АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Зміст теми заняття. Глотка(рharinx) розташована в передній ділянці шиї і починається від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця

Прочитайте:
  1. III. Зміст навчального матеріалу
  2. IV. Зміст заняття
  3. IV. Зміст навчального матеріалу
  4. IV. Зміст навчального матеріалу
  5. IV. Зміст навчального матеріалу
  6. IV. Зміст навчального матеріалу
  7. IV. Зміст навчального матеріалу
  8. IV. Зміст навчального матеріалу
  9. IV. Зміст навчального матеріалу
  10. IV. Зміст навчального матеріалу

Глотка(рharinx) розташована в передній ділянці шиї і починається від зовнішньої основи черепу до VI шийного хребця.

Порожнину глотки(cavitas pharingis) поділяють на носову, ротову та гортанну частини.

Носова частина глотки(раrs nasalis pharingis) розташовується на рівні хоан, між склепінням і піднебінною завіскою. На бічній стінці носової частини відкриваються парні глоткові отвори слухових труб (ostium pharingeum tubae auditive). Ці отвори сполучають порожнину глотки з барабанною порожниною.

Ротова частина глотки(раrs oralis pharingis) розташовується на рівні зіва і піднебінної завіски та коренем язика, або входом в гортань. Позаду від кореня язика слизова оболонка продовжується на передню поверхню надгортанника і по середній лінії утворює добре розвинену серединну язиково-надгортанну складку (рlіса glossо-epiglottica mediana) а з боків від неї - менш розвинені парні бічні язиково-надгортанні складки (рlісае glossoepigloticae laterales). Між складками є парні заглиблення - надгортанні долинки (valleculae epigloticae).

Гортанна частина глотки(раrs pharingis) розташована між рівнем входу в гортань та переходом глотки в стравохід і простягається до нижнього краю перснеподібного хряща. На бічній стінці гортанної частини глотки розміщені значні заглиблення - грушеподібні закутки (recessus piriformes), в яких можуть затримуватися, як і в долинках надгортанника, тверді частинки їжі.

Будова стінки глотки представлена слизовою оболонкою (tunica mucosa), м'язовою (tunica muscularis) і адвентиціальною (tunica adventitia).

Усі м'язи глотки поділяють на м'язи, що звужують глотку і м'язи, що піднімають глотку.

До м'язів, які піднімають глотку належать шило-глотковий м'яз (musculus stylopharingeus) і трубно-глотковий м'яз (musculus salpingopharingeus).

До м'язів що звужують глотку відносять верхній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis superior), середній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis medius) і нижній м'яз-звужувач глотки (musculus соnstrictor pharingis inferior).

Глотка у новонароджених відносно ширша, але коротша, ніж у дорослих. Склепіння глотки майже не виражене. Глотка переходить у стравохід на рівні 3-4 шийних хребців.

Носова частина глотки має більш сагітальний розмір і малу висоту відповідно слабкому розвитку порожнини носа. Значний ріст носової частини глотки у висоту відбувається в першому дитинстві і в ще більшому ступені в підлітковому періоді. Кут між поздовжньою вісссю носової частини і м'яким піднебінням збільшується від 25°-30° у новонародженого до 40°-45° - у дорослого. Глотковий отвір слухової труби знаходиться у новонародженого дуже близько до м'якого піднебіння і на відстані 4-5 см від ніздрів. Сама труба має горизонтальне направлення, що полегшує її катететризацію через порожнину носа. Біля отвору труби розташовується трубний мигдалик, при гіпертрофії якого отвір здавлюється і наступає зниження слуху.

Глотковий мигдалик у новонароджених розвинутий слабо, на 1-му році життя він збільшується і при гіпертрофії може закривати хоани. Ріст мигдалика продовжується в періоди першого і другого дитинства, а потім він атрофується. Глотковий, трубні, піднебінні, язиковий мигдалики утворюють глоткове кільце лімфоїдних утворень, яке оточує початок травного і дихального шляхів. Лімфоїдні утворення мають важливе значення для утворення імунітету. Цим пояснюється, чому мигдалики слабо розвинуті у новонароджених, які мають природний імунітет, що передається від матері, і швидко ростуть в перші роки життя, коли посилюється контакт з інфекційними агентами і відбувається становлення імунітету. До настання статевої зрілості ріст мигдаликів припиняється.

Ротова частина глотки розташована у новонароджених вище, ніж у дорослих, на рівні І-ІІ шийних хребців, гортанна частина глотки відповідає II—III шийним хребцям. Глоткові залози виробляють тільки слизовий секрет, після року в них з'являються серозні елементи.

Стравохід(оеsophagus) - починається на рівні VI шийного хребця і на рівні XI грудного хребця зліва переходить у шлунок. Виділяють три частини стравоходу: шийну (раrs cervicalis), черевну (раrs abdominalis), грудну (раrs thoraciса).

Шийна частиназнаходиться на рівні VI шийного грудного хребця до І грудного хребця. З кожного боку стравоходу розташовується поворотний гортанний нерв та загальна сонна артерія, спереду - трахея а позаду - хребці.

Грудна частинастравоходу розташована у верхньому і задньому середостінні. На рівні IV грудного хребця стравохід проходить позаду лівого головного бронха, прилягає до задньої поверхні дуги аорти, лягає в задньому середостінні біля правої стінки низхідної аорти. Таким чином, аорта розміщується зліва. Стравохід - справа.

Черевна частинастравоходу найкоротша, прилягає до задньої поверхні лівої частини печінки.

Стінка стравоходу має зовнішню сполучнотканинну оболонку (tunica adventitia), м'язову (tunica muscularis) і слизову ((tunica mucosa).

Просвіт стравоходу має ряди звужень і розширень, що слід враховувати під час діагностики різних патологічних станів.

Анатомічні звуження: 1) глоткове - у місці переходу глотки у стравохід, позаду від пластинки перснеподібного хряща (VI шийний хребець); 2) бронхіальне - на рівні роздвоєння трахеї, у місці перехрещення з лівим головним бронхом (IV грудний хребець): 3) діафрагмове - у місці проходження стравоходу через діафрагму.

Фізіологічні звуження, що є тільки у живої людини: 1)аортальне - в місці перехрещення стравоходу з грудною частиною аорти (VII - IX грудних хребців); 2) кардіальне - в місці переходу стравоходу в шлунок (XI грудний хребець).

Стравохід у новнароджених має довжину 11-16 см, до 1 року збільшується до 18 см, до 3 років досягає 21 см, у дорослих 25 см. Практично важливо знати відстань від альвеолярних (зубних) дуг до входу в шлунок; цей розмір складає у новонароджених 16-20 см, у ранньому дитинстві 22-25 см, у першому періоді дитинства 26-29 см, у другому періоді дитинства 27-34 см, у дорослих 40-42 см. На таку відстань, додавши до неї 3,5 см, треба просувати зонд, щоб він потрапив у шлунок.

У новонароджених відмічається більш високий початок стравоходу на рівні хряща між Ш-м і ІУ-м шийними хребцями. У віці 2 років верхня межа стравоходу опускається до IV-V хребців, а до 12 років встановлюється на тому ж рівні, як у дорослого, тобто на висоті УІ-УІІ шийних хребців. Нижній кінець стравоходу у всіх вікових групах відповідає X-XI грудним хребцям.

Форма стравоходу у новонароджених веретеноподібна з невеликим звуженням у шийній частині. Друге звуження знаходиться в місці пересічення стравоходу лівим бронхом. Діафрагмальне звуження у маленьких дітей відсутнє чи слабо виражене. Діаметр просвіту стравоходу на рівні звужень складає у новонароджених 4-9 мм, а у ранньому дитинстві 12-15 мм, у другому періоді дитинства він досягає 13-18 мм.

До другого дитинства стравохід пухко з'єднаний з оточуючими органами і легко зміщується. Слизова оболонка його дуже ніжна, має багаточисленні розгалужені трубчасті залози. М'язова оболонка стравоходу у новонароджених і дітей молодших вікових груп тонка. Розвиток м'язів продовжується до 13-14 років.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с. 32-48.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с. 21-33.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 254-268.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.2, -с. 43-63.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 933 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)