АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Щеплення проти туберкульозу

Прочитайте:
  1. A. Органы государственного управления правомерны принять правовые акты, не противоречащие законам.
  2. D. Он не был прав, когда привлекал учащихся к тяжелой физической работе, т.к. это противоречит Закону об охране труда.
  3. I. АБСОЛЮТНЫЕ ПРОТИВОПОКАЗАНИЯ
  4. I. Противоположные философские системы
  5. А. Барьеры против инфекций
  6. Антибактеріальні препарати. Протипаразитарні препарати.
  7. Антибиотики группы левомицетина. Особенности действия. Показания к применению. Побочные эффекты и их предупреждение. Противопоказания.
  8. Антибіотики (2), ПРОТИГРИБКОВІ, ПРОТИВІРУСНІ
  9. Аутогемотрансфузия. Механизм действия, показания и противопоказания
  10. Бронхолитические, противокашлевые и отхаркивающие средства. Классификация. Показания к применению.

Проблема. Вакцинація БЦЖ проводиться в пологовому бу­динку на 3—5 день після народження дитини.

Показання. Новонароджена дитина, якщо:

а) дитина хвора, імунізація проводиться після одужання, але обов’язково до виписування з лікарні;

б) мати дитини хвора на активний туберкульоз легень і лі­кувалася менше, ніж 2 місяці до пологів, або у жінки діагнос­товано туберкульоз після народження дитини;

в) при народженні недоношеної дитини вагою меншою 2000 г, вакцинація здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г, обов’язково до виписування з лікарні.

Протипоказання. Тимчасові або тривалі.

Виконавець. Щеплення проводить спеціально підготовле­ний медичний персонал лікувально-профілактичних закла­дів.

Місце проведення. Палата спільного перебування матері і дитини; безпосередньо дитяча палата.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, чиста дитяча білизна, дезінфенкційний розчин для знезараження сповивального столика, стерильний столик, або лоток, на яко­му підготовлені: ватні кульки в пакетах (20—25 шт.), стериль­ні пінцети (3—4 шт.), одноразові туберкулінові шприци, одно­разові шприци на 2 мг, лоток для забруднених шприців, посуд з дезрозчином для ватних кульок, посуд з дезрозчином для за­мочування туберкулінових шприців, 70 % спирт, вакцина БЦЖ, яка зберігається у спеціально призначеній кімнаті (кімната БЦЖ) в холодильнику, засоби для затемнення вакцини БЦЖ.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Щеплення проводить спеціально підготовлена медична сестра. Одягнути халат, поліетиленовий фартух, маску, окуляри.

Ретельне миття рук. Руки обробити за схемою:

— під помірним тиском теплої води енергійно намилити руки милом і мити одна одну не менше 15 с, після чого сполос­нути. Потрібно намагатися помити всі поверхні долонь і паль­ців;

— висушити руки паперовим рушником, яким закрити кран;

— нанести на руки антисептик 5 мл і втирати до висихання (витирати руки не слід);

— надягнути гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду. На стерильному столику підготувати ампулу вакцини БЦЖ з 1 мг сухої речовини і ам­пулу з розчином для вакцини — 0,2 мл 0,9 % хлориду натрію. Перевірити ампулу на термін використання вакцини.

Підготовка дитини. Вакцинацію новонароджених прово­дять безпосередньо у палаті після огляду дитини педіатром-не- онатологом з письмовим обґрунтуванням призначення вакци­нації в картці розвитку новонародженого (форма 097/0), за умови одержання інформованої згоди матері. Дитину покласти на сповивальний столик, на чисту пелюшку. Звільнити місце для ін’єкції. Вакцина вводиться в верхню третину лівого плеча внутрішньошкірно. Вакцинація здійснюється за умови додер­жання інформаційної згоди матері.

II. Основний етап.

1. Протерти ампули з вакциною та з 0,9 % розчином натрію хлориду ватними кульками, які змочені 70 % спиртом.

2. Запаяну верхівку ампули з вакциною надпиляти та обе­режно з допомогою пінцета відламати місце запайки.

3. Надпиляти шийку ампули з вакциною, обгорнути над­пиляний кінець ампули стерильною марлевою серветкою та відламати його.

4. Надпиляти ампулу з розчинником і набрати з неї 2 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

5. Перенести розчин в ампулу з вакциною, струсити ампу­лу, щоб утворився щільний розчин з мікроорганізмів (одна ам­пула має 20 доз щеплення). Використовувати розчин можна 1 год за умови зберігання при температурі від 2—8 °С). Розведе­ну вакцину слід оберігати від дії сонячного та денного світла (прикрити ампулу темним папером).

6. Набрати в одноразовий туберкуліновий шприц розведе­ну вакцину — 0,2 мл (одна доза щеплення вміщує 0,5 мг куль­тури БЦЖ в 0,1 мл розведеної вакцини).

7. Випустити через голку в стерильну ватну кульку 0,1 мл вакцини, щоб витиснути повітря та підвести поршень шприца під необхідне градуювання — 0,1 мл. Зріз голки встановити на рівні поділок шприца.

8. Підготовлений шприц з вакциною покласти на стериль­ний лоток та підготувати дві ватні кульки, змочити їх 70 % спиртом.

9. Обробити підготовлену ділянку на межі верхньої і серед­ньої третини зовнішньої поверхні лівого плеча дитини ватни­ми кульками, змоченими 70 % спиртом, двічі.

10. Лівою рукою розтягнути шкіру плеча. Правою рукою взяти шприц і вводити голку внутрішньошкірно, зрізом вверх, паралельно до поверхні шкіри.

11. Ввести незначну кількість вакцини, щоб впевнитись що голка знаходиться внутрішньошкірно, а потім ввести всю дозу препарату (0,1 мл).

12. Після ін’єкції витягнути голку, ватну кульку прикла­дати не треба.

13. При правильній техніці введення, повинна утворитися папула білого кольору, діаметром 7—9 мм, яка зникнечерез 15—20 хв.

14. Щеплення реєструється в історії розвитку новонаро­дженого і картці щеплень, вказується дата щеплення, доза вакцини, серія вакцини та термін придатності.

III. Завершальний етап.

1. Залишок вакцини в ампулі або в шприці, з метою знеза­раження, витримати 1 год в 1 % розчині дезактину. Обов’яз­кове ведення протоколу з уточненням часу розведення та зни­щення ампули з вакциною.

2. Туберкуліновий шприц промити в 1 % розчині дезакти­ну, замочити в 1 % розчині дезактину на 1 год

3. Знезаразити сповивальний столик 0,2 % розчином де­зактину.

4. Зняти маску, знезаразити поліетиленовий фартух 0,2 % розчином дезактину.

5. Зняти рукавички зовнішньою поверхнею всередину і за­мочити їх в розчині дезінфектанту (1 % розчин дезактину) на (>0 хв.

6. Помити руки з мил ом під проточною водою 15 с, сполосну­ти і висушити їх паперовим рушником, яким закритий кран.

7. Обробити руки спиртовим антисептиком, втираючи його до висихання рук.

Примітка. На місці внутрішньошкірного введення вакци­ни БЦЖ, послідовно розвивається місцева специфічна реакція у вигляді інфільтрата, папули, пустули, виразки розміром 5—10 мм в діаметрі. У первинно вакцинованих нормальна реак­ція на щеплення з’являється через 4—6 тижнів. Реакція під­дається зворотному розвитку упродовж 2—3 міс, іноді довше. У ревакцинованих місцева реакція розвивається через 1 —2 тиж. Місце реакції слід захищати від механічних подраз­нень, особливо під час водних процедур. У 90—95 % вакцино­ваних на місці щеплення формується поверхневий рубчик до 10 мм в діаметрі.

Увага! Вакцинацію проводять всім новонародженим на 3— 5 добу життя. Діти, яким не було зроблене щеплення в період но- вонародженості, отримують після одужання вакцину БЦЖ-М. Дітям у віці 2 міс і старше попередньо проводять пробу Манту 2ТО очищеного туберкуліну у стандартному розведенні та вак­цинують лише туберкулінонегативних. Ревакцинації підляга­ють діти у віці 7 і 14 років, які мають негативну реакцію на пробу Манту з 2 ТО ППД-Л.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 645 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)