Актуальність теми
В північній півкулі планети захворюваність позалікарняними пневмоніями складає приблизно 12 випадків на 1000 осіб в рік, більшість випадків зустрічаються в зимню пору року. Найбільша захворюваність відмічається у дітей та осіб похилого віку. Так, за даними різних авторів, у дітей віком до одного року вона складає 30-50 випадків на 1000 осіб в рік, у віці 15-45 років – 1-5 на 1000 осіб, 60-70 років — 10-20 на 1000 осіб, 71-85 років — 50 на 1000 осіб.
Хвороби органів дихання характеризуються різноманітністю клініко-морфологічних проявів, що пов’язано зі своєрідністю структури легень, віковими особливостями і великою кількістю етіологічних чинників:
· Біологічні фактори (бактерії, віруси, гриби).
· Фізичні (охолодження, пил).
· Хімічні (пари хімічних речовин).
Має значення:
- спадкова схильність,
- вікова особливість, однак вирішальним є стан захисних бар'єрів дихальної системи, а саме:
1) аеродинамічна фільтрація - яка виконується війчастим епітелієм бронхіального дерева, завдяки мукоциліарному транспорту негативних факторів. В нормі в легенях відбувається елімінація основної маси бактерій.
2) гуморальні фактори місцевого захисту - Ig А, система комплементу, лізоцим, інтерферон, інгібітори протеаз, сурфактант, фактор хемотаксису, лімфокіни і інші.
3) гуморальні фактори загального захисту -Ig М, Іg І.
4) клітинні фактори:
• місцевого захисту - альвеолярні макрофаги;
• загального захисту - нейтрофіли, мігруючі макрофаги, лімфоцити.
Недостатність компонентів захисту може бути:
§ спадковою;
§ набутою;
Найбільш поширеними гострими захворюваннями органів дихальної системи:
· гострий бронхіт;
· гострі пневмонії;
· гострі деструктивні процеси (гангрена, абсцес).
Гострий бронхіт (ГБ) – може бути спричинений екзогенними та ендогенними чинниками.
А) Екзогенні:
· віруси: грип, парагрип, аденовіруси, синцитіальні віруси, герпес-вірус;
· бактерії: стрептококи, пневмококи, стафілококи, паличка Фрідлендера і інші;
· фізичні фактори: сухе, гаряче та холодне повітря; пил органічної та неорганічної природи (професійні хвороби), дим (тютюнопаління);
· хімічні фактори: пари кислот, формаліну і інші.
В) Ендогенні - уремія;
Патогенній дії цих факторів сприяє:
- спадкова недостатність мукоциліарного апарату органів дихання, який по мірі впливу етіологічних факторів пошкоджується;
- підсилене виділення слизу келихоподібними клітинами, яке спричиняє «відторгнення» - десквамацію клітин носіїв війок. Відбувається оголення слизової оболонки, що полегшує проникнення агентів біологічних факторів(бактерій, вірусів) з наступним розповсюдженням і розвитком запалення.
Патанатомія гострого бронхіту (ГБ): слизова оболонка набухла, повнокрівна; зустрічаються крововиливи, виразки. В просвіті багато слизу і нейтрофілів. В проксимальних (крупних) бронхах розвивається ендобронхіт.
За характером запалення ендобронхіт буває:
1. Катаральний:
· серозно-катаральний
· слизовий
· гнійно-катаральний.
2. Фібринозний (уремія).
3. Геморагічний (грип, сибірка).
4. Деструктивно-виразковий.
Останній особливо важкий, при якому в процес залучається і м'язовий шар, тому його називають ендомезобронхіт (наприклад – кір).
В дистальних і особливо в термінальних ділянках бронхіального дерева (бронхіолах) гостре запалення може мати проліферативний характер (продуктивний бронхіоліт), який проявляється потовщенням стінки за рахунок інфільтрації лімфоцитами, плазмоцитами, макрофагами, а також внаслідок проліферації клітин ендотелію розвивається панбронхіт, панбронхіоліт. Якщо в процес залучаться адвентиція бронхів і перибронхіальна тканина – буде перибронхіт.
Ускладнення гострого бронхіту:
· бронхопневмонія
· перибронхіальна (інтерстиційна) пневмонія
· перехід в хронічний бронхіт.
Гостра пневмонія (ГП) – це група гострих захворювань легень, різних за етіологією патогенезом і клініко-морфологічними проявами, які характеризуються пошкодженням паренхіми, тобто респіраторних ланок.
Етіологія пов'язана з інфекцією (стрептокок, стафілокок, пневмокок, віруси, мікоплазми, гриби).
Фактори ризику:
ü обструкція бронхів;
ü імунодефіцити;
ü алкоголізм;
ü куріння;
ü проф. шкідливості;
ü травми (рани);
ü операції, післяопераційний період;
| ü застійне повнокрів’я;
ü інфузія ліків;
ü вік (люди похилого віку, діти);
ü ателектаз (постателектатична);
ü аспірація (післяопераційна);
ü аутоінфекція.
| Класифікація гострих пневмоній (ГП) – прийнята у 1995 р. в Москві на конгресі пульмонологів Росії та закордонних країн. Виділяють ГП:
1. первинні (домашні);
2. вторинні (госпітальні);
| 3. при порушенні імунітету;
4. атипові.
| Первинні – виникають вдома у практично здорових людей – переважно пневмококові.
Вторинні – гострі пневмонії, що виникають через дві доби (або більше) після госпіталізації як ускладнення серцево-судинних захворювань, пухлин, травм, операцій,
Атипові, при яких загальнотоксичні прояви домінують і маскують легеневі ушкодження.
Також пневмонії поділяються на: бронхопневмонію (вогнищева), крупозну пневмонію та інтерстиціальну пневмонію.
Бронхопневмонія - запалення легень, що виникає в зв'язку з наявністю бронхіту та бронхіоліту, завжди має вогнищевий характер, тому називається ще вогнищевою пневмонією.
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 |
|