АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Базальні ядра

Базальні ядра, nuclеі basales, являють собою структурно та функціонально неоднорідні утворення сірої речовини в товщі півкуль великого мозку. До базальних ядер належать: смугасте тіло, соrрus striatum, огорожа, сlaustrum, та мигдалеподібне тіло, соrрus аmigdaloideum. Смугасте тіло складається з хвостатого ядра, nucleus caudatus, і сочевицеподібного ядра, nucleus lentiformis. Сочевицеподібне ядро складається з лушпини, putamen, присередньої блідої кулі, globus palidus medialis, та бічної блідої кулі, globus palidus lateralis.

Хвостате ядро та лушпина хоча і розділені внутрішньою капсулою, сарsulа іnternа, являють собою одне ядро і мають однакову гістологічну структуру (щільно розташовані дрібні нейрони та окремі великі мультиполярні нейрони між ними). Розділення хвостатого ядра і лушпини неповне - вони зв'язані між собою хвостато-сочевицеподібними сірими мостами, роntes grisei caudatolenticulares, які проходять між волокнами внутрішньої капсули і містять два вищезгаданих виду нейронів. Ростровентрально, де кількість волокон внутрішньої капсули поступово зменшується, ядра з'єднуються між собою достатньо великим скупченням нервових клітин. Хвостате ядро та лушпина розвиваються з матриксу навколо бічних шлуночків і є похідними нової кори telencephalon. Ці ядра складають разом стріатум або неостріатум, філогенетичне більш старі бліді кулі мають назву палідум або палеостріатум, ра1еоstriatum. Загалом утворення смугастого тіла відносять до екстрапірамідної системи. Мигдалеподібне тіло, звичайно, розглядають як утворення нюхового мозку і складову частину лімбічної системи. Функції огорожі поки що остаточно не з'ясовані (вважають, що, подібно до мигдалеподібного тіла, вона не є частиною екстрапірамідної системи).

Хвостате ядро, nucleus caudatus, являє собою видовжене та дугоподібно вигнуте навколо таламуса ядро. Його передній кінець, стовщений у вигляді головки, сарut, визначається в товщі лобової частки півкулі; донизу вона досягає передньої пронизаної речовини; присередньо головка виступає в порожнину переднього рогу бічного шлуночка. Середня частина ядра зветься тілом, соrрus; вона розміщена в тім'яній частці півкулі на дні центральної частини бічного шлуночка.

Задній кінець ядра - хвіст, саudа, поступово тоншаючи, йде по верхній стінці нижнього рогу і досягає мигдалеподібного тіла. Назовні від хвостатого ядра розташований досить товстий прошарок білої речовини - внутрішня капсула, сарsulа іnternа, яка відокремлює його від сочевицеподібного ядра.

Сочевицеподібне ядро, nucleus lentiformes, повністю міститься в товщі білої речовини і має як на фронтальних, так і на горизонтальних зрізах трикутну форму. Дві тонкі білі пластинки поділяють це ядро на лушпину та бліді кулі. Бічна мозкова пластинка, lamina medularis lateralis, відмежовує лушпину від блідих куль; присередня мозкова пластинка, lamina medularis medialis, відмежовує присередню бліду кулю, globus pallidus medialis, від бічної блідої кулі, globus pallidus lateralis. Назовні від сочевицеподібного ядра лежить прошарок білої речовини - зовнішня капсула, сарsulа ехtеrnа, яка відокремлює його від огорожі.

Огорожа, сlaustrum, має вигляд тонкої пластинки сірої речовини, розміщеної сагітально. Нижній край огорожі досягає передньої пронизаної речовини. Назовні від огорожі міститься незначний прошарок білої речовини - найзовнішня капсула, яка відокремлює її від мозкової кори острівцевої частки півкулі.

Мигдалеподібне тіло, соrрus amigdaloideum, - досить велике утворення, розміщене в скроневій частці півкулі спереду від нижнього рогу бічного шлуночка. В теперішній час мигдалеподібне тіло розглядають як проміжне утворення між мозковою корою та ядрами.

Стріопалідарна система являє собою головну частину екстра пірамідної системи (звичні рухи, моторно-тонічна дія), а також вищі вегетативні центри терморегуляції і вуглеводного обміну.

Стріопалідарна система має дві частини:

1) стріатум (striatum) включає в себе хвостате ядро, лушпину та огорожу, сповільнює рухи;

2)палідум (pallidum) — бліді кулі, прискорює рухи.

5. Рекомендована література.

Основна:

1. Привес М.Г. и соавт. "Анатомия человека", С.П. Из-во "Гиппократ". 1998г.

2. Сапин М.Р. (ред.) "Анатомия человека"., М.Медицина. 1987г.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. "Атлас анатомии человека" М:
Медицина 1973 г.

Додаткова:

1. Л.Р.Матещук-Вацеба. "Нормальна анатомія". Навчально-методичний посібник. Львів. "Поклик сумління". 1997г.

2. І.І.Бобрик, В.Г.Черкасов. Сучасні аспекти, функціональної анатомії центральної нервової системи, Київ – 2001.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2179 | Нарушение авторских прав