АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

III. Зміст навчального матеріалу

д£ Невиношування вагітності — це самовільне переривання її від початку до
Ш тижнів. Невиношування вагітності належить до числа досить частих видів
акушерської патології, яка складає, за даними ВООЗ, 5—10%. Народження
недоношених, гіпотрофічних дітей при цьому коливається від 30 до 53%, що
обумовлено різким ступенем незрілості плода. #9 к£

Передчасними називаються ті пологи, що наступають після шВ\ до ш тижнів вагітності і які закінчились народженням недоношеної дитини вагою масою 2,500 і довжиною менше 45—46 см з наявністю ознак недоношеності.

Етіологія. Передчасні пологи можуть виникнути у зв'язку з тими самими причинами, які викликають самовільні аборти: захворювання матері, інфантилізм, інтоксикація організму, ізоантигенна несумісність крові матері і плода і т.д. В етіології передчасних пологів особливе значення мають пору­шення функції залоз внутрішньої секреції і нервової системи, анаболічні і функціональні особливості, які притаманні інфантилізму, гострі і хронічні інфекції, гестози вагітності, захворювання серцево-судинної та інших систем. Серед етіологічних факторів особливе місце займає істміко-цервікальна не­достатність, запальні захворювання і ендокринні розлади, які виникають після аборту. Відоме значення мають багатоплідна вагітність, аномалії роз­витку і захворювання плода і оболонок, передлежання плаценти, неправильні положення плода і т.д.

Загроза передчасних пологів. Клініка, діагностика. Лікування, методи профілактики РДС. Розрізняють загрозу передчасних пологів, передчасні пологи, що починаються, і такі, що розпочалися. Загроза передчасних пологів проявляється болем у низу живота і в попереку. Матка легко збудлива, тонус її підвищений. Передлегла частина плоду знаходиться низько або притиснута до входу в малий таз, шийка матки не змінена.

Передчасні пологи, що починаються, характеризуються значної сили пе­реймоподібним болем унизу живота чи регулярними переймами. При вагінальному дослідженні виявляють динаміку розкриття шийки матки, вко­рочення її, нерідко згладження і початок розкриття (але не більше ніж на 2 см). Часто передчасно відходять навколоплодові води. Лікування спрямо­вують на пригнічення перейм, що часто дає змогу зберегти вагітність. Пере­дчасним пологам, що розпочалися, властиві регулярна пологова діяльність і розкриття шийки матки більше ніж на 3 см. Процес незворотний, і зберегти вагітність не вдається.

Консервативно-очікувальна терапія показана при:

- цілому плідному міхурі;

- строку вагітності до 36 тижнів;

- відсутності ознак інфекції;

- відсутності регулярної пологової діяльності;

- розкритті шийки матки не більше як на 2—4 см;

- відсутності тяжкої акушерської і екстрагенітальної патології.
Принципи лікування:

1. Зниження збудливості і пригнічення скоротливої діяльності матки:

- ліжковий режим;

- психотерапія, седативні препарати (відвар пустирника 150 г на 1 скл.
окропу по 1ст. л. х 3 р./день; настій пустирника 1 ст. л. х 3 р./день; та-
зепам 0,01 х 2 р./день; седуксен 0,005 х 2 р./день;

- спазмолітична терапія: метацин 0,1% — 1 мл в/м; баралгін 2 мл в/м;
но-шпа 1 мл в/м; папаверіна гідрохлорід 2% — 2,0 мл в/м;

~ матковий токоліз: алупент 0,5 мг чи партусистен 0,5 мг чи бриканіл 0,5 мг розводять в 250—40 мл ізотонічного розчину хлориду натрію і вводять в вену, починаючи з 5—8 крапель/хвилину до 15—20 крапель протягом 12 годин; за 15—20 хвилин до закінчення розпочати застосування парту-систена або бриканіла. Лікування В-міметиками приймати з ізоптином або фіноптином по 1,0 в/м чи по 1 таблетці (0,04 г) 3—4 рази на день;

- інгібітор окситоцину — 10% розчин етанолу в/в крапельно (по 20—30
крапель в Іхв);

- індометацин в таблетках; 1-ша доба — 50 мг х 4 рази або 100 мг х 2 ра­
зи на добу; 2—3 добу — 50 мг через 12 годин; А —10 день — 50 мг х 1
раз на добу;

- немедикаментозні методи: електрорелаксація матки, голко­
рефлексотерапія, електроанальгезія, електрофорез з магнієм.

Необхідно відзначити, що найбільш частою причиною перинатальної за­хворюваності і смертності є недозрілість сурфактантної системи легень пло­да. Тому при загрозі передчасних пологів і в родах необхідно проводити про­філактику пневмопатій.

Профілактика респіраторного дистрес-синдрому: дексаметазон 2 мг х 4 рази на добу;

Профілактика гіпоксії внутрішньоутробного плоду: інгаляція зволоженим киснем, в/в введення гідрокарбонату натрія 5% — 100—150 мл, глюкози 40% — 40 мл, кокарбоксилази — 100 мг, сигетина 1% — 1—2 мл, аскорбінової кислоти 5% — 5 мл.

Перебіг пологів. Передчасні пологи перебігають як термінові, однак їх пе­ребіг має ряд особливостей. Вони досить часто відбуваються на фоні тривало­го безводного проміжку і в цих випадках тривають довше, ніж термінові. Це пов'язано з непідготовленістю нейрогуморальних і нейроендокринних ме­ханізмів, які регулюють пологові сили, що визначають нормальний перебіг термінових пологів. При передчасних пологах спостерігається слабкість по­логових перейм, особливо при значному ступені невиношування. Відомі ви­падки стрімкого перебігу передчасних пологів.

Часте ускладнення передчасних пологів — раннє і передчасне відходження навколоплідних вод. Кровотеча в послідовому і в перші години післяпологового періоду виникає частіше, ніж при термінових пологах.

При передчасних пологах часто виникають гіпоксія плода і асфіксія но­вонароджених, пологові пошкодження з переважанням внутрішньочерепної травми, яка супроводжується порушенням мозкового кровообігу, крововили­вами та іншими розладами.

Необхідно відмітити, що найбільш частою причиною перинатальної за­хворюваності і смертності є недозрілість сурфактантної системи легень пло­да. Тому при загрозі передчасних пологів і в пологах необхідно проводити профілактику пневмопатій.

Під час ведення передчасних пологів проводять контроль за характером пологової діяльності, динамікою розкриття шийки матки, вставленням і про­суванням передлеглої частини плода. З метою зменшення травматизації плода при його проходженні через вульварне кільце використовують пудендальну анестезію з обох боків і епізіо- чи перинеотомію при прорізуванні предлеглої частини плода. Проводять профілактику внутрішньоутробної гіпоксії плода. В другому періоді пологи вести без захисту промежини.

Профілактика СДР. При передчасних пологах в строці 28—34 тижнів не­обхідно зробити спробу гальмування пологової діяльності шляхом застосу­вання бета-міметиків, спазмолітиків або сірчанокислої магнезії, після чого провести терапію глюкокортикоїдами по одній із наступних схем:

- бетаметазон по 12мг в/м — через 12 годин — двічі;

^ ~ дексаметазон по 5мг в/м кожні 12 годин — 4 введення;

- гідрокортизон по 300 мг в/м кожні 6 годин — 4 введення.

Ефект настає через 24 год і продовжується протягом 7 днів. При пролон­гуванні вагітності необхідно вводити бета- або дексаметазон по 12 мг в/м. Протипоказаними для використання глюкокортикоїдів є наявність у вагітної вірусної або бактеріальної інфекції, а також виразкова хвороба.

V. План організації заняття

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 885 | Нарушение авторских прав