АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Визначення ступеня вставлення голівки під час пологів

Для визначення динаміки вставлення голівки в малий таз роділлю обсте­жують IV прийомом Леопольда. Поза переймами при спорожненому сечово­му міхурі роділлі акушер долоневими поверхнями обох рук, притиснутими до голівки плода, обережно, не кваплячись, проникає (по можливості) вглиб ма­лого таза, між його стінками і голівкою.

Якщо пальці рук можна підвести під голівку і кінці їх сходяться, вона пе­ребуває над входом в малий таз. При притиснутій до входу в малий таз голівці пальці рук не сходяться, проте і потилиця, і вся лицева частина паль-

пується над входом в малий таз. Голівка перебуває малим сегментом у вході в малий таз у тому випадку, коли при пальпації IV прийомом Леопольда поти­лична частина голівки виступає над входом в малий таз на два пальці, а лице­ва частина — повністю. Якщо потилична частина голівки не промацується над входом у малий таз, а лицева виступає на два-три пальці, голівка перебу­ває великим сегментом у вході в малий таз. Якщо промацується лише підборіддя або зовсім не визначається, голівка міститься у порожнині таза.

В основі визначення висоти стояння голівки методом вагінального дослідження знаходиться можливість промацування нижнього полюса голівки відносно інтерспінальної лінії.

Голівка над входом у малий таз: при обережному натисненні пальцем угору голівка відсувається і знову повертається в початкове положення.

Голівка малим сегментом у вході в малий таз: нижній полюс голівки ви­значається на 3—4 см вище за інтерспінальну лінію або на її рівні, крижова западина вільна, внутрішня поверхня лона заповнена голівкою на 1/3.

Голівка великим сегментом у вході в малий таз: нижній полюс голівки — на З—4 см нижче за інтерспінальну лінію, половина крижової западини заповнена голівкою, внутрішня поверхня лона заповнена голівкою повністю або на 2/3.

Голівка в порожнині малого таза: нижній полюс голівки на А —6 см нижчб за інтерспінальну лінію, сідничні кості не визначаються, крижова западина заповнена голівкою.

Голівка на тазовому дні: голівка виповнює всю крижову западину, вклю­чаючи і область куприка, промацуються лише м'які тканини. Внутрішня по­верхня кісткових пізнавальних пунктів важкодоступна для обстеження.

Визначення висоти дна матки, окружності живота, передбачуваної маси плода, прямого розміру таза

А. Висота стояння дна матки вимірюється сантиметровою стрічкою.

Положення вагітної: лежить на спині з витягнутими нижніми кінцівками. Вимірюють відстань від верхнього краю лобка до найбільш виступаючої точ­ки дна матки. Наприкінці вагітності ця відстань дорівнює ЗА —32 см.

Б. Висота стояння дна матки вимірюється тазоміром.

Положення вагітної таке ж саме. Один ґудзик тазоміра вміщують на верхній край лобка, другий — на дно матки. При одному й тому самому терміні вагітності ця віддаль дещо менша, ніж показник вимірювання санти­метровою стрічкою, оскільки вона вимірюється не по дузі, а по прямій лінії.

В. Окружність живота. Вимірюють сантиметровою стрічкою, що прохо­дить спереду через пупок, ззаду — через середину поперекової ділянки. На­прикінці вагітності окружність живота досягає 95—100 см.

Г. Передбачувану масу плода вираховують на підставі розмірів окруж­ності живота та висоти стояння дна матки за формулами:

Лебедєвої: Х = ЖС;

Бабадагли:

Стройкової: Х = -

де Ж — окружність живота, см;

С — висота стояння дна матки, виміряна сантиметровою стрічкою, см;

Т — висота стояння дна матки, виміряна тазоміром, см;

В — маса тіла жінки, кг;

І — індекс маси тіла за Стройковою (при масі тіла до 51 кг він дорівнює 15; 51—53 кг — 16; 54—56 кг — 17; 57—62 кг — 18; 63—65 кг — 19; 66— 73 кг — 20; 74—81 кг — 21; 82 кг і більше — 22).

Д. Вимірювання прямого розміру таза. Прямий розмір — відстань від се­редини нижнього краю лобкового симфізу до верхівки куприка — дорівнює 9 см. Вимірюють його тазоміром, ґудзики розташовують на нижньому краю лобкового симфізу (верхній) і на верхівці куприка (нижній). Прямий розмір виходу, завдяки рухливості куприка, може збільшуватися під час пологів на 1—2 см, досягаючи 11 см.

V. План організації заняття

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 977 | Нарушение авторских прав