АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патоморфоз туберкульозу

Патоморфоз – стійкі зміни клінічних та морфологічних проявів хвороби під впливом будь-яких зовнішніх або внутрішніх чинників та (або) стабільна зміна в загальній структурі захворюваності.

Виділяють:

1) природний (спонтанний) патоморфоз;

2) еволюційно-пристосувальний;

3) індукований:

а) обумовлений змінами навколишнього середовища, пов’язаними з виробничими процесами;

б) «терапевтичний» патоморфоз, що обумовлений лікувально-профілактичними заходами.

Патоморфоз туберкульозу як інфекційного захворювання в сучасних умовах характеризується рядом особливостей.

1. Епідеміологічні особливості:

- негативна динаміка епідеміологічних показників;

- зростання ролі екзогенної інфекції;

- зростання епідеміологічного значення груп ризику;

- особливості МБТ (хіміорезистентність, поява мікробних асоціацій).

2. Особливості клінічних проявів:

- зростання гострих, деструктивних та поширених форм захворювання;

- зниження ефективності терапії;

- зміна структури контингентів (групи ризику) та форм захворювання;

- зростання числа супутніх захворювань (особливо наркоманія та ВІЛ-інфекція).

Група ризику – група населення, виділена на основі наявності фактора (факторів) ризику будь-якого захворювання. Стосовно туберкульозу виділені три основні групи підвищеного ризику:

- соціальна – особи без постійного місця проживання, мігранти, в’язні, хворі наркологічних та психіатричних установ;

- медична – особи з професійними захворюваннями легенів, хворі на цукровий діабет, ВІЛ-інфіковані, особи, які отримують імуносупресивну або променеву терапію та ін.;

- особи, що контактують з хворими на туберкульоз.

3. Морфологічні особливості.

- зниження патогенетичної значущості повторного інфікування в розвитку форм вторинного туберкульозу;

- наростання тканинних реакцій, що мають перебіг на основі реакцій гіперчутливості негайного типу;

- неповноцінність репаративних процесів;

- переважання серед причин смерті прогресування туберкульозного процесу;

- зростання частоти ятрогенної патології;

- труднощі диференційної діагностики у зв’язку зі збільшенням спектру гранулематозних захворювань.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1653 | Нарушение авторских прав