мкг на добу.

3.3 Рекомендована література

Основна:

Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики: підручник / За ред. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрка. — К.: Медицина, 2011.

Педіатрія / За ред. С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрко. — К.: Здоров’я, 2003.

Допоміжна:

Медсестринство в педіатрії / За ред. В.С. Тарасюка. — К.: Здоров’я, 2001.

Практикум з педіатрії / О.Н. Бура, В.С. Тихомирова, М.П. Шаніна, О.І. Юркін. — К.: Здоров’я, 1995.

3.4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.

3.5.Матеріали для самоконтролю: Питання:

- на які групи розподіляються всі вітаміни;

- в яких продуктах знаходяться водорозчинні вітаміни;

- в яких продуктах знаходяться жирозчинні вітаміни;

- які вітаміни належать до групи В.

Тести:

1.При якому виді гіповітамінозу спостерігаються схильність до гнійничкових
уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів, нічна
сліпота (гемералопія), погіршення кольорового зору:

А Гіповітамінозі А

Б Гіповітамінозі С

В Гіповітамінозі В1

Г Гіповітамінозі РР

2. Яка добова потреба в піридоксині для дітей до 1 року:

А 0,5 мг;

Б 0,1мг;

В 0,3мг;

Г 1мг.

3. Що є джерелом ціанокобаламіну?

А печінка, субпродукти, риба, яйця;

Б овочі яскравого кольору;

В фрукти неяскравого кольору;

Г жири тваринного походження.

4. У новонародженого з 2—3-го дня життя знижуються кількість протромбіну в крові і здатність крові зсідатися. На дефіцит якого вітаміну вказують такі симптоми?

А Гіповітамінозі А

Б Гіповітамінозі С

В Гіповітамінозі К

Г Гіповітамінозі РР

5. З лікувальною метою вводять парентерально розчин ціанокобаламіну:

А до 0,5 мкг;

Б до 1мкг;

В до 30мкг;

Г до 100мкг.

Еталон відповіді:

1-А, 2-А, 3-А, 4 –В, 5-В

Задачі

№1

На прийомі мати з дитиною 5 років. Мама скаржиться, що дітина стала малорухлива, на шкірі з'являються дуже дрібні петехії, особливо легко вони виникають на
обличчі, шиї, верхній частині тіла після тривалого кашлю, плачу. При
травмі виникає крововилив. В осаді сечі є невелика кількість еритроцитів при відсутності захворювання нирок. На що вказують такі симптоми?

№2

У дитини 7 років спостерігаються схильність до гнійничкових
уражень шкіри, сухість та тьмяність волосся, ламкість нігтів, нічна
сліпота (гемералопія), погіршення кольорового зору, стоматит, бронхіт, знижується стійкість організму до інфекцій. На що вказують такі симптоми?

Еталон відповіді:

Задача №1

Гіповітаміноз С

Задача №1

Гіповітамінозі А

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 2724 | Нарушение авторских прав