АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Протипоказання для спільного перебування матері і дитини

Прочитайте:
  1. III. Зміст навчального матеріалу
  2. IV. Зміст навчального матеріалу
  3. IV. Зміст навчального матеріалу
  4. IV. Зміст навчального матеріалу
  5. IV. Зміст навчального матеріалу
  6. IV. Зміст навчального матеріалу
  7. IV. Зміст навчального матеріалу
  8. IV. Зміст навчального матеріалу
  9. IV. Зміст навчального матеріалу
  10. IV. Зміст навчального матеріалу

Протипоказання з боку матері:

- тяжкі форми пізніх гестозів;

- екстрагенітальні захворювання в стадії декомпенсації;

- операційні втручання з тяжкими порушеннями гомеостазу;

- гострі інфекційні генітальні та екстрагенітальні захворювання;

- розриви промежини III ступеня.
Протипоказання з боку новонародженого:

- недоношеність IV ступеня;

- внутрішньоутробна гіпотрофія плода III ступеня;

- асфіксія при народженні (середнього і важкого ступенів);

- родова травма з порушеннями функцій життєво важливих систем;

- важкі вроджені вади;

- гемолітична хвороба важкого ступеня;

- синдром дихальних розладів II і III ступенів.

2. Обсерваційне відділення (ті самі структурні одиниці, що і в фізіологічному
відділенні, з розрахуванням кількості ліжок 25% від фізіологічного).


Підставами для госпіталізації до обсерваційного акушерського відділення є:

1. Гострі респіраторні захворювання (грип, ангіна та ін.), прояви екстра-
генітальних запальних захворювань (пневмонія та ін.) в разі відсутності в
населеному пункті спеціалізованого акушерського стаціонару;

2. Гарячковий стан (температура тіла вище 37,6°С) при відсутності
клінічно виражених інших симптомів;

3. Тривалий безводний період (відходження навколоплідних вод за 12 і
більше годин до прийняття в стаціонар);

4. Утробна загибель плоду;

5. Грибкові та інші захворювання волосся та шкіри (дерматит, екзема,
псоріаз та ін.);

6. Гнійно-запалювальні ураження шкіри, підшкірно-жирової клітковини;

7. Гострий та підгострий тромбофлебіт;

8. Гострий пієлонефрит, інші інфекційні захворювання сечовидільної
системи в стадії загострення;

9. Прояви інфекції пологових шляхів (кольпіт, бартолініт, гостроконечні
конділоми, хоріоамніоніт та ін.);

10. Клінічне або лабораторне підтвердження інфекції з високим ризиком
утробного інфікування плода (токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія,
краснуха, герпес, сифіліс, гонорея, ВІЛ-інфекція та ін.);

11. Туберкульоз будь-якої локалізації;

12. Діарея;

13. Ранній післяпологовий період (24 години) у випадку пологів поза
акушерським стаціонаром;

14. Остеомієліт;

15. Нориці;

16. Відсутність медичної документації (обмінна карта) або неповне об­
стеження вагітної в умовах жіночої консультації.

Переводу в обсерваційне відділення з інших відділень підлягають вагітні, породіллі та роділлі, що мають:

1. Підвищення температури при пологах до 38°С і вище (при триразово-
вому вимірюванні через кожну годину);

2. Лихоманку невизначеного генезу (температура тіла до 37,5°С), що три­
вала більше однієї доби;

3. Встановлений діагноз післяпологового запального захворювання (ен­
дометрит, мастит, ранова інфекція та ін.);

4. Прояви екстрагенітальних запальних захворювань, що не потребують
переводу в спеціалізований стаціонар (ГРВІ, ангіна, герпес та ін.).

В обсерваційне відділення поступають і знаходяться в ньому такі новона­роджені:

- що народились у цьому відділенні;



- матері яких переведені із фізіологічного післяполового відділення в
обсерваційне;

~ що народились поза акушерським стаціонаром;

- переведені із пологового блоку з клінікою вродженої інфекції;

- "відмовні" діти, що підлягають усиновленню або переводу в лікувальні
стаціонари та будинки дитини.

При переводі новонародженого в обсерваційне відділення разом з ним переводять і його матір.

Породіллі, що страждають на інфекційні захворювання в стадії гострих клінічних проявів (дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, менінгкокова інфекція, ВШ-інфекція та ін.), підлягають госпіталізації до інфекційної лікарні, де повинні бути передбачені пологовий зал та операційна, а також боксовані палати для роділь та новонароджених. Допомога при пологах, а також курація хворих в післяпологовому періоді забезпечується виїзною бри­гадою акушерів та неонатологів.



Оснащення та організація роботи обсерваційного відділення повинні відповідати основним принципам фізіологічного відділення. Палати для вагітних і роділь та породіль в обсерваційному відділенні по можливості по­винні бути профільовані за нозологічними формами захворювань. Неприпус­тиме розміщення вагітних і роділь в одній палаті.

Послід направляють на морфологічні дослідження у тих випадках, коли на­роджується дитина з аномаліями розвитку, з ознаками утробної інфекції, а також у випадку мертвонародження, при хронічних або гострих запальних захворюван­нях породіллі, а також при безводному проміжку більше як 12 годин.

Епідеміологічний нагляд — це система постійних комплексних спостере­жень за динамікою епідемічного процесу внутрішньолікарняних інфекцій (носій-ство, захворюваність, летальність та ін.), факторами, які впливають на їх поши­рення; аналіз і узагальнення одержуваної інформації з метою розробки рекомен­дацій і проведення профілактичних та протиепідеміологічних заходів.

У рамках нагляду здійснюється:

1) Оперативне спостереження за захворюваннями внутрішньолікарня-
ними інфекціями (Додаток до наказу Міністерства охорони здоров'я
України №4 від 1998 р.)

2) Спостереження за циркульованими в акушерському стаціонарі лікар­
няними штамами мікроорганізмів на підставі даних етіологічної структури
внутрішньолікарняних захворювань, результатів дослідження на носійство
медичного персоналу, визначення поширеності умовно-патогенних мікро­
організмів у повітрі і на об'єктах навколишнього середовища.

Для визначення етіології внутрішньолікарняних інфекцій необхідне мікро­біологічне дослідження патологічного матеріалу (виділення з верхніх дихальних шляхів медпрацівників та пацієнтів, фекалії вагітних жінок та новонароджених


групи ризику, вагінальний вміст вагітних жінок та породіль груп ризику, навко­лоплідні води, шлунковий вміст новонароджених груп ризику, кров, ліквор, гній, молоко) від хворого з підозрою на внугрішньолікарняне захворювання.

Бактеріологічне дослідження медичного персоналу акушерського стаціо­нару на наявність золотистого стафілококу проводиться 2 рази на рік при проведенні періодичних медичних обстежень і за показаннями.

Досліджується матеріал з передніх відділів слизової оболонки носу. Бак­теріологічне дослідження проводиться лабораторіями СЕС. Результати дослідження передаються до пологового будинку, де їх записують в санітарну книжку медичного працівника.

1. В акушерських стаціонарах проводиться обов'язкове обстеження на реакцію Васермана всіх вагітних, роділь, породіль, не дообстежених в жіночих консультаціях.

Вся інформація використовується для проведення оперативного аналізу, який проводиться епідеміологом СЕС.

Передвісники епідеміологічного неблагополуччя в пологовому будинку.

1. Поява серед новонароджених дітей із захворюваннями однієї клінічної
нозоформи.

2. Реєстрація захворювання з тяжким клінічним перебігом (сепсис, абсцес
тощо).

3. Збільшення числа захворювань серед новонароджених в перші 5 днів
після народження.

4. Випадки гнійно-запальних та інших інфекційних захворювань серед
роділь і медичного персоналу.

5. Збільшення виявлення умовно-патогенних мікроорганізмів на предме­
тах навколишнього середовища в пологовому залі, дитячих палатах,
операційних на 15 %.

6. Перевищення допустимих рівнів бактеріального обсіювання повітря в
приміщеннях акушерського стаціонару.

7. Аварійні ситуації.

8. Перевантаження пологових будинків на ЗО %.

V. План організації заняття

 

Організаційний момент 2 % навчального часу
Мотивація теми 3 % " "
Контроль вихідного рівня знань 20 % " "
Самостійна робота студентів під контролем викладача 35 % " "
Контроль остаточнопгрівня знань 20 % " "
Оцінка знань студентів 15% " "
Узагальнення викладача, завдання додому 5 % " "

V. Основні етапи заняття

А. Підготовчий — мотивація теми, контроль вихідного рівня базових і основних знань.

Б. Основний — знайомство студентів під керівництвом викладача з струк­турою і організацією роботи акушерського стаціонару.

Студенти разом з викладачем роблять обхід акушерського стаціонару, почи­наючи з приймального покою. В кожному відділенні викладач демонструє робо­ту даного підрозділу, звертає увагу на виконання санітарно-епідеміологічних заходів згідно з наказами. В приймальному покої фізіологічного відділення де­монструють прийом породіль, санітарну обробку при вступі, дезинфекційні роз­чини для обробки клейонки, кушетки і т.д. У пологовому відділенні викладач звертає увагу студентів на циклічність роботи пологових залів, їх обробку, пакети для пологів і прийому новонароджених, дотримання правил асептики і антисеп­тики при прийомі пологів, обробку новонароджених, обробку рук акушерки, лікаря та ін. У післяпологовому відділенні демонструє циклічність заповнення післяпологових палат, обробку палат, заходи щодо профілактики маститів та інших видів післяпологової інфекції.

При обході у відділенні новонароджених викладач розповідає про необ­хідність дотримання особливого режиму і ретельного виконання заходів щодо профілактики гнійно-септичної інфекції, демонструє циклічність заповнення палат, сповивання новонародженого, показує палати інтенсивного нагляду за новонародженими з патологією, апаратуру для оживлення і медикаменти для виходжування новонароджених. В останню чергу відвідують обсерваційне відділення, де студенти знайомляться з його структурою, контингентом хво­рих, що підлягають госпіталізації в дане відділення, і особливостями роботи обсерваційного відділення.

В. Заключний — контроль засвоєння матеріалу шляхом розв'язування конкретних ситуаційних акушерських задач, узагальнення викладача, оцінка роботи кожного студента, зауваження по ходу заняття, завдання додому.

Показники перинатальної смертності визначаються таким чином:

число дітей, народжених мертвими + число дітей, померлих на першому тижні життя

------------------------------------------------------------------------------------------------


Дата добавления: 2014-11-24 | Просмотры: 813 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.058 сек.)