АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

III. Базові знання. 1. Будова кісткового таза, розміри таза і його площин

1. Будова кісткового таза, розміри таза і його площин.

2. Будова зовнішніх і внутрішніх статевих органів, їх зміни під час вагіт­
ності.

3. Розміри доношеного плода.

4. Поняття про глибоку методичну пальпацію і аускультацію.

5. Поняття про ультразвукове і рентгенологічне дослідження.

IV. Зміст навчального матеріалу

Зовнішні та внутрішній прийоми обстеження вагітних пізніх строків і роділь, прийоми Леопольда, вимірювання живота вагітної проводять класич­ними способами, визначення передбачуваної маси плода за формулою Ле-

бедєвої, Стройкової, Бабадагли та його довжину за методами Скульського та Жорданіа.

Методи дослідження вагітних пізніх строків іроділь

Пальпацію живота вагітних проводять послідовно, застосовуючи чотири прийоми зовнішнього обстеження (прийоми Леопольда).

Членорозташуванням плода називають відношення дрібних частин та го­лівки до тулуба. При нормальному членорозташуванні хребет зігнутий до черевної поверхні, голівка пригнута до грудей, ручки зігнуті в ліктьових суг­лобах та схрещені на грудях, ніжки зігнуті в колінних і тазостегнових сугло­бах, притягнуті до живота.

Перший прийом зовнішнього акушерського обстеження. Мета — визна­чити висоту стояння дна матки, за якою судять про строк вагітності, і частину плода, розміщену в дні матки. Для цього лікар стає праворуч від вагітної, об­личчям до неї, долоні обох рук кладе на дно матки, пальці рук зближуються, обережно надавлюючи вниз сідничний кінець плода — більший, але не такий щільний і менше заокруглений, аніж голівка.

Другий прийом зовнішнього акушерського обстеження. Мета — визначи­ти положення, вид і позицію плода.

Положення плода — відношення поздовжньої осі плода до поздовжньої осі матки. Розрізняють такі положення плода:

1) поздовжнє — поздовжня ось плода і поздовжня ось матки збігаються
(ось плода — лінія, яка проходить від потилиці до сідниць).

2) поперечне — поздовжня ось плода перетинає поздовжню ось матки під
прямим кутом;

3) косе — поздовжня ось плода утворює з поздовжньою віссю матки гос­
трий кут.

Поздовжнє положення плода є нормальним, воно зустрічається в 99,5% всіх пологів, поперечне і косе положення — патологічні (0,5% пологів).

Позиція плода — відношення спинки плода до правої і лівої сторін матки. Розрізняють дві позиції: першу і другу. При першій спинка повернена ліворуч, при другій — праворуч. Перша позиція трапляється частіше за другу» що пояснюється поворотом матки лівим боком наперед.

Вид позиції — відношення спинки плода до передньої або задньої стінки матки. Якщо спинка повернута наперед — це передній вид позиції, якщо на­зад — задній.

Руки з дна матки переміщують униз, до рівня пупка, і розміщують на бічних стінках матки. Пальпацію проводять по черзі правою і лівої рукою. При поздовжньому положенні плода з однієї сторони промацується спинка, з протилежної — кінцівки. Другий прийом зовнішнього обстеження дозволяє визначити тонус матки та її збудження.

Третій прийом зовнішнього акушерського обстеження. Мета — визначи­ти відношення великої частини плода (голівки або сідниць) до входу в таз. Якщо над входом в таз перебуває голівка плода — передлежання головне, якщо тазовий кінець — тазове. Головне передлежання зустрічається в 96% пологів, тазове — в 3,5%.

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 817 | Нарушение авторских прав