Поняття знання
...на відміну від праці, знання є тільки теоретичним, а не практичним опануванням об’єктом. Знати, що таке чоботи і як їх можна пошити, – це ще не означає бути взутим. Знання дає не власне предмет, а ідею предмету і шлях його практичного здобуття. Теоретичне опанування предметом є передумовою його практичного одержання.
Але воно існує і реально, практично, одержуючи певну чуттєво прийнятну форму знаків, мови, в якій ці внутрішні форми, образи речей пов’язуються з предметами певного виду (звуками, графічними зображеннями тощо). Якщо б знання не було відображеним з допомогою мови, то суспільство не змогло б ним користуватися.
Як необхідний елемент і передумова практичного ставлення людини до світу є процесом створення ідей, цілеспрямовано, котрі ідеально відтворюють об’єктивну реальність в формах її діяльності й існуючих у вигляді певної мовної системи.
ІНДИВІДУАЛЬНІ ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Прокоментуйте вислів.
• «Знання - це те, що найістотніше вивищує одну людину над іншою».
• «Важливо не кількість знань, а їх якість. Можна знати дуже багато чого, не знаючи найпотрібнішого».
• «Швидке нагромадження знань, що здобуваються при дуже малій самостійній участі, не дуже плідне. Вченість також може народити лише листя, не даючи плодів».
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ
1. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання?
2. Виявіть спільне і відмінне у спостереженні й експерименті, як емпіричних методах наукового пізнання.
3. Чому пізнання є видом духовної діяльності?
4. Що розуміється під «об’єктом», «суб’єктом», «предметом», «метою» і «засобом» пізнання?
5. У чому ви бачите суть діалектичного характеру процесу пізнання?
6. У чому полягає критерій істини?
7. Обґрунтуйте значення практики у пізнанні. Яке значення набуває практика у медичній сфері?
8. В чому відмінність наукового пізнання від практичного?
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Білодід Ю.М. Філософія: український світоглядний акцент: Навч. посібник.– К., 2006. – С.151-157
2. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І.: Курс лекцій з філософії: Навчальний посібник. – К., 1999. – С.301-309
3. Данильян О.Г., Титаренко В.М. Основи філософії: Навч посібник. –Харків, 2003. – С. 207.
4. Надольний І.Ф. Філософія: Курс лекцій. – К., 2000. – С.238-275.
5. Петрушенко В.Л. Філософія. – Львів, 2001. – С.328-350.
6. Подольська Є.А., Парафійник Н.А. Філософія: Підручник для студентів фармацевтичних вузів та факультетів. – Харків, 1997. – С.469-539.
7. Причепій Є.М. Філософія: Посібник. – К., 2001. – С.292-316.
8. Сілаєва Т.О. Філософія: Курс лекцій. – Тернопіль, 2003. – С. 113-156.
9. Сініцина А.В., Татарин Я.Г. Філософія: науково-практичні орієнтири. – Ів.-Фр., 2010. – C. 307-324.
10. Філософія. Навчальний посібник / За ред. Ю.В. Осічнюка. – К., 2003. – С.238-279.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 618 | Нарушение авторских прав
|