АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порто-кавальні анастомози

Прочитайте:
  1. Анастомози.
  2. Артерии. Анастомозирующие артерии. Месторасположение анастомоза
  3. Отпрепарированны анастомозирующие артерии кисти: ramus palmaris superficialis и основной ствол a. ulnaris. Как называется этот анастомоз?

1. Верхній порто-кавальний анастомоз здійснюється через стравохідні вени. Венозна кров від стравоходу відтікає у непарну вену → верхню порожнисту вену і у шлункові вени → ворітну вену. При патології – стравохідна кровотеча.

2. Нижній порто-кавальний анастомоз відбувається через прямокишкові вени. Венозна кров від прямої кишки відтікає у нижню брижову вену → ворітну вену і у прямокишкове венозне сплетення → прямокишкові вени → внутрішню клубову вену → загальну клубову вену → нижню порожнисту вену. При патології - гемороїдальна кровотеча.

3. Порто-каво-кавальний анастомоз здійснюється через припупкові вени. Венозна кров від передньої стінки живота відтікає по припупкових венах у ворітну вену, а по нижній епігастральній та верхній епігастральній вені відповідно у нижню та верхню порожнисті вени. При портальній гіпертензії (надмірний тиск крові у ворітній вені при перешкоді течії крові через ворітну вену) припупкові вени різко розширюються ("голова медузи").

Ворітна печінкова вена у новонароджених схильна до значної анатомічної мінливості, що проявляється у несталості джерел її формування, кількості притоків, місця їх впадіння, взаємовідношень з іншими елементами печінково-дванадцятипалої зв'язки. Початковий відділ вени лежить на рівні нижнього краю XII грудного хребця чи І і навіть II поперекового хребця позаду головки підшлункової залози. Ворітна печінкова вена у новонароджених формується переважно з двох стовбурів - верхнього брижового і селезінкового. Місце впадіння нижньої брижової вени непостійне, частіше вона вливається у селезінкову, рідше - у верхню брижову.

Довжина ворітної печінкової вени у новонароджених коливається від 16 до 44 мм, верхньої брижової - від 4 до 12 мм, селезінкової - від 3 до 15 мм. Просвіт ворітної печінкової вени у новонародженого біля 2,5 мм. В період від 1 року до З років величина просвіту вени подвоюється, від 4 до7 років -потроюється, у віці 8-12 років - збільшується у 4 рази, а у підлітковому - у 5 разів у порівнянні з такими у новонародженого. Товщина стінки ворітної печінкової вени збільшується до 16 років у 1,5-2 рази.

Рекомендована література

Основна

1. Привес М.Т. и соавт. «Анатомия человека». С.П. Изд-во «Гиппократ»,1998 г.

2. Сапин М.Р. «Анатомия человека». - М. Медицина. - 1985.

3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Д. «Атлас анатомии человека». Т.2. – 1991.

Додаткова

1. Матещук-Вацеба Л.Р. «Нормальна анатомія», навчально-методичний посібник. Львів «Поклик сумління». - 1997.


Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 2620 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)