АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обслуговування вагітних жінок

Прочитайте:
  1. ВЕДЕННЯ ВАГІТНИХ У ЖІНОЧІЙ КОНСУЛЬТАЦІЇ
  2. Відділення патології вагітних
  3. Відділення патології вагітних
  4. ГІГІЄНА ВАГІТНИХ
  5. ЗАХВОРЮВАННЯ НИРОК У ВАГІТНИХ
  6. Кандидозний вульвовагініт у вагітних
  7. Лікування вагітних
  8. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВАГІТНИХ ПІЗНІХ СТРОКІВ І РОДІЛЬ
  9. МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ

Жіночі консультації беруть на облік всіх вагітних і спостерігають за ними протягом всього строку вагітності. Рання явка вагітної в ЖК сприяє правиль­ному вирішенню питання про строк вагітності, скорочуванню помилок при видачі допологової відпустки, визначенню супутної екстрагенітальної та гінекологічної патології і можливості подальшого продовження загітності. При нормальному перебігу вагітності в першому і другому триместрах жінка відвідує ЖК 1—2 рази, а в третьому триместрі — 3—4 рази на місяць — всього за вагітність 14—16 відвідувань; при виникненні ускланень під час вагітності відвідань значно більше. При першому відвіданні ЖК вагітним пояснюються правила гігієни, режим праці, відпочинку і харчування. Прово-


диться вимір зросту, ваги, АТ, а також проводиться спеціальне акушерське дослідження (визначення розмірів таза, діагональної кон'югати, окружність живота (ОЖ), висоти дна матки (ВДМ); проводяться клінічні аналізи крові, сечі, визначається група крові та резус-приналежність, при необхідності — титр антитіл. Призначають реакцію Вассермана та аналіз крові на інфікованість ВІЛ; визначається характер вагінальної флори. В 32 тижні вагітності повторно визначається реакція Вассермана і вдруге проводиться аналіз крові на інфікованість ВІЛ. Ультразвукове дослідження (УЗД) прово­диться тричі в терміни вагітності: 16, 25 і 35 тижнів. Якщо акушерський анамнез обтяжений (мертвонародження, викидні, передчасні пологи, вирод­ливість плода тощо), необхідно виключити токсоплазмоз. Обстеження на йо­го наявність треба також провести вагітним, які працюють на птахофермах, м'ясокомбінаті, доярками тощо.

При кожному новому відвідуванні вагітною ЖК стежать за динамікою ва­ги, зміною АТ, клінічним аналізом сечі, при необхідності проводять додаткові дослідження.

Одним із розділів роботи ЖК є психопрофілактична підготовка вагітних до пологів, яка включає повний для різних строків вагітності комплекс фізичних вправ, ознайомлення вагітної з правилами поведінки під час по­логів, з методами полегшення болю тощо.

Лікарі ЖК поміж вагітних своєї дільниці виділяють так звані групи підвищеного ризику, тобто осіб з загрозами ускладнень при вагітності та поло­гах: це особи зі слабкістю пологових сил при попередніх пологах, можливою травмою пологових шляхів, у яких раніше робили операцію кесаревого розти­ну, ушивання нориці, з великою кількістю перенесених абортів, наявністю вузького таза, впершенароджуючих старшого віку, вагітних, в анамнезі яких була загибель плода чи новонародженого, а також схильних до розвитку гесто-зу, недоношування, кровотеч при пологах, вагітних з екстрагенітальною пато­логією. Такі вагітні потребують більш ретельного спостереження, їх беруть на спеціальний облік (сигнальна картка так званої диспансерної групи), проводять періодичну та завчасну госпіталізацію їх до пологів і т.ін.

Для ідентифікації вагітних високого ризику визначені фактори ризику які групуються у категорії і подаються у вигляді шкали.

Фактори ризику поділяються на пренатальні — група А і інтранатальні — група Б. Виділяють 5 груп пренатальних і 3 групи інтранатальних факторів ризику перинатальної патології.

Фактори ризику під час вагітності (А):

1. Соціально-біологічні;

2. Акушерсько-гінекологічний анамнез;

3. Екстрагенітальні захворювання матері;

4. Ускладнення вагітності;


 




5. Оцінки стану плода;

Фактори ризику під час пологів (Б):

1. З боку матері;

2. З боку плаценти;

3. З боку плода.

Для кількісної оцінки факторів ризику користуються бальною системою. Кількість балів підраховують за спеціально розробленою шкалою. До групи вагітних високого ризику відносять жінок з сумарною оцінкою шкідливих пренатальних факторів в 10 балів і більше. До групи середнього ризику — 5—9 балів. До групи низького ризику — до А —5 балів. Залежно від ступеня ризику забезпечується маркування індивідуальних карт вагітних. При наяв­ності у вагітної 10 балів і більше — вирішується питання про доцільність збе­реження вагітності.

В індивідуальній карті складається план нагляду за вагітною з застосу­ванням сучасних методів дослідження стану матері та плода. Вагітних з висо­ким ступенем ризику необхідно направляти на пологи в спеціалізовані поло­гові будинки.

Обмінна карта вагітної з результатами проведених досліджень і спосте­режень видається жінці на 28 тижні вагітності, і вона з нею поступає в поло­говий будинок. Так здійснюється спадкоємність в спостереженні за вагітною в ЖК і пологовому будинку.

Усім працюючим жінкам надається відпустка по вагітності та після по­логів одномоментно на 112 календарних днів з 30-тижневого терміну вагітності. У разі патологічних пологів, а також при народженні двох і більше дітей — післяпологова відпустка становить 70 календарних днів. В післяпологовому періоді особливу увагу звертають на характер лохій, лак­тації, скоротливості матки. Надаються рекомендації щодо дієти, статевого життя. У кожній ЖК має бути влаштована виставка існуючих протизаплідних засобів.

Істотним розділом роботи ЖК є патронаж вагітних і породіль, який про­водиться акушерками, а якщо треба — лікарями.

Жіноча консультація надає також акушерсько-гінекологічну допомогу жінкам, які працюють на промислових підприємствах.

Акушер-гінеколог на підприємстві працює по цеховому принципу і об­слуговує 1500—2000 жінок.

Санітарно-просвітницька робота в ЖК здійснюється за планом, в якому пе­редбачається навчання жінок необхідним навичкам з особистої гігієни, ознай­омлення з дієтою вагітних, доглядом за новонародженими, профілактикою за­пальних хвороб жіночих статевих органів, правилами застосування проти­заплідних засобів, гігієні статевого життя, проводиться роз'яснення шкоди абортів. ЖК проводить просвітню роботу серед юнаків та дівчат, які вступають


у шлюб. Останнім часом великим попитом серед населення користується кон­сультація "Шлюб і сім'я". Формами санітарно-просвітницької роботи с лекції та індивідуальні бесіди, виступи по радіо і в пресі, влаштування виставок, вітрин, вечорів запитань і відповідей, випуск санітарних бюлетенів та стінних газет, участь у лекціях "школи матерів" та "школи батьків" тощо.

Соціально-правову допомогу жінкам і матерям ЖК надає на підставі діюного законодавства з питань охорони праці,одержання державної допомо­ги багатодітним та одиноким матерям. З цією метою у структурі ЖК передба­чені кабінети соціально-правової допомоги з працюючими там юристами. Якщо такого кабінету в ЖК немає, то цю роботу виконує середній медичний працівник, який пройшов спеціальну підготовку з правових питань охорони материнства і дитинства.

V. План організації заняття

 


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 1170 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)