 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
НИРКА(ren, nefros). Внутрішня будова нирки. Нирка — орган паренхіматозний
Внутрішня будова нирки. Нирка — орган паренхіматозний. Розвиток. Нирка розвивається зі середньої частини (проміжної) мезодерми (з ніжок мезодерми) шляхом зміни трьох морфологічно самостійних органів: 1) переднирка (pronephrós) — головна нирка — розвивається з 10 головних нефротомів; 2) середня нирка (mesonephrós) — тулубна первинна нирка — розвивається з 20 тулубних нефротомів. Середня нирка перетворюється у мезонефричну протоку, в яку впадають мезонефричні канальці. З каудальної частини протоки утворюється метанефричний дивертикул, з якого формуються сечовід, ниркова миска, ниркові чашки; З) кінцева нирка (metanephrós) — тазова (постійна) — розвивається на 4—5 тижні внутрішньоутробного розвитку з тазових нефротомів. Метанефрогенна тканина формує канальцевий апарат нирки. Поступово нирка піднімається з порожнини таза в поперекову ділянку, в неї вростають судини, які утворюють в нирці судинні клубочки. Рентгенанатомія. На рентгенограмі нирки чітко помітні малі та великі ниркові чашки, ниркова миска. На фронтальному зрізі нирки розрізняють: — ниркову пазуху (sinus renàlis), заповнену судинами, нервами, жировою клітковиною, малими чашками (càlices renàles minóres), великими чашками (càlices renàles таjóres), нирковою мискою (pélvis renàlis, s. pyelós); — мозок нирки (medulla rénis), який складається з 14—16 пірамід (pyramides renàles), розділених нирковими стовпами (columnae renàles); — кору нирки (córtex rénis), яка поділяється на дві частини: згорнуту або клубочкову (pars convoluta) i променисту (pars radiata). Анатомічні одиниці нирки: — сегмент (segméntum). це ділянка, відповідна сегментній артерії, вені. Відділений сполучною оболонкою від інших (не виражена).Сегментів у нирці є 5: верхній, нижній, передній верхній, передній нижній, задній.Лінія Зондека - місто оперативного доступу по латеральному краю між передньо-верхнім, передньо-нижнім і заднім сегментами. — частка (lobus) — відповідає піраміді з прилеглою ділянкою кіркової речовини; — кіркова часточка (lóbulus corticàlis) — ділянка згорнутої частини між двома променями променистої частини; — нефрон (nephrón) — анатомо (структурно)-функціональна одиниця нирки, в якій виробляється сеча. Нефрон складається з капілярного клубочка (glomérulus) i ниркового (сечового) канальця (tubulus renàlis, s. urinifer). Нефрони залежно від локалізації й особливостей будови поділяються на кіркові та коломозкові (юкстамедулярні). В нефроні виділяють: 1. Ниркове тільце (в корковому) - капсула Шумлянського-Боумена - клубочок капілярів (Мальпігієв) 2. Звивисті канальці (в мозковому) - проксимальні - петля Генлє - дистальні 3. Збірні трубочки (в пірамідах) Форнікальний апарат нирки: - Малі чашки; - Сосочки пірамід; - М'язи: сфінктери, леватори. Діастола - сфінктер закритий, леватор розслаблений, сеча надходить в малу чашку. Систола - сфінктер відкритий, леватор скорочується, сеча надходить в велику чашку та миску. Судинна сітка нирки Ниркова артерія → сегментарні → міждолеві → дугові → міждолькові → приносячи клубочкові артеріоли →капілярні клубочки → виносячи артеріоли (чудова сітка) → капілярна сітка навколо звивистих канальців → венозна сітка → (повторює хід артерії в протилежному порядку). Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1376 | Нарушение авторских прав |