АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

IV. Зміст навчального матеріалу. Необхідно визначити поняття "післяпологового періоду", його трива­лість, підрозділи за строком

Прочитайте:
  1. III. Зміст навчального матеріалу
  2. IV. Зміст заняття
  3. IV. Зміст навчального матеріалу
  4. IV. Зміст навчального матеріалу
  5. IV. Зміст навчального матеріалу
  6. IV. Зміст навчального матеріалу
  7. IV. Зміст навчального матеріалу
  8. IV. Зміст навчального матеріалу
  9. IV. Зміст навчального матеріалу
  10. IV. Зміст навчального матеріалу

Необхідно визначити поняття "післяпологового періоду", його трива­лість, підрозділи за строком.

Післяпологовий період (пуерперій) — це 6—8-тиждневий період після розродження жінки, протягом якого репродуктивній тракт повертається до нормального стану, що існував до вагітності. За строком він підрозділяється на ранній та пізній післяродовий період.

Ранній післяродовий період — це перші 2—4 години після родів. В цей період породілля знаходиться у родильному відділені під наглядом лікаря, що пов'язано з ускладненнями (патологією скоротливої діяльності матки, анома­ліями відокремлення плаценти та виділення посліду), які призводять до кро­вотечі.


Пізній післяродовий період — це час з моменту переводу породіллі в піс­ляродове відділення до моменту, коли в організмі жінки зникнуть зміни, ви­кликані вагітністю, тобто від 6 до 8 тижнів.

Слід зазначити, що інволюція матки виникає за рахунок зворотного роз­витку частини м'язів шляхом жирового та гіалінового переродження. Зразу після родів матка важить 1000 г та її дно знаходиться на рівні пупка. В серед­ньому за кожну добу дно матки опускається на 2 см.

Інволюція шийки матки відстає від інволюції тіла матки. Через 10—12 годин після родів канал шийки матки має лійкоподібну форму, внутрішнє вічко пропускає 2—3 пальці, а на 3 добу — воно пропускає один палець. До 10 дня після родів шийка матки уже сформована, внутрішнє вічко закрите.

Епітелізація внутрішньої поверхні матки завершується до 7—8 дня після родів, за винятком плацентарної площадки, де цей процес завершується до кінця 6—8 тижня.

Вагінальні післяпологові виділення — лохії, мікроскопічно складаються з еритроцитів, уривків децидуальної оболонки, епітеліальних клітин, бактерій, мають нейтральну або лужну реакцію. В перші дні присутність крові надає їм червоного кольору (іосЬіа шЬга). На 3—4 день після родів стають світлішими (іосЬіа зегоза), а на 10 день — завдяки переважній присутності лейкоцитів лохії стають жовтувато-білими (ІосЬіа аіЬа).

Естрогени та прогестерон протягом вагітності стимулюють рост протоків і альвеолярної системи молочних залоз. В перші 2—3 дні після родів молочні залози виділяють молозиво (соіозішт), яке починає виділятися з третього місяця вагітності. Після розродження рівень естрогенів, прогестерону, хоріо-нічного гонадотропіну зменшується та з 3—4 дня — вже починає виділятися молоко (Іас), головними компонентами якого є білки (альбуміни, глобуліни, казеїн), лактоза, вода і жир. Потрібно проводити нагляд за молочними зало­зами, режимом годування, раннім прикладанням новонародженого до грудей, лікувати гіпогалактію.

Студент повинен знати, що фізіологічний післяродовий період характери­зується задовільним станом породіллі, нормальною температурою та часто­тою пульсу, правильною закономірною інволюцією матки, наявністю норма­льної кількості та якості лохій, достатньою лактацією. Слід зауважити, що в цей період спостерігається "фізіологічне підвищення температури": через 12 годин після родів, яке пов'язане з перенапругою в родах вегетативного відді­лу нервової системи, порушенням механізму теплорегуляції та надходженням у кров після посиленої роботи м'язів великої кількості молочної кислоти; на З—4 день після родів, що пояснюється надходженням мікроорганізмів в мат­ку, в якій процеси регенерації слизової оболонки ще далеко не закінчені. Од­нократне підвищення температури до 37,5°С — це захисна реакція організму породіллі від проникнення мікроорганізмів в тканини.


 




Ускладненнями цього періоду може бути нагрубання молочних залоз, за­тримка сечі (атонія сечового міхура), стільця, що пов'язано з перезбудженням симпатичної інервації кишечника, жома сечового міхура. Тому з профілакти­кою ускладнень через 24 години після фізіологічних родів проводять ЛФК. Фізичні вправи продовжують проводити протягом перших місяців після родів для підвищення тонусу м'язів тазового дна та абдомінальної стінки.



Дієта породіллі повинна включати продукти з високим вмістом білка, фрукти, овочі, достатню кількість рідини. Матері, що годують, звичайно по­требують не більше 2600—2800 ккал/добу.

Особливо важливо в цей період проводити спостереження за станом по­роділлі (пульс, температура, АТ), станом матки (розміри, висота стояння її дна, поперечник, консистенція, чутливість при пальпації), характером лохій (їх кількість, колір, запах, відповідність дню післяпологового періоду), функ­цією молочних залоз (наявність ущільнень, якісну відмінність молозива від молока), станом суміжних органів та рани на промежині. Слід обґрунтувати необхідність взяття мазків з трьох типових місць на 3—5 добу після пологів для виявлення гонореї.

Будь-яке відхилення від нормального перебігу післяпологового періоду потребує ретельного обстеження для виявлення можливої інфекції статевого або сечового тракту та лікування в умовах обсерваційного відділення.

Студенти знайомляться з особливостями функціонування післяпологово­го відділення (циклічність заповнення палат, виявлення та ізоляція породілей і новонароджених, які захворіли, профілактичні заходи щодо контактних по­роділей та немовлят), вивчають особливості та методику проведення туалету породілей, порядок зміни натільної та постільної білизни, підкладання дитя­чих пелюшок, знайомляться з принципом режиму породілей після виписки з пологового будинку (індивідуальна гігієна, неприпустимість статевого життя протягом 2 місяців, харчування, режим, відвідування жіночої консультації, надання післяпологової відпустки).

V. План організації заняття

 


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 681 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)