АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Оцінка психічного стану спортсменів із травмами щелепно-лицьової області

З метою практичного підтвердження гіпотези щодо кризового стану особистості спортсмена, викликаного травмою та впливу його на ефективність комплексної фізичної реабілітації нами було проведено психодіагностичне обстеження групи травмованих спортменів, що знаходяться на відновному етапі реабілітації в щелепно-лицьовому відділенні міської лікарні м. Херсон.

До експериментальної групи увійшли 20 хворих (чоловіки віком від 18 до 27 років).

Для діагностування психічного стану та виявлення особистісних змін, викликаних хворобою, експериментальної групи хворих були обрані наступні тестові методики:

- тест дифференціальної самооцінки функціонального стану (САН);

- шкала особистісної та реактивної тривожності Спілберга;

- опитувальник депресії Бека [3, 16, 35].

Тест дифференціальної самооцінки функціонального стану (САН)

За допомогою методики САН, ми можемо адекватно оцінити самопочуття, рівень активності та настрій хворого в даний, конкретний момент.

Опитувальник складається з 30 рядків, в кожному з яких представлені два полярні твердження, з них 10 рядків характеризують самопочуття випробовуваного (1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26), 10 — активність (3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28), 10 — настрій (5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30).

Рядки згруповані попарно: 1, 2 — самопочуття (С), 3, 4 — активність (А), 5, 6 — настрій (Н), і т. д.

Випробовуваному дається наступна інструкція: Перед Вами два ряди слів, які представляють ті або інші особливості психічного стану. Кожна ознака має два протилежні полюси. Вам необхідно критично оцінити свій стан зараз. Для цього спочатку виберіть полюс, до якого Ви відносите свій стан. Чим ближче до полюса Ви закреслюватимете цифру, тим більше дана якість у Вас виражена зараз.

«3» — закреслюйте в тому випадку, якщо воно виражене сильно;

«2» — якщо виражено помірно;

«1» — якщо виражено в найменшій мірі;

«0» — невизначене положення, коли Ви не можете вирішити — до якого полюса віднести свій стан.

Над відповідями довго не роздумуйте. Відповідати потрібно швидко.

Обчислення показників самопочуття, активності і настрою здійснюється таким чином:

Спочатку необхідно перевести закреслювані цифри у відповідні їм оцінні бали.

Для показників самопочуття і настрої вони шифруються за шаблоном № 1:

цифри опитувальника — 3 2 1 0 1 2 3

відповідні їм бали — 7 6 5 4 3 2 1

Для показника активності — за шаблоном № 2:

цифри опитувальника — 3 2 1 0 1 2 3

відповідні їм бали — 1 2 3 4 5 6 7

Після перекладу закреслюваних цифр в оцінні бали по кожному показнику підраховується сума балів і ділиться на число одержаних відповідей (закреслюваних цифр), що і представляє собою власне показник самопочуття, активності або настрою.

Показники самопочуття нижчі 5,4 бали, активності — нижчі 5,0 балів, настрої — нижче 5,1 бали розцінюються як низькі (нижчі норми).

Шкала особистісної та реактивної тривожності Спілберга.

Шкала реактивної і особової тривожності Спілбергера-Ханіна є вельми надійним і інформативним інструментом для вимірювання тривожності як властивої особистості, так і стану в певний момент (у минулому, справжньому, майбутньому).

Під особовою тривожністю розуміється відносно стійка індивідуальна характеристика, межа, що дає уявлення про схильність людини до тривожності, тобто про його схильність сприймати достатньо широкий спектр ситуацій як загрозливі і реагувати на ці ситуації появою стану тривожності різного рівня.

Високий показник особової тривожності дає уявлення про високу вірогідність появи стану тривожності у суб'єкта в ситуаціях, де йдеться про оцінку його компетентності, підготовленості і сприйманих ним як загрозливі. Ця група людей звичайно вимагає підвищеної уваги з боку лікаря.

Низькотривожні суб'єкти, навпаки, не схильні сприймати загрозу своєму престижу, самооцінці в широкому діапазоні ситуацій. Вірогідність виникнення у них стану тривожності значно нижча, хоча і не виключена в окремих особливо важливих і особово значущих випадках

Реактивна тривожність, як стан, характеризується емоціями напруги, занепокоєння, заклопотаності, «нервозності», що суб'єктивно переживаються, та супроводжуються активацією вегетативної нервової системи. Стан тривожності як емоційної реакції на стресову ситуацію, може бути різної інтенсивності і є достатньо динамічним і мінливим за часом.

Високий показник реактивної тривожності побічно свідчить про виражену психоемоційну напругу пацієнта. Цей показник чутливо реагує на зміни психоемоційного стану хворого в процесі лікування і є одним з найзручніших для оцінки ефективності психотерапевтичної корекції.

Шкала Спілбергера-Ханіна складається з 40 питань, зокрема з 20 питань, що характеризують реактивну тривожність (опитувальник А) і ще 20 питань, що характеризують особову тривогу (опитувальник Б).

Випробовуваному пропонується відповісти на питання, вказавши, як він себе відчуває в даний момент (реактивна тривожність, 1–20 питання) і як він себе відчуває звичайно (особова тривожність, 21–40 питання).

На кожне питання можливі 4 варіанти відповіді по ступеню інтенсивності реактивної тривожності (зовсім ні, напевно так, вірно, цілком вірно) і по частоті вираженої особової тривожності (майже ніколи, іноді, часто, майже завжди).

На заповнення обох опитувальників звичайно достатньо 15–20 хвилин. Для зниження вірогідності утворення установки на позитивні або негативні питання в кожен з опитувальників включене приблизно однакове число думок, що характеризують високий і низький ступінь тривожності.

Відповідь «1» на високотривожні питання означає відсутність або легкий ступінь тривожності, а відмітка «4» означає високу тривожність. При обробці результатів бальні оцінки в цих питаннях мають зворотну спрямованість.

У шкалі реактивної тривожності це питання 1, 2, 5, 8, 10, 11, 13, 16, 19, 20; у шкалі особової тривожності це питання 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

Рівень реактивної тривожності обчислюється по формулі:

Тр = Ерп – Еро + 50

Тр — показник реактивної тривожності;
Ерп — сума балів з прямих питань (3, 4, 6, 7, 9, 12, 14, 15, 17, 18);
Еро — сума балів із зворотних питань (1, 2, 5, 8, 10, 11, 13, 16, 19, 20).

Для числення рівня особової тривожності застосовується формула:

То = Еоп – Еоо + 35

То — показник особової тривожності;
Еоп — сума балів з прямих питань (22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40);
Еоо — сума балів із зворотних питань (21, 26, 27, 30, 33, 36, 39).

Показник, що не досягає 30 балів, розглядається, як той, що свідчить про низьку тривожність, від 31 до 45 балів — помірну, понад 45 бали — високу.

Опитувальник депресії Бека.

Депресія, знижений настрій — одне їх найнеприємніших емоційних станів особи, часто виникаюче в різних життєвих ситуаціях, а також один з найважливіших симптомів більшості порушень психіки. Найбільш часті випадки так званої «реактивної депресії», що виникає як реакція на події, що травмують життя даного індивідуума.

Депресія виявляється перш за все в зміні настрою. Людина стає сумною, похмурою, її долають думки про своє невдале життя, палить гостре відчуття вини. Вона втрачає смак до життя і здатність чинити опір труднощам, втрачає інтерес до тих явищ, які раніше привертали. Відмічено, що в стані депресії у людини сповільнюються як рухова активність, так і процеси мислення. Найяскравіша межа депресивної особи — самобичування: людина відчуває себе невдахою. До цього додається підвищена чутливість до всього, що додатково знижує самооцінку. Наприклад, сварка із значимою людиною, яка є не більш як скороминучим життєвим епізодом, розцінюється мало не як кінець світу; невдача на іспиті сприймається як доказ абсолютної бездарності і нікчемності. При цьому необхідно підкреслити, що в стані депресії індивідуум вважає своє сприйняття єдиним правильним, а періоди свого життя в іншому стані, поза депресією, представляються йому ілюзією (спотворюється розуміння минулого).

За допомогою даної методики ми можемо діагностувати наявність у пацієнта депресивного стану та визначити його рівень: легка депресія, помірна депресія, тяжкий депресивний стан.

Опитувальник депресії Бека включає в себе 21 категорію симптомів та скарг, найбільш значимих для картини депресії. Категорії позначені буквами і відповідають наступним проявам:

А. Настрій;

Б. Песимізм;

В. Відчуття неповноцінності;

Г. Невдоволеність;

Д.Відчуття провини;

Е. Відчуття, що буде покараний;

Ж. Відраза до самого себе;

З. Ідеї самозвинувачення;

И. Суїцідальні думки;

К. Слізливість;

Л. Роздратованість;

М. Порушення соціальних зв’язків;

Н. Нерешимість;

О. Образ тіла;

П. Втрата працеспроможності;

Р. Порушення сну;

С. Стомлюваність;

Т. Втрата апетиту;

У. Втрата ваги;

Ф. Занепокоєність тілесними відчуттями;

Х. Втрата лібідо.

За результатами психодіагностики були отримані наступні дані:

1. Згідно методики САН, у 90% опитувальних дуже низький рівень самопочуття, практично нульова активність і знижені показники настрою.

2. За шкалами тривожності отримані досить високі показники, причому у спортсменів, що перенесли більш легку травму щелепно-лицьової області, у більшій мірі виражена реактивна (ситуативна) тривожність, що говорить про суб'єктивно переживаємі емоції напруження, занепокоєння, нервозності, та свідчить про виражену психоемоційну напруженість пацієнта, а у спортсменів із тяжким пост травматичним синдромом дещо більші показники особистісної тривожності

3. При виявленні рівня депресії, у 25% діагностовано легку депресію, у 60% - помірну депресію і тяжкий депресивний стан виявлено у 15 % спортсменів, що перенесли травму щелепно-лицьової області.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 677 | Нарушение авторских прав