АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Оболонки головного мозку

Головний мозок вкритий з усіх боків такими самими трьома оболонками мозку, meninges, як і спинний: 1) черепна тверда оболонка (тверда оболонка головного мозку), dura mater cranialis (dura mater еncephalі); 2) черепна павутинна оболонка (павутинна оболонка головного мозку), аrасhnоіdеа mater cranialis (аrасhnоіdеа mater еncephalі); 3) черепна м'яка оболонка (м'яка оболонка головного мозку), ріа mater cranialis (ріа mater еncephalі). Дві останні об'єднуються під назвою м'яка оболонка, leptomeninx, на протилежність твердій оболонці, расhimeninx.

Тверда оболонка головного мозку, dura mater еncephalі, складається з двох шарів щільної сполучної тканини. Зовнішній шар є окістям і щільно прилягає до кісток черепа. Внутрішній шар є власне менінгеальним шаром і повернений до дуже вузького підтвердооболонного простору. Внутрішній менінгеальний шар твердої оболонки місцями відстоїть від її зовнішнього шару, утворюючи венозні пазухи (синуси). В ділянці зовнішнього краю великого потиличного отвору шари твердої оболонки повністю розділяються. Зовнішній продовжується у вигляді окістя кісток черепа, а менінгеальний утворює "твердооболонний мішок" спинного мозку.

З внутрішньої сторони тверда оболонка головного мозку дає кілька відростків, які заходять у вигляді пластинок в щілини між окремими частинами головного мозку і відокремлюють їх одну від одної: серп великого мозку, серп мозочка, намет мозочка, діафрагма сідла.

Серп великого мозку, falх сеrеbrі, нагадує своєю формою лезо серпа і розміщений прямовисно між обома півкулями великого мозку в fissurа longitudinales cerebri. У передній частині головного мозку серп своїм вгнутим краєм заглиблюється в щілину між лобовими частками, але не досягає мозолистого тіла, назад же він стає вищим. Серп великого мозку починається спереду від сristа gallі решітчастої кістки і своїм опуклим краєм прикріплюється до боків сагітального шва на склепінні черепа, доходячи до рrоtuberantia occipitalis interna, де наперед від неї з'єднується з верхньою поверхнею мозочкового намету.

Серп мозочка, falх сеrеbrі, являє собою короткий і невисокий відросток, який заходить в задню вирізку мозочка між його півкулями і прикріплюється до сristа occipitalis interna. Біля заднього краю потиличного отвору він закінчується двома ніжками, які обмежують отвір ззаду; верхній опуклий край його з'єднується з наметом мозочка.

Намет мозочка, tentorium cerebelli, проникає у fissura transversa cerebri і відділяє потиличні частки великого мозку від мозочка.

Діафрагма сідла, diaphragma sellае, закриває згори ямку турецького сідла, завдяки чому утворюється порожнина, яка містить гіпофіз. Всередині діафрагми є отвір, через який до гіпофіза проходить лійка, іnfundibulum.

Тверда оболонка головного мозку відділяється від лежачої під нею павутинної обoлонки щілиноподібною порожниною - підтвердооболонним простором, spatium subdurale, в якому є невелика кількість рідини.

Оскільки в підтвердооболонному просторі завжди міститься невелика кількість прозорої рідини (яка не має жодного відношення до спинномозкової рідини), павутинна оболонка здатна зміщуватися відносно твердої без всякого тертя.

Павутинна оболонка головного мозку аrасhnоіdеа mater еncephalі, облягає мозок з усіх боків і вступає в зв'язок з лежачою під нею м'якою оболонкою за допомогою численних волокон і перекладин, переплетіння яких нагадує павутиння. Від м'якої оболонки вона відокремлена підпавутинним простором, spatium subаrасhnоіdеum, заповненим спинномозковою рідиною. В ділянках виступаючих частин мозку (наприклад, над звивинами) павутинна та м'яка оболонки тісно прилягають одна до одної; над заглибинами вони розходяться, бо м'яка оболонка точно повторює рельєф мозку, а павутинна перекидається з одного виступу на інший. Таким чином, підпавутинний простір не являє собою суцільну порожнину однакової глибини, а складається з великої кількості з'єднаних між собою щілин, з яких деякі досягають значних розмірів і звуться підпавутинними цистернами, cisternae subаrасhnоіdеae.

Найбільшою підпавутинною цистерною є задня мозочково-мозкова цистерна (велика цистерна), cisterna сеrеbеllоmedularis роsterior (сіsterna magnа), яка розміщена у заглибині між мозочком та довгастим мозком. Вона сполучається з IV шлуночком через його серединний отвір.

Вентрально задня мозочково-мозкова цистерна вільно сполучається з парною мосто-мозочковою цистерною, cisterna роntосеrеbеllаrіs. Ця цистерна розташована у мосто-мозочковому куті і сполучається з IV шлуночком через його бічний отвір. Ця цистерна, крім інших структур, містить хребтову артерію.

На базальній поверхні головного мозку послідовно розміщені: 1) між ніжками мозку - міжніжкова цистерна, cisterna іnterpeduncularis; 2) перед зоровим перехрестям-цистерна перехрестя, cisterna сhiasmatis

Навколомозолиста цистерна є непарною і продовжується по зовнішній поверхні мозолистого тіла аж до його валика.

Практичне значення має те, що в порожнині черепа і при виході з черепа черепних нервів, оболонки головного мозку супроводжують їх на невеликій відстані.

М'яка оболонка головного мозку, ріа mater еncephalі, утворена сполучною тканиною, багатою на нерви і кровоносні судини, має велике значення в живленні мозку. М'яка оболонка проходить в усі заглибини та борозни мозку і зростається з ним.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2109 | Нарушение авторских прав