Методика визначення концентрації спирту за допомогою ареометра
Для попередження появи кульок повітря водно-спиртовий розчин наливають у циліндр по стінці. Перед вимірюванням концентрації спирту водно-спиртовий розчин необхідно ретельно перемішати розміщувачем, переміщуючи його не менше п’яти разів вверх і вниз на всій висоті стовпчика водно-спиртового розчину та не виймаючи його із розчину. Вимірювання концентрації спирту проводять при відсутності кульок повітря у водно-спиртовому розчині.
Для визначення концентрації спирту ареометр беруть за верхній кінець стержня, вільний від шкали, опускають у водно-спиртовий розчин до тих пір, поки до передбаченої відмітки ареометричної шкали не залишиться 3-4 мм, потім дають ареометру вільно плавати. Через 3 хвилини знімають показник ареометра, використовуючи лупу. Якщо ареометр занурився у розчин більш, ніж на 5 мм відносно передбаченої відмітки шкали, то його виймають з водно-спиртового розчину, протирають льняним рушником і процес вимірювання повторюють. Ареометр повинен вільно плавати у водно-спиртовому розчині, не торкаючись стінки циліндра.
Показання ареометра знімають по нижньому краю меніска з точністю до 0,2 найменшої поділки
Методика визначення фальсифікатів у алкогольних напоях
(проба на метиловий спирт)
У пробірку вносять 1 мл дослідного зразку (горілки, спирту тощо). Чистий мідний дріт (спіраль), прожарюють на спиртовому факелі (не до червоного кольору) і опускають у пробірку. Неприємний запах указує на наявність домішок метилового спирту до етилового, вміст якого перевищує 50%.
У разі відсутності запаху дротяну спіраль нагрівають і опускають у пробірку ще 2 рази. При негативному результаті пробірку охолоджують, забирають з неї дріт. Далі в про-бірку вносять одну ложечку реактивної суміші солянокислого НСI. У разі наявності домі-шок метилового спирту у кількості більш ніж 0,5%, рідина яка досліджується, забарвлю-ється у рожево-червоний колір, при його відсутності – у жовтий. Наявність домішок ме-тилового спирту в етиловому незаперечно свідчить про його непридатність до вживання.
СитуаційнІ задачІ
Задача 1
Результати дослідження проби житнього борошна: колір білий, запах звичайний, кислотність 7,3, вміст клейковини 22‰.
Зробіть висновок щодо якості борошна.
Задача 2
На хлібокомбінат поступила партія пшеничного борошна. Лабораторне дослідження показало наявність металевих домішок у кількості 12 мг/кг. Домішки мають різні розміри та форму.
Визначіть подальші дії керівництва хлібокомбінату відносно даної партії борошна.
Задача 3
На титрування 50 мл розчину, зробленого з 5 г пшеничного борошна витрачено 1,1 мл 0,1 Н розчину їдкого натрію.
Визначіть кислотність борошна.
Задача 4
Визначіть пористість житньо-пшеничного хліба та дайте заключення щодо його якості, якщо маса 4 виїмок складає 65,34 г.
Задача 5
Під час огляду хліба на складі НЗ начальник медичної служби виявив, що хліб житній, в поліетиленових пакетах зберігається протягом 5 місяців. Запах і смак відповідають властивостям доброякісного продукту. Слідів цвілі не виявлено. М’якушка черства, вологість 47, кислотність 14°, пористість 46‰.
Дайте оцінку якості хліба і висновок про можливість його подальшого використання та зберігання.
Задача 6
У реанімаційне відділення районної лікарні поступило 6 пацієнтів з симптомами: порушення зору (зіниці розширені, низька реакція на світло), тривожність, ядуха, ціаноз, головний біль, болі в області живота, судоми. Двоє хворих впали у колаптоїдний стан, один протягом дня помер. Пацієнти працювали у одній будівельній бригаді. На обід купили 2 пляшки горілки на стихійному ринку. Погіршення стану здоров’я почалось негайно після обіду.
Вкажіть речовину, що стала причиною даного харчового отруєння. Які лабораторні дослідження залишків обіду слід провести для підтвердження діагнозу?
Задача 7
Лабораторія СЕС, досліджуючи кислотність вибірки партії темного пива, встановила: об’єм гідроокису Nа, витрачений на титрування складає 1,9 мл.
Зробіть висновок відносно якості даної партії продукції.
Задача 8
Для санітарно-хімічного дослідження працівник СЕС відібрав 4 проби кави:
1) одну порцію готової кави зі столу споживача;
2) 2 порції кави на роздачі;
3) половину пачки кави, з якої готували напій;
4) 1 не розпаковану пачку розчинної кави.
В ході лабораторного дослідження при додаванні розчину Люголя рідина у пробах №1-3 зафарбувалась у фіолетовий колір, у пробі №4 – у жовтий.
Зробіть висновок про якість напою у кожній пробі.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 750 | Нарушение авторских прав
|