АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тика захворювань спричинених бордетелами

510. Для визначення токсигенності дифтерійних паличок на щільне живильне середовище по-

клали смужку фільтрувального паперу, змочену антитоксичною дифтерійною сироваткою.

Поруч з нею посіяли у вигляді бляшок досліджувану культуру мікробів, що вивчаються, і за-

здалегідь відомий токсигенний штам. Якщо досліджувана культура мікробів продукує екзото-

ксин, то утворяться:

А. Лінії преципітації, що зливаються

511. З метою встановлення токсигенності виділених від пацієнтів збудників дифтерії культуру

бактерій висіяли на чашку Петрі з поживним агаром по обидва боки від розташованої в центрі

смужки фільтрувального паперу, яка була змочена протидифтерійною антитоксичною сирова-

ткою. Після інкубації посівів між окремими культурами і смужкою фільтрувального паперу

виявлено смужкоподібні ділянки помутніня середовища. Яку імунологічну реакцію було пос-

тавлено?

А. Реакцію преципітації в гелі

512. При практичному використанні лікувальних антитоксичних сироваток, хворому завжди

вводять точно визначені дози цього імунобіологічного препарату. У яких одиницях оцінюють

активність антитоксичної протидифтерійної сироватки?

B. Міжнародних

513. У дитини з підозрою на дифтерію із зіву виділена чиста культура мікроорганізмів і вивче-

ні морфологічні, тинкторіальні, культуральні і біохімічні властивості, що були типовими для

збудників дифтерії. Яке дослідження необхідно провести для того, щоб зробити висновок про

патогенність дифтерійної паличка?

C. Визначення токсигенних властивостей

514. Для виділення збудника дифтерії матеріал засівають на середовища:

В. Ру, Лефлера, кров’яно-телуритовий агар

515. Хворому на дифтерію призначене специфічне патогенетичне лікування. Вкажіть цей пре-

парат.

Д. Антитоксична сироватка

516. Серед дітей школи-інтернату мало місце захворювання на ангіну. При мікроскопії мазків-

препаратів, виготовлених із матеріалу, взятого тампоном з мигдаликів, і забарвлених за мето-

дом Нейссера, виявлені тонкі палички жовтого кольору з темно-синіми зернами на кінцях, що

розміщуються у вигляді римської цифри V. Яку інфекцію можна запідозрити в цьому випадку?

А. Дифтерію

517. Яка локалізація дифтерії зустрічається зараз найчастіше:

Д. Дифтерія зіва

518. Антитоксична сироватка використовується для лікування:

Д. Дифтерії

519. Юнаку 20 років із профілактичною метою був введений анатоксин. Проти якого з зазна-

чених захворювань проводилася вакцинація?

B. Дифтерія

520. Під час спалаху дифтерії хлопчику 5 років, якому проводилися планові щеплення, у пе-

редпліччя внутрішньошкірно ввели 1/40 Д.lm дифтерійного токсину. Через 24-48 годин ніякої

реакції в місці введення препарату не спостерігалося і цей результат задовольнив лікаря, який

наглядає за дитиною. З якою метою була зроблена ця проба?

В. Оцінка антитоксичного імунітету

521. Для профілактики дифтерії необхідно створити антитоксичний імунітет, вакцина повинна

містити:

А. Дифтерійний анатоксин

522. У дівчинки 5 років спостерігається висока температура і біль у горлі. Об'єктивно: набряк

м'якого піднебіння, на мигдаликах сірі плівки, які важко відокремлюються, залишаючи глибокі

дефекти тканини, що кровоточать. Яке з нижче перерахованих захворювань найбільше імовірно?

В. Дифтерія зіву

523. При обстеженні хворої дитини з підозрою на дифтерію у мазку із зіва виявлені тонкі па-

лички з біполярно розташованими інтенсивно забарвленими включеннями. Які з перерахова-

них методів забарвлення були використані?

A. Леффлера

524. При мікроскопії мазків, забарвлених метиленовим синім, виявлені палички з булаво-

подібними потовщеннями на кінцях, схожі на C.diphtheria. Які із запропонованих методів за-

барвлення варто застосувати додатково для уточнення зробленого припущення?

A. Нейссера

525. Обстежуючи дитину, лікар-стоматолог виявив наліт на мигдаликах і запідозрив атипову

форму дифтерії. Був виготовлений мазок, зроблений посів на живильні середовища, визначена

токсигенність виділеної чистої культури. Яка реакція використана для визначення токсигенно-

сті виділеного штаму дифтерійної палички?

Д. Реакція преципітації в гелі

526. У лікарню надійшла дитина з діагнозом дифтерія. Якими препаратами для специфічної

терапії Ви скористаєтеся?

A. Протидифтерійною антитоксичною сироваткою

527. Лікар отоларинголог при огляді хворого відзначив гіперемію, значний набряк мигдаликів,

із сірим нальотом на них. При мікроскопії мазка з нальоту були виявлені грампозитивні пали-

чки, розташовані під кутом одна до іншої. Про яке захворювання варто подумати лікарю?

Д. Дифтерія

528. У зв'язку з випадком дифтерії виникла необхідність провести профілактичні щеплення в

студентській групі. Який препарат варто використовувати для створення штучного активного

імунітету?

Д. Дифтерійний анатоксин

529. У закритому колективі виникла необхідність перевірити стан імунітету проти дифтерії,

щоб обґрунтувати необхідність вакцинації. Які дослідження варто провести з такою метою?

A. Встановити титр антитоксинів у РНГА

530. Для визначення рівня протидифтерійного імунітету у дитини вирішили поставити реак-

цію пасивної гемаглютинації. Чим необхідно сенсибілізувати еритроцити, щоб вирішити пос-

тавлену задачу?

E. Дифтерійним анатоксином

531. У дитячому відділенні інфекційної клініки хлопчику встановлено діагноз “дифтерія”.

Який препарат потрібно ввести хворому в першу чергу?

A. Протидифтерійну антитоксичну сироватку

532. У мазку з нальоту мигдаликів хворого з підозрою на дифтерію виявлені палички синього

кольору із потовщенями на полюсах. Який метод забарвлення мазків був використаний?

A. Леффлера

533. Лікар, оглядаючи дитину, помітив на мигдаликах сіро-жовту плівку, що важко відокрем-

люється від тканин. Враховуючи скарги хворого на болі при ковтанні, підвищення температу-

ри поставив попередній діагноз “дифтерія?”. Яким методом може бути надійно підтверджений

або спростований попередній діагноз?

C. Бактеріологічним

534. Від хворого виділили чисту культуру коринебактерій дифтерії. Яку імунологічну реакцію

варто використовувати для виявлення токсигенності бактерій?

C. Реакцію преципітації в агарі

535. У хворої на дифтерію дитини через 10 днів після введення антитоксичної протидифте-

рійної сироватки, з'явився висип на шкірі, що супроводжувався сверблячкою, підвищилася те-

мпература тіла до 380С, з'явилися болі у суглобах. Яку причину цих явищ Ви припускаєте?

A. Сироваткова хвороба

536. Обстежуючи дитину 6 років лікар помітив на мигдаликах сірувату плівку, при спробі ви-

далення якої виникла помірна кровотеча. Бактеріоскопія мазків із плівки на мигдаликах пока-

зала наявність Гр+ бактерій булавоподібної форми. Які симптоми можуть виникнути у дитини

в найближчі дні, якщо не буде проведене специфічне лікування?

Д. Токсичне ураження серцевого м'яза, печінки, нирок

537. На мигдаликах дворічного хлопчика, якому не провели планового щеплення АКДП, ви-

явлені мікроорганізми, що за морфологічними і біохімічнми ознаками ідентичні

Corynebacterium diphtheria, але реакція преципітації в гелі з антитоксичною сироваткою дала

негативний результат. Яку форму інфекційного процесу може викликати цей збудник у дити-

ни, якщо терміново не почати лікування?

A. Безсимптомне бактеріоносійство

538. У хворого з підозрою на дифтерію під час бактеріоскопічного дослідження мазка з зіву

виявлені паличкоподібні бактерії із зернами волютина. Який патогенетичний препарат потріб-

но вибрати у даному випадку?

B. Протидифтерійну антитоксичну сироватку

539. Обстежуючи хвору дитину, в якої відзначалося підвищення температури тіла до 380С,

біль в горлі при ковтанні, одутлість обличчя, адинамія, сірувато-білі плівки на мигдаликах, лі-

кар запідозрив дифтерію. Якими мікробіологічними методами можна підтвердити попередній

діагноз?

B.Мікроскопічним + бактеріологічним

540. З носоглотки дитини з підозрою на дифтерію виділена чиста культура мікроорганізмів і

вивчені її морфологічні, тинкторіальні, культуральні і біохімічні властивості, які є типовими

для збудників дифтерії Але виділена чиста культура не була токсигенною. У результаті якого

процесу цей мікроорганізм може стати токсигенним?

A. Фагової конверсії

541. У хворої на ангіну дитини лікар-педіатр запідозрив дифтерію. Було проведено бактеріо-

логічне дослідження, що дозволило підтвердити цей діагноз. Яке живильне середовище вико-

ристовується для виділення C.diphtheriе?

Е. Ру

542. У клініку доставлений хворий у важкому стані, з високою температурою тіла, утрудненим

диханням. Бактеріоскопічне дослідження матеріалу із зіву і дихальних шляхів дозволило по-

передньо діагностувати дифтерійний круп. Який метод забарвлення при цьому був застосова-

ний?

Д. Нейссера

543. У дитячому садку треба провести специфічну профілактику дифтерії. Який препарат потрі-

бно для цього використовувати?

А. Анатоксин

544. При бактеріологічному дослідженні матеріалу з ротової порожнини хлопчика 5 років, що

у 5 місяців одержав планове щеплення АКДП і ревакцинацію в 2 роки, були виявлені мікроор-

ганізми, що за морфологічними і біохімічними ознаками схожі на дифтерійну паличку. Як по-

яснити наявність збудника в організмі імунізованої дитини?

А. Формується тільки антитоксичний протидифтерійний імунітет

545. У хворого відзначені: виражена інтоксикація, головний біль, гіперемія і набряк глотки.На

мигдаликах сірі плівки, що важко знімаються. Поставлено діагноз - дифтерія. Який основний

фактор патогенності збудника визначає описані симптоми захворювання?

Д. Екзотоксин

546. До інфекційної клініки поступила дівчинка 7-ми років з високою температурою, скаргами

на біль у горлі, загальну слабкість. Лікар запідозрив дифтерію. Що із перерахованого є вирі-

шальним для підтвердження діагнозу після виділення чистої культури збудника?

С. Проба на токсигенність

547. Із зіву хворої дитини 9 років з підозрою на дифтерію виділено чисту культуру, яку іден-

тифіковано як C. diphtheriae, нетоксигенний штам. Раніше дитині було проведено щеплення

вакциною АКДП у відповідності із календарем щеплень. Яка найбільш ймовірна причина

відсутності антимікробного протидифтерійного імунітету у даної дитини?

А. Поствакцинальний імунітет є антитоксичним

548. Від хворого С. з попереднім діагнозом – дифтерія виділено токсигенну культуру збудни-

ка. Відомо, що така активність пов’язана з лізогенністю бактерій дифтерії. Який фактор визна-

чає лізогенність бактерій?

Е. Помірні фаги

549. У хворого К. було взято мазок із зіву, мікропрепарат забарвлено за Нейсером. Які струк-

турні компоненти збудників дифтерії можна виявити при мікроскопії препарату?

А. Включення

550. Під час обстеження на бактеріоносійство працівників дитячих закладів у виховательки

виділена C. diphteriae. Було проведено дослідження на токсигенність збудника, яке показало,

що цей штам C. diphteriae не продукує екзотоксин. Яку реакцію провели при дослідженні на

токсигенність дифтерійних бактерій?

А. Реакція преципітації в агаровому гелі

551. З метою активної профілактики дифтерії, правця і кашлюку застосовується вакциина

АКДП. Вкажіть, що входить до складу цієї вакцини і забезпечує захист від кашлюку?

С. Інактивована Bordetella реrtussis

552. У дитяче відділення міської інфекційної лікарні доставлений хлопчик 5 років з поперед-

нім діагнозом “кашлюк”. Для бактеріологічного дослідження було взяте мокротиння. Які жи-

вильні середовища використовуються для культивування бордетел?

Д. Казеїново-вугільний агар

553. У дитини 5 років спостерігається клінічна картина кашлюку. Для підтвердження діагнозу

патологічного матеріал (зіскрібок із зіву) був посіяний на цукровий м’ясо-пептонний агар.

Через добу ознаки росту на середовищі не виявлені. Вкажіть найбільш імовірну причину.

В. Невірно обране живильне средовище

554. Виділені від хворих кашлюком культури збудника дають колонії різного типу: 1 фаза —

гладкі, складаються з капсульних вірулентних мікроорганізмів, IV фаза — шорсткі, склада-

ються з безкапсульних авірулентних мікроорганізмів, II і ІІІ фаза мають проміжні ознаки.

Який термін найбільше точно характеризує це явище?

А. Дисоціація

555. У хворого протягом 10 днів підвищена температура, приступи характерного кашлю. Лікар

призначив посів слизу з носоглотки на середовище КУА. Який мікроорганізм передбачається

знайти?

B. Паличку кашлюку

556. У дитини 4 років спостерігаються клінічні ознаки кашлюку. З метою серологічної діагно-

стики була поставлена розгорнута реакція з кашлюковим і паракашлюковим діагностикумами.

На дні пробірок, в які був внесений діагностикум з Bordetella parapertussis, утворився зернис-

тий осад. Які антитіла виявив лаборант?

A. Аглютиніни

557. У дитячому садку планується вакцинація проти кашлюку. Який із наведених препаратів

використовується для цього?

С. Вакцина АКДП

558. У дитини 6 років спостерігається клінічна картина кашлюку (конвульсивний період).

Який метод мікробіологічної діагностики найбільш ймовірно за ефективністю може бути за-

стосований?

А. Серологічний

559. У дитячому садочку спостерігається спалах кашлюка. На фоні спалаху у дитини 4 років

виникли катаральні явища. Дитина хворіє другий день. Який метод мікробіологічної діагнос-

тики найбільш доцільно застосовувати для уточнення діагнозу “кашлюк” у даному випадку?

А. Бактеріологічний

560. При обстеженні дитини, лікар-стоматолог виявив наліт на мигдаликах і запідозрив атипо-

ву форму дифтерії. Був виготовлений мазок, зроблений посів на живильні середовища, визна-

чена токсигенність виділеної чистої культури. Яка реакція використана для визначення токси-

генності виділеного штаму дифтерійної палички?

Д. Реакція преципітації в гелі

561. З метою мікробіологічної діагностики дифтерії смужку фільтрувального паперу змочили

протидифтерійною антитоксичною сироваткою і поставили на сироваткове середовище в чаш-

ці Петрі. Перпендикулярно до смужки провели підсів виділених дифтерійних коринебактерій.

З якою метою проведено це дослідження?

A. Виявлення токсигенності

562. Хворому було поставлено (клінічно та бактеріологічно) діагноз дифтерія. Для

специфічного лікування варто застосувати:

C. Протидифтерійну антитоксичну сироватку

563. При посіві матеріалу із зіва від хворого ангіною yа кров’яно-телуритовий агар виросли

колонії діаметром 4-5мм, сірого кольору, радіально покреслені (у вигляді розеток). Під

мікроскопом грампозитивні,із булавовидними потовщеннями на кінцях,палички,розміщені у

вигляді розтопирених пальців.Які це мікроорганізми?

C. Коринебактерія дифтерії.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1709 | Нарушение авторских прав