АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стадії сечоутворення

1. Фільтрація. За добу до 200 л. первинної сечі, в ниркових тільцях

2. Реабсорбція. В звивистих канальцях, до 2 л. сечі.

Кровопостачання та і н н е р в а ц і я. Нирка кровопостачається нирковою артерією. Венозна кров відтікає по нирковій вені в нижню порожнисту вену.

"Чудесна сітка "нирки ("réte miràbile rénis"). У нирці існує 2 капілярні сітки. "Чудо" полягає в тому, що кров з артерії попадає в капіляри, а потім знову в артерію. Формула "чудесної сітки" нирки: А — К — А (- к).

Симпатична іннервація нирки здійснюється нирковим сплетенням, утвореним аксонами вісцеромотонейронів попере­кових вузлів симпатичного стовбура; парасимпатична — аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів, в яких перериваються ниркові гілки блукаючого нерва. Чутливі волокна до нирки йдуть в складі парасимпатичних і симпатичних нервів.

Схема нефрона та шляхів виведення сечі:

1 — капілярний клубочок (glomérulus); 2 — капсула клубочка або капсула Шумлянського—Боумена (cаpsula gloméruli) — містить первинну сечу; 3 — проксимальна частина або покручений каналець 1-го поряд­ку (pàrs proximàlis,); 4 — петля нефрона або петля Генне (ansa nephróni); 5 — дистальна частина абo покручений каналець 2-го порядку (pàrs distàlis); 6 — зв'язуюча частина (parsconjùgens) — містить вторинну сечу. 7 — збірний (прямий каналець) tù bulus colligens, s. réctus); 8 — сосочкова протока (diictus papillàris); 9 — нирковий сосочок (papillarenаlis) ↓ малі ниркові чашечки ↓ великі ниркові чашечки ↓ ниркова миска ↓ сечовід ↓ сечовий міхур ↓ сечівник 2—6 — частини ниркового канальця (продукція сечі). 1 + 2 = ниркове тільце (corpùsculum rénis Malpighiì).

Схема судинної сітки нирки:

ниркова артерія (artèria renalis) — входить у ворота нирки

↓

полярні артерії (artériae polares) — до сегментів нирки

↓

міжчасткові артерії (artériae interlobàres) — між пірамідами

↓

дугові артерії (artériae arcuate) — по краях пірамід (на границі між мозком і корою нирки)

↓

міжчасточкові артерії (artériae interlobulàres) — між корковими часточками

↓

приносні клубочкові артеріоли (arteriólae glomerulàres afferéntes)

↓

капілярні клубочки (gloméruli) — продукція первинної сечі

↓

виносні клубочкові артеріоли (arteriólae giomerulares efferéntes)

↓

капілярні сітки навколо ниркових канальців, де відбувається реабсорбція і формування вторинної сечі, трофіка нирки

↓

зірчасті вени (venae stellatae)

↓

міжчасточкові вени (venae interlobulares)

↓

дугові вени (venae arcuatae)

↓

міжчасткові вени (venae interlobares)

↓

сегментарні вени (venae segmentales)

↓

ниркова вена (vena renalis) — виходить з воріт нирки.

У новонароджених число судинних клубочків змінюється мало, але їх розміри, об'єм, площа фільтраційної поверхні зростають у декілька разів. Відповідно цьому розвивається кіркова речовина нирки. Товщина її у новонародженого складає 2-4 мм і в перші роки життя збільшується у 2 рази. Співвідношення між кірковою і мозковою речовиною рівно у новонароджених 1:4, у дорослих 1:2. Ниркова миска у новонароджених і дітей до 5 років частіше розташовується всередині нирки, а в наступні вікові періоди переважає позаниркове і змішане розташування мисок. В ембріональному періоді миски мають ампулярну форму, великі чашки відсутні. В кінці плідного періоду формуються великі чашки і миски стають дендритичними, а після народження, у віці 10-15 років, знову розширюються.

Аномалії розвитку:

— аномалія положення — тазова нирка (нирка не піднялася в процесі розвитку з тазу в поперекову ділянку, судини при цьому теж розміщені низько). Тазову нирку необхідно диференціювати з блукаючою ниркою (нирка піднялася в процесі розвитку, але опустилася внаслідок патології, судини при цьому розміщені в стандартному місці);

— аномалії кількості: подвійна нирка, додаткова (третя) нирка, підковоподібна нирка.

Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.153-173.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.95-107.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 322-334.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека», Т.2, -с. 1172-188.

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1884 | Нарушение авторских прав