АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

III. Вихідні та базисні знання

1. Діагностика вагітності в ранні строки (можливі, сумнівні та достовірні
ознаки вагітності).

2. Вміти збирати анамнез.

3. Проведення загального і спеціального огляду вагітної.

4. Визначення строку вагітності і передбачуваних пологів, маси гілода.

5. Аналіз лабораторних та інструментальних досліджень, основних по­
казників гомеостазу.

6. Механізми центральної і місцевої регуляції гемодинаміки.

7. Механізми регуляції водно-електролітного, вуглеводного, ліпідного,
білкового обмінів, кислотно-лужного стану.

IV. Зміст навчального матеріалу

Ранні гестози вагітних проявляються у вигляді форм, що часто зуст­річаються (блювота вагітних і супутній птіалізм), і рідкісних форм (дерматоз вагітних, хорея, гостра жовта дистрофія печінки).

Блювота вагітних являє собою складний клінічний синдром. Акт блювоти — один із проявів захворювання, при якому розвиваються диспептичні, мо­торні, секреторні, чутливі, судинні та інші розлади. За ступенем важкості розрізняють легку (до 5 разів на добу), середню (від 5 до 10 разів) і важку (більше 10 разів на добу) блювоту вагітних. Слід відмітити, що у 50% вагітних в ранніх строках відмічається "ранкова блювота", яка не має токсич­ного характеру і не потребує медикаментозної корекції. При визначенні тяж­кості захворювання визначають частоту блювоти, загальний стан хворої, кри­ву маси тіла, температуру, ступень обезводнення, пульс, артеріальний тиск, питому вагу сечі, діурез, наявність ацетонурії, картину крові та ін.

При легкому ступені блювоти нормалізація режиму вагітної жінки дозво­ляє уникнути госпіталізації в стаціонар. Рекомендується корекція харчового раціону (дробне — 5—6 разів на добу — харчування, рясне пиття, "суха дієта" — круті яйця, піджарений білий хліб, печена картопля), вітамінотерапія.

Госпіталізація показана при блювоті вагітних середнього і тяжкого спу-пенів. За наявності показань до медикаментозного лікування на тлі нейролеп­тичних і протиблювотних засобів проводиться відповідна корекція обезвожу-вання, порушеного електролітного балансу, реологічних властивостей крові, дефіциту вітамінів, мікроелементів та ін. Оцінка ступеню тяжкості блювоти вагітних включає в себе клінічні прояви і результати лабораторних досліджень: наявність або відсутність апетиту, салівація, нудота, блювота та її інтенсивність, частота пульсу, систолічний артеріальний тиск, утримання від їжі, зниження ваги тіла, сухість шкіри, величина діурезу, наявність ацето­ну в сечі, жовтяничність склер та шкіри, субфебрильна температура.

Лікарські засоби вводяться тільки парентерально, до появи стійкої здат­ності затримувати їжу. Найбільш поширеними нейролептичними і проти-блювотними препаратами є аміназін (1 мл 2,5% розчину 1—2 рази на добу внутрішньом'язево або внутрішньовенно крапельно), дроперидол (0,5—1 мл 0,25% розчину 1—3 рази на добу внутрішньом'язево). Інфузійна терапія включає в себе полікомпонентні лікарскі суміші (5% розчин глюкози — 400,0 мл, фізіологічний розчин кухонної солі, 100 мг нікотинової кислоти, 100 мг тіаміну, 50 мг рибофлавіну, 50 мг піридоксину, 300 мг аскорбінової кислоти). Ці лікарські суміші вводять через 2—3 дні. В перервах між ними щоденно призначають внутрішньовенно ін'єкції глюкози (20 мл 40% розчи­ну) разом з вітаміном С (2—4 мл 5% розчину).

Одним з ефективних засобів, що застосовується при блювоті вагітних, _є церукал, крім того, цей препарат є регулятором функції шлункову кишкового тракту, вводиться внутрішньом'язево або внутрішньовенно л_1о 10—20 мг (1—2 ампули) на добу. Проти блювоти діє і етаперазин по 2 ^_г З—4 рази на добу. Рекомендується включати в комплекс лікування альф^. токоферол (віт. Є) у вигляді 30% олійного розчину по 1,0 м^п внутрішньом'язево впродовж 3—6 днів.

Як засіб зменшення або усунення зневоднення і інтоксикації вагітних з_а_ стосовують солеві і розчини амінокислот "Аміносоль", "Дисоль" та ініщ Кількість розчину повинна співпадати з об'ємом рідини, втраченої з блюво_т. ними масами і сечею. Терапію продовжують до стійкого покращання самоп^. чуття, припинення блювоти, підвищення маси тіла. Як правило, частота блі^. воти зменшується вже на 2—3 день лікування. Після припинення блюво^_и медикаментозну терапію продовжують ще 3—4 дні, потім вагітну залишаю^ ще на 2—3 доби в стаціонарі, повністю припинивши лікування.

Поряд з фармакологічними методами лікування застосовують і інші н_е_ традиційні методи впливу: голкорефлексотерапія, гіпноз, центральна електр₀. аналгезія, гомеопатична терапія та інші.

У ряді випадків доводиться достроково переривати вагітність в інтересу матері. Показанням до цього є відсутність ефекту від лікування протягом 7\_ 10 днів, загрозливі стани життю матері: стійка тахікардія, гарячкові стащ_и прогресуюча протеїнурія і циліндрурія, наявність жовтяниці та ацетону в се^'

Профілактикою ранніх гестозів вагітних є своєчасне виявлення жінок; ₃ ризиком щодо розвитку раннього гестозу, їх оздоровлення, лікування ньої патології, рання постановка на облік по вагітності.

V. План організації заняття

Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 831 | Нарушение авторских прав