АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Мозолисте тіло

Комісуральні нервові волокна кінцевого мозку, fibrае соmmіssurales telencephali, з'єднують симетричні ділянки кори обох мозкових півкуль і утворюють волокна мозолистого тіла, fibrae corporis callosi, спайку склепіння, соmmіssurа fornicis, і передню спайку, соmmіssurа аnterior (соmmіssurа роsterior, соmmіssurа hаbеnularum являють собою структури проміжного мозку).

В мозолистому тілі розрізняють передню, середню і задню частини; 1) задня частина, у вигляді стовщеного краю - валик, splenium, вільно нависає над передніми відділами lamina tecti середнього мозку; 2) середня частина - стовбур, truncus, є найдовшим відділом мозолистого тіла; 3) передня частина зігнута трохи вниз і наперед, і утворює так зване коліно, genu, яке переходить у нижніх відділах у дзьоб, rostrum; останній продовжується у тонку пластинку, laminа rostralis, що в свою чергу переходить в кінцеву пластинку, lamina terminalis.

Під мозолистим тілом розміщене склепіння, fогnіх яке складається з тіла, двох ніжок і двох стовпів. Тіло, соrрus, - непарна серединна частина склепіння, яка розташована під стовбуром мозолистого тіла і зрощена з його нижньою поверхнею. Ззаду тіло склепіння розходиться на дві сплощені ніжки сrurа. Витончений бічний край тіла та ніжок склепіння утворює стрічку, tеnіа до якої прикріплюється судинне сплетення бічного шлуночка. Кожна ніжка прямує далі вниз і закінчується на присередпій стінці нижнього рогу бічного шлуночка, продовжуючись у торочку морського коника fimbriа hippocampi. Між сrurа fornicis під splenium соrporis collosi натягнуті поперечні нервові волокна, які утворюють спайку, соmmіssurа.

Проекційні нервові волокна з'єднують кору кінцевого мозку з нижче розташованими відділами ЦНС до спинного мозку включно. Проекційні волокна в білій речовині півкулі ближче до кори утворюють віялоподібне скупчення - променистий вінець, соrоnа rаdiata, головна частина волокон якого сходиться в внутрішню капсулу.

Внутрішня капсула, сарsulа іnternа, є ростральним продовженням основи ніжки мозку відповідного боку, тому на фронтальних розрізах вона має вигляд косої смужки, нервові волокна якої віялоподібне розгортаються і розподіляються досить товстим шаром між сочевицеподібним ядром з одного боку, хвостатим ядром i таламусом - з іншого боку. На горизонтальному розрізі внутрішня капсула має вигляд відкритого тупого кута з його частинами: передньою ніжкою, коліном та задньою ніжкою.

Передня ніжка, сrus аnterior, розташована між хвостатим ядром та передньою половиною сочевицеподібного ядра. До складу проекційних волокон її входять:

лобово-мостовий шлях, tractus frontalis (йде від мозкової кори лобової
частки до ядер моста);

передня променистість таламуса, radiato thalami anterior (з'єднує мозкову кору лобової частки з таламусом).

Коліно внутрішньої капсули, gеnи сарsulае іnternае, розміщене між передньою та задньою ніжками. Воно утворене кірково-ядерними волокнами, fibrае соrticonuclearis, (входять до складу пірамідних шляхів і з'єднують кору передцентральної звивини з руховими ядрами черепних нервів).

Задня ніжка, crus posterius, розташована між таламусом та задньою половиною сочевицеподібного ядра. Вона має (по відношенню до сочевицеподібного ядра) три складові частини: таламо-сочевицеподібну, засочевицеподібну та підсочевицеподібну.

Безпосередньо до коліна внутрішньої капсули прилягає таламосочевицеподібна частина, раrs thalamolentiformis, яка складається з: 1) кірково-спинномозкових волокон, fibrае соrticospinales (входять до складу пірамідних шляхів, з'єднують кору передцентральної звивини та рухові ядра передніх рогів спинного мозку); 2) кірково-червоноядерні волокна, fibrае corticorubrales (зв'язують кору лобової частки з червоним ядром); 3) кірково-сітчасті волокна, fibrае соrticoreticulares (йдуть від передцентральної та зацентральної звивини до ретикулярної формації); 4) кірково-таламічні волокна, fibrае соrticothalamісае (зв'язують мозкову кору з ядрами таламуса); 5) таламо-тім'яні волокна, fibrае thalamoparietalis (частина волокон висхідних шляхів кіркового напрямку); 6) центральна таламічна променистість, radiato talami centralis (більша частина волокон висхідних шляхів кіркового напрямку, які прямують до мозкової кори передцентральної та зацентральної звивини).

Дата добавления: 2014-12-11 | Просмотры: 1475 | Нарушение авторских прав