АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Застосування психологічного тренінгу у реабілітації спортсменів з посттравматичним стресовим розладом

Соціально-психологічний тренінг - це форма спеціально організованого спілкування, психологічний вплив якого базується на активних методах групової роботи. У ході тренінгу значно ефективніше вирішуються питання розвитку особистості, успішно формуються комунікативні навички. Тренінг дозволяє учасникам свідомо переглянути сформовані раніше стереотипи і вирішити свої особисті проблеми [74]. Отже, тренінг - це запланований процес, призначений поповнити навички та знання учасників і перевірити їхні ставлення, ідеї, поведінку з метою зміни та оновлення. Він містить широке коло знань, що може повністю змінити або посилити шкалу оцінок і цінностей. У широкому змісті тренінг - це:

1. пізнання себе і навколишнього світу;

2. зміна свого “Я” через спілкування;

3. спілкування у довірчій атмосфері і неформальній обстановці;

4. ефективна форма роботи для засвоєння знань;

5. інструмент для формування умінь і навичок.

Спортсмени з пост травматичним стресовим розладом засвоюють інформацію швидше, якщо навчання проходить інтерактивно: одночасно з одержанням інформації обговорюються незрозумілі моменти, відразу закріплюються отриманні знання, формуються навички поведінки. Такий метод втягує учасників у процес навчання, а сам процес навчання стає легшим і цікавішим [13, c. 56].

Партисипаторний підхід до тренінгу базується на впевненості у тому, що вагітні ефективніше вчаться, коли цінуються їхні власні знання та спроможність щось зробити, а також, коли вони можуть поділитися своїми думками, поглядами, враженнями та проаналізувати власний досвід у комфортному для себе середовищі [13]. Зміст тренінгу має відповідати потребам учасників і бути прийнятним для їхнього досвіду.

Ідеї соціально-психологічного тренінгу сформулював П.Фрейре, який стверджував, що [13]:

1. освіта ґрунтується на “банківському” підході, коли інформація зберігається у пасивних куточках пам'яті, звільнюючи її;

2. освіта повинна допомогти ставити правильні запитання та надавати можливість будувати схеми для відповіді на них та їхнього активного вирішення;

3. освіта має базуватися на потребах людей та їхньому життєвому досвіді;

4. освітній процес є процесом обміну й діалогу або відображення та дії.

Спортсмени ефективніше навчаються чомусь, якщо є водночас активними учасниками цього процесу. Навчання досвідом означає, що всередині групи кожен має змогу поділитися своїми знаннями та проблемами з іншими, попрацювати разом у пошуку рішення.

Тренінг базується на таких основних принципах навчання:

— Навчання залежить від мотивації.

— Навчання залежить від здібностей тих, хто навчається.

— Навчання залежить від минулого і теперішнього досвіду.

— Навчання залежить від активного залучення учасників у процес навчання.

— Навчання залежить від створеної атмосфери комфорту та взаємоповаги.

— Навчання стає ефективнішим, коли учасники самокеровані до нього.

— Навчання є практичним і націленим на вирішення проблеми.

Для того, щоб набуті знання впливали на психофізичну готовність спортсменів до відновлення спортивної діяльності або перекваліфікації у випадку неможливості продовжувати заняття спортом, способи і методи навчання мають активно впливати на систему їхніх цінностей і виховувати здатність і бажання до дії. Основний з таких методів - “комбінована освіта”, яка у свою чергу складається з чотирьох елементів: теорії, практики, оцінки та дії.

Перший елемент “комбінованої освіти” - теорія. Повідомлення основних теоретичних відомостей здійснюється шляхом вивчення літератури, бесід, міні-лекцій. Учасники засвоюють термінологію та головні поняття. Ключове запитання: “Що означає...?”.

Практичний досвід є другим елементом “комбінованої освіти”. Найважливішім у ньому є власний досвід і запитання, пов’язані з темою навчання. Групові дискусії, інсценізації, організаційно-діяльнісні ігри, практичні заняття сприяютьвикористанню власного досвіду і відчуттів учасників для розгляду теми, накопиченню нового досвіду і розумінню проблеми шляхом індивідуальної чи групової роботи. Ключове запитання: “Як це працює...?”.

Третій елемент “комбінованої освіти” - оцінювання - пов’язаний з індивідуальним чи груповим ставленням до проблеми, поглибленням власного та групового розуміння учасниками проблеми та системи цінностей; розвитком розуміння норм їхнього життя, вчинків і можливих наслідків своїх дій. Усе це має виробити в учасників особистісну позицію щодо проблем, які вони розглядають. Вагітнівчаться давати індивідуальну та групову оцінку. Ключові запитання: “Якої я думки?”, “ Як вважає група?”.

Четвертий елемент “комбінованої освіти” - дії - стосується зв’язку між темою вивчення, особистістю та реальністю і тим, як учасники своїми діями впливають на цей зв’язок. Ключове запитання: “ Як я можу використати набуті знання, досвід, щоб прислужитися, сім’ї, нації, суспільству?”.

Ідеальна кількість учасників групи - 15 осіб, але вона може коливатися від 10 до 25 учасників. При значному збільшенні групи затягуються всі вправи, при значному зменшенні - не створюється належна атмосфера.

Практика доводить, що робота має проводитись в умовах розміщення учасників у “дружньому колі”, щоб кожен із них добре бачив один одного, і між ними не виникало ніяких перешкод та бар'єрів.

При здійсненні психофізичної підготовки спортсменів до відновлення спортивної діяльності або перекваліфікації враховуються такі переваги тренінгу:

По-перше, у ході тренінгу починають діяти додаткові стимули, які вимагають від жінки певним чином змінити свою поведінку. Група полегшує їй вираження емоцій і почуттів, дозволяє поводити себе більш розкуто, сприяє зниженню внутрішньої напруги, що виникає при індивідуальній роботі.

По-друге, у групі спортсмен, що переніс травму відчуває себе психологічно захищеним, так як в ній створюється сприятлива атмосфера. В такій групі ведучий та інші її учасники в будь-який момент прийдуть на допомогу, захистять від психологічних травм і переживань.

По-третє, група допомагає глибоко розкритися.

В-четвертих, група стимулює появу і закріплення нових форм адаптивної міжособистісної поведінки, формування інтегративних рис особистості.

В-п’ятих, група допомагає краще зрозуміти самого себе, порівнюючи себе з іншими. У результаті формується про себе більш правильна уява, спортсмен стає здатним до адекватної самооцінки, актуалізації особистісного самоудосконалення, самореалізації.

Тренінг сплановано таким чином, що його важливі заходи забезпечують динаміку функціонування групи та потрібний баланс. Кожне заняття містить основні елементи: ознайомлення з розкладом дня (щоб почути побажання), збори групи після кожної перерви, принаймні, одну гру (щоб збалансувати енергію та розважитися), оцінку занять (щоб почути думку групи).

З основними правилами учасники тренінгу знайомляться під час першого заняття. Вони чіткі та подаються у письмовому вигляді. Належна поведінка очікується від кожного учасника. Коли правил важко дотримуватися, їх можна переглянути й обговорити.

Оскільки емпіричний стиль тренінгів є дещо незвичним, дуже важливо, щоб усі учасники усвідомили, чого від них очікують, і мали можливість із самого початку висловити свої надії та отримати відповіді на запитання. Важливо, щоб учасники погодилися з необхідністю відвідувати всі заняття впродовж усього періоду проведення тренінгу.

Успішне проведення тренінгу стало можливе завдяки:

- чіткій цільовій установці;

- акцентуванню уваги на значущості проблеми;

- обґрунтованому вибору змісту інформаційно-освітнього матеріалу відповідно до пізнавальної та методичної потреби учасників тренінгу;

- пошуковому характеру заняття;

- доброзичливості, довірі учасників гри один до одного;

- дотриманню встановлених правил.

Запропонована на першому занятті схема повторюється на всіх наступних. Через свою повторюваність вона діє як норма для конкретної групи. Саме тому у схему заняття закладаються позитивні моменти, що створює умови для продуктивної дії тренінгу. Деякі елементи (привітання, завершення заняття, моменти взаємопідтримки) вводяться з самого початку занять, інші - напрацьовуються під час роботи. Кожен з названих елементів є обов’язковим і має свої задачі.

Завдяки привітанню уточнюється самопочуття кожного. Це створює атмосферу “тут і зараз”. Розкриваючи свій емоційний стан, учасники розповідають, чого вони очікують від заняття, та про особистісні зміни, які сталися внаслідок попереднього заняття.

В основній частині вправи пасивного характеру чергуються з рухливими іграми. Вправи для емоційної розминки спрямовані на створення внутрішньої свободи учасників групи. Основна частина обов’язково завершується обговоренням і самозвітом учасників стосовно своїх відчуттів і думок (рефлексії).

Підведення підсумків заняття полягає у висловлюванні учасників по черзі стосовно своїх відчуттів та вражень щодо проведеної роботи, побажань ведучому та групі. Проведення запланованих вправ наприкінці заняття допомагає учасникам повторити пройдений матеріал і визначити, як втілити у життя поставлені завдання та використати на практиці отриману інформацію.

Нами розроблена орієнтовна програма тренінгу для спортсменів з пост травматичним стресовим синдромом, яка сприяє їх психофізичній підготовці до відновлення занять спортом.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 740 | Нарушение авторских прав