Самостійною не буває, лише доповнює перші дві, і свідчить про особливо гострий перебіг ревматизму. Крім змін в суглобах, в параартрикулярній сполучній тканині виникає фібриноїдний некроз у вигляді вузлів, навколо некрозу виникають крупні (до грецького горіха) гранулеми, шкіра над ними почервоніла, набрякла (ерітема). Наслідки – на місці вузлів залишаються дрібні рубчики.
Відміни ревматичного поліартриту від ревматоїдного: при ревматизмі вражаються великі суглоби (стегновий, колінний, плечовий, ліктьовий), болі в цих сулобах летючі, немає симетрії в пошкодженні суглобів, після атаки ексудат розсмоктується і в суглобах не залишається яких-небудь серйозних залишкових явищ (тобто немає деформації).
Ревматичний поліартрит.
Ревматизм ЦНС, церебральна форма (мала хорея) – виникає внаслідок пошкодження мікроциркуляторного русла, розвитку тромбоваскулітів в ЦНС, що призводить до дифузної дистрофії і розвитку вогнищ некрозу, дрібних крововиливів. Мала хорея найчастіше виникає у дітей, клінічно проявляється мимовільними, насильницькими рухами рухами (гіперкінези).
При активному ревматизмі може розвиватись:
- полісерозит (серозний);
- дифузний або вогнищевий гломерулонефрит;
- інтерстиційна пневмонія;
- міозит (м΄язевий ревматизм);
- дистрофія та атрофія клітин ендокринних залоз.
Ускладнення ревматизму:
а) ендокардитів – вади серця, тромбоемболічний синдром великого кола кровообігу з усіма наслідками;
б) міокардитів – кардіосклероз;
в) перикардитів – «панцирне серце»;
г) полісерозиту – спайкові процеси.
Смерть настає від некомпенсованих вад серця, гострої серцево-судинної недостатності, тромбоемболії.