АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи виявлення спор та кислотостійких бактерій

Прочитайте:
  1. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  2. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  4. IV. Методика занятия.
  5. IV. Методические рекомендации для самостоятельной проработки.
  6. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  7. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  8. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  9. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  10. VI. Методическое обеспечение

23. Яка структура бактеріальної клітини захищає її від руйнування макрофагами?

Е. Капсула

 

24. Яка з перелічених структур бактеріальної клітини визначає здатність мікроорганізмів при-

кріплюватися до клітин макроорганізму?

С. Мікроворсинки

 

25. При визначенні виду збудника, виділеного із організму хворого з підозрою на холеру, од-

ним із етапів ідентифікації є виявлення його монотрихіальної рухливості. Який метод дослі-

дження використовують для цього?

А. Метод ‘висячої’ або ‘роздавленої’ краплі

 

26. При обстеженні хворої дитини з підозрою на дифтерію у мазку із зіву виявлені біполярно

забарвлені включення: зерна волютина. Які із перерахованих методів забарвлення були вико-

ристані?

B. Леффлера

 

27. При мікроскопії мазків, забарвлених метиленовим синім, виявлені палички з булавоподіб-

ними потовщеннями на кінцях, схожі на збудника дифтерії. Який із приведених методів забарвлення варто застосувати додатково для уточнення діагнозу?

A. Нейссера

 

28. У мазку з матеріалу, узятого від хворого з підозрою на дифтерію, виявлені палички жовто-

го кольору із синіми зернами на кінцях. Який метод забарвлення використаний у даному ви-

падку?

Д. Нейссера

 

29. У хворої дитини з підозрою на дифтерію було взято для мікроскопічного дослідження ві-

докремлюване ураженої слизової оболонки зіву. При мікроскопії забарвленого за методом

Нейссера препарата виявлені жовті палички з темно-синіми потовщеннями на кінцях. Який

структурний елемент мікробної клітини визначається у виявлених мікроорганізмів?

Д. Зерна волютина

 

30. У мазку, виготовленого з нальоту на мигдаликах хворого з підозрою на дифтерію, виявле-

но палички синього кольору з фіолетовими потовщеннями на полюсах. Який метод забарвлен-

ня мазків був використаний?

Д. Леффлера

 

31. У бактеріологічну лабораторію направлено мокротиння хворого на туберкульоз. Для дос-

лідження препаратів – мазків і виявлення туберкульозної палички потрібно використати один

із зазначених методів забарвлення:

Д. Ціля - Нільсена

 

32. У лабораторію доставлено мокротиння хворого на туберкульоз. Який метод забарвлення

слід використати для виявлення збудників туберкульозу?

A. Ціля-Нільсена

 

33. У хворого на туберкульоз, в анамнезі якого була відкрита легенева форма захворювання,

проведено мікроскопічне дослідження мокротиння з метою виявлення збудника. Який метод

забарвлення доцільно використати при цьому?

A. Метод Ціля-Нільсена

 

34. У бактеріологічній лабораторії при мікроскопії мазків з мокротиння хворого з хронічним

легеневим захворюванням, забарвлених за Цілем-Нільсеном, виявлені червоні палички. Яка

властивість туберкульозної палички виявлена при цьому?

C. Кислотостійкість

 

35. При вивченні мокротиння, взятого від хворого з підозрою на туберкульоз, приготували

препарат і забарвили його за Цілем-Нільсеном. Яка мікроскопічна картина при підтвердженні

попереднього діагнозу?

A. Тонкі бактерії червоного кольору на блакитному фоні

 

36. При мікроскопії мазка на чорно-червоному полі зору спостерігаємо червоні паличковидні

мікроорганізми, оточені безбарвною зоною. Яким способом зафарбовано мазок?

B. За Бурі-Гінсом

 

37. У хворого К. було взято мазок із зіву, мікропрепарат забарвлено за Нейсером. Які

структурні компоненти збудників дифтерії можна виявити при мікроскопії препарату?

B. Включення

 

38. Для виявлення збудника із мокротиння хворого з підозрою на туберкульоз необхідно по-

фарбувати препарат за методом Ціля-Нільсена. Для цього були приготовлені барвники: кар-

боловий фуксин і метиленовий синій. Який ще реактив необхідний?

А. 5% сірчана кислота

 

39. Мазок із зубного нальоту забарвили за методом Буррі-Гінса і промікроскопіювали. В пре-

параті на темно-коричневому фоні виявлені червоні клітини мікроорганізмів, деякі бактерії

були оточені світлим ореолом. Яка структура мікроорганізмів незабарвлена?

С. Капсула

 

40. В бактеріологічну лабораторію було доставлено мокротиння хворого з підозрою на тубе-

ркульоз. Матеріал передбачається досліджувати мікроскопічно з використанням методу заба-

рвлення за Цілем-Нільсеном. Для цього мазок обробляють карболовим фуксином при нагрі-

ванні, охолоджують, занурюють в 5 % H 2SO4 і дофарбовують метиленовим синім. З якою ме-

тою використовується сірчана кислота?

E. Знебарвлення бактерій, нестійких до кислоти

 


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 989 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)