АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Основні методи стерилізації

Прочитайте:
  1. a. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
  2. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ
  4. IV. Методика занятия.
  5. IV. Методические рекомендации для самостоятельной проработки.
  6. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  7. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  8. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  9. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  10. VI. Методическое обеспечение

У практичній роботі медичної сестри, акушерки, фельдшера чільне місце займають різні види стерилізації та дезинфекції. Для членів екшажу підводних човнів та полярних експедицій для уникнення бактерійної несумісності. Бактеріоскопію і посіви найчастіше роблять із слизових оболонок рото- і носоглотки, зубного нальоту, секрету піхви, змивів із рук і шкіри, сечі та випорожнень.

Секрет слизових оболонок, взятий стерильним ватним тампоном, сіють ним же на кров'яний або цукровий агар в чашках Петрі штри­хами на невеликій ділянці середовища, а потім розсівають по поверхні петлею для отримання ізольованих колоній. Чашки інкубують при 37 °С, виділяють та ідентифікують чисті культури.

Із зубного нальоту, карієсних зубів маленькими тампонами роблять мазки, забарвлюють за Грамом і досліджують мікроскопічно. Прово­дять також посіви на спеціальні середовища.

Для визначення ступенів чистоти вагінального секрету його бе­руть стерильними ватними тампонами, виготовляють мазки, за­барвлюють і розглядають під мікроскопом

без консерванта і доставляють в лабораторію не пізніше 2 год після забору. Визначену наважку випорожнень розводять спеціальним бу­ферним розчином від 10і до 10"10. Із розведень, визначених інструкцією для кожної групи бактерій, роблять висіви на спеціальні середовища для виділення і встановлення титру біфідо- і лактобактерій, кишкових паличок, стафілококів, умовно-патогенних ентеробактерій (протей, клебсієли, ентеробактер, цитробактер тощо), грибів роду СапсИсіа. Після виділення вказаних видів і груп мікроорганізмів та визначення їх кількості в 1 г фекалій або титру оцінюють відсутність чи наявність дисбактеріозу та його ступінь і видають результат. Виділення пато­генних бактерій описано у відповідних розділах спеціальної мікро­біології.

 

Результат бактеріологічного дослідження фекалій

Дата _____________ Аналіз №_______

Прізвище, ім'я, по-батькові_ ____________________

Аналіз первинний, повторний (підкреслити)
Установа
______________._________________

 

Мікрофлора Норма У хворого
1 Патогенні ентеробактерй 0  
2 Біфідобактерїі 108-1010  
3 Молочнокислі бактерії 108-10т  
4 Кишкові палички 10в-4-108  
  Гемолітичні кишкові палички 0  
  Стафілококи до 104  
  Гемолітичні стафілококи 0  
  Умовно-патогенні ентеробактерй до Ю^/г  
  Гриби роді/ Сапдміа до 104  

 




а

Посіви змивів із рук і шкіри проводять стерильним ватним тампоном, змоченим 0,85 % розчином хлориду натрію, у глюкозо-пептонне сере­довище за допомогою стерильного пінцета. Спочатку тампоном про­тирають шкіру долоні, тильного боку кисті, між пальцями, нігтьове ложе й під нігтями. Тампон опускають у назване середовище для виявлення кишечних бактерій. Звідси петлею роблять висів на МПА для виділення коків, грибів та інших мікроорганізмів. Далі виділяють чисті культури й визначають види, як і при дослідженні води.

Сечу центрифугують, із осаду виготовляють мазки і роблять посіви на живильні середовища.

При діагностиці дисбактеріозу кишечника досліджують кал. Його забирають у заздалегідь зважені флакончики у кількості 0,5-1,0 г

 

цього вони повинні вміти відповідно підготувати інструменти, посуд, пробірки, піпетки, перев'язний матеріал тощо та знати режими різних видів стерилізації.

Інструменти перед стерилізацією обробляють в такій послідовності. Спочатку їх прополоскують у проточній воді, потім замочують у миючому розчині 15 хв, миють у тому ж розчині 0,5-1 хв, прополос­кують проточною і дистильованою водою, висушують у сухожаровій шафі при 80-85 °С до повного зникнення вологи.

Пробірки, флакони, колби закривають ватними пробками. Пробірки загортають у папір по 25-30 шт., а чашки Петрі по 4-5 шт., або вміщують у стерилізаційні коробки (бікси). Пастерівські й градуйовані піпетки з широкого кінця затикають ватою, обгортають папером або вміщують у картонні чи металеві пенали по 10-15 шт. Живильні середовища в колбах, флаконах, пробірках також закривають пробками.

 

 

 

У лабораторній практиці використовують такі види стерилізації: а) високою температурою; б) механічна (холодна); в) хімічними речо­винами і газами.

Існує багато способів стерилізації з допомогою високої температури.

1. Прожарювання в полум'ї пальника - швидкий і абсолютно надійний спосіб. Ним стерилізують бактерійні петлі, пінцети, пред­метні й покрівні скельця.

2. Стерилізацію сухим жаром в сухожаровій шафі проводять при 160 °С протягом 150 хв, або при 180 °С - 60 хв після досягнення заданої температури. Стерилізують переважно скляний посуд (рис. 36).

3. Кип'ятіння протягом 40 хв у спеціальних стерилізаторах використовують для обробки хі­рургічних інструментів, шприців, голок, гумових

Рис. 36. Сухожарова трубок. Для підвищення температури кипіння й
шафа усунення жорсткості води додають 1 % бікарбо-

нату натрію. Цей метод не забезпечує повної стерилізації оскільки спори деяких видів бацил і клостридій витримують кип'ятіння протя­гом декількох годин.

4. Стерилізація парою під тиском - найбільш надійний метод повного знищення бактерій та їх спор. Вона досягається дією пари, температу­ра якої під тиском вища, ніж при кип'ятінні. Таку стерилізацію проводять в автоклаві. Це двостінний міцний металевий котел ци­ліндричної форми з кришкою, яка герметично закривається. Воду в


 

котел заливають через спеціальну воронку й нагріва­ють за допомогою електричного струму. Сучасні авто­клави мають манометри і автоматичні регулятори включення і відключення струму, тримаючи заданий тиск, а отже й задану температуру всередині автокла­ва (рис. 37). Робота з ним вимагає суворого дотримання правил безпеки, які викладені в інструкції до кожно­го автоклава.

У автоклаві при 120 °С протягом 20 хв стерилізу­ють прості живильні середовища (МПБ, МПА), ізотонічні розчини, білизну, перев'язний матеріал, а при 134 °С - знешкоджують заразні матеріали,

Відпрацьовані Культури бактерій ПРОТЯГОМ 40 ХВ. Рис. 37.Автоклав

Середовища з вуглеводами не витримують такої обробки, так як вони карамелізуються, у зв'язку з чим їх стерилізують текучою парою. Для перевірки надійності роботи автоклавів і ефективності сте­рилізації застосовують хімічні й біологічні контролі. Є хімічні речови­ни, які мають певну температуру плавлення: сірка - 119 °С, бензойна кислота - 120-122 °С, бетанафтол - 123 °С, манноза і сечовина -132-133 °С. Саме при таких температурах найчастіше здійснюють стерилізацію.

Названі хімічні речовини вміщують у скляні трубки, додають не­велику кількість анілінового барвника, запаюють і кладуть між об'єктами, що стерилізуються. Рівномірне забарвлення препарата в трубці свідчить про належну температуру в автоклаві, а отже й надійність стерилізації. При біологічному контролі в автоклав вміщують пробірку з споровою культурою. Якщо після стерилізації висів із пробірки не дав росту, це свідчить про загибель спор. Є відповідні контролі і для перевірки сухожарової стерилізації.

 

 

 

5. Стерилізація текучою парою (100 °С) проводиться в автоклаві з незагвинченою кришкою. При нагріванні пара проникає між вкла­деними об'єктами й стерилізує їх. Таким способом обробляють середо­вища з вуглеводами. Оскільки одноразова дія пари не вбиває спори, вживають роздрібну стерилізацію - 3 дні підряд по 30 хв. Ті спори, які не загинули при першому нагріванні, проростають до наступного дня у вегетативні клітини й гинуть при другій і третій обробці. Для тих речовин, які не витримують 100 °С (білкові рідини, вітаміни, деякі ліки), вживають так звану тиндалізацію - стерилізацію на во­дяній бані при 58-60 °С протягом години 5-6 днів підряд.


6. Пастеризація - термічна обробка молока, пива, вина, різних соків при 70 °С протягом ЗО хв або при 80 °С - 5-Ю хв. Цей спосіб вперше запропонував Пастер для знищення безспорових форм мікробів, переважно патогенних і умовно-патогенних видів. Спори при цьому залишаються живими. Пастеризовані продукти зберіга­ються на холоді.

7. Згортання (ущільнення) сироватки і яєчних середовищ із одно­часною їх стерилізацією проводять у спеціальних згортувачах Коха з електричним підігрівом. Асептично приготовлені сироватки та яєчні середовища у нахиленому положенні прогрівають однократно при 80-90 °С одну годину При підозрінні на мікробну контамінацію їх прогрівають при тій же температурі три дні підряд.

8. Механічна (холодна) стерилізація проводиться за
допомогою фільтрування через дрібнопористі фільт­
ри. її використовують для відокремлення бактерій
від токсинів, вірусів, бактеріографів. У лабораторіях
найчастіше використовують фільтри Зейтца (рис. 38).
Фільтрування проводять через азбестові пластинки,
які вміщують між циліндричною й опорною частиною
Рис. 38. Фільтр металевого корпусу апарата Зейтца. Обидві частини
Зейтца з'єднують гвинтами. Зібраний фільтр вставляють у

гумовий корок колби з боковим відростком. Повністю змонтований фільтр загортають у папір і стерилізують в автоклаві. Рідину для фільтрування наливають у металевий циліндр, з'єднують боковий відросток колби з розріджуваним насосом, щоб створити вакуум у колбі й прискорити фільтрування. Фільтрат з колби набирають стерильною піпеткою і досліджують.

Хімічним способом стерилізують вироби з гумових і полімерних матеріалів. Для цього використовують 6 % розчин перекису водню, в який занурюють вироби на 6 год при 18 °С і на 3 год при 50 °С. Можна застосувати розчин дексона з експозицією 45 хв при 18 °С. Після закінчення стерилізації вироби двічі занурюють у стерильну дисти­льовану воду, кожного разу змінюючи її, переносять корнцангом у стерильний бікс.

Газовий метод стерилізації парами формальдегіду, хлороформу, р-пропілактону, окисом етилену використовують для знезараження ендоскопічних інструментів, кетгута, апаратів для штучного крово­обігу, пластмасових виробів. Інструменти для ендоскопії й автома­тичні піпетки можна також стерилізувати спиртом.


Практична робота

1. Виготовити ватні пробки, підготувати пробірки, флакони, колби, градуйовані, пастерівські піпетки, чашки Петрі для стерилізацїі в сухожаровій шафі.

2. Ознайомитись із приладами для стерилізаціі та правилами роботи з ними.

3. Врахувати результати посівів змиву з рук із попереднього заняття.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризувати такі поняття екологи мікроорганізмів: популя­ція, біотоп, мікробіоценоз.

2. Які є види симбіозів?

3. Яка роль мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі?

4. Назвати санітарно-показові бактерії грунту, води, повітря.

5. Мікрофлора води, її практичне значення. Які мікробіологічні показники безпеки питної води?

6. Які захворювання передаються повітряно-краплинним способом?

7. Назвати основних представників мікрофлори людини в різних біотопах. Яке значення має нормальна мікрофлора для життя людини?

8. Що таке дисбактеріоз? Методи його виявлення, лікування та профілактики.

9. Охарактеризуйте вплив фізичних, хімічних, біологічних факторів на мікрорганізми.

10. Що таке стерилізація, дезинфекція, дезинсекція, дератизація, антисепттика і асептика? Які є види стерилізацїі?

Ситуаційні задачі

1. Через стерильний мембранний фільтр пропущено 1500 мл водопро­відної води. На ньому виросло 5 колоній Е. соїі. Зробіть висновокпро якість води.

2. У повітрі операційної на початку робочого дня загальна кількість мікробів в 1 м3 повітря становила 750, гемолітичні стрептококи та золотисті стафілококи виявлялись в 100 л повітря. Оцінити санітарний стан повітря операційної.

3. У хворого при бактеріологічному дослідженні випорожнень виявлено: біфідобактерїі - 10е/г, молочнокислі бактерії - 10і/г, кишкові палички -10і/г, гемолітичні кишкові палички - 102'/г, стафілококи - 10е/г, умовно-патогенні ентеробактерії - Ш/г, гриби роду Сап<Ша - ІО^/г. Зробіть висновок про стан мікробіоценозу кишечника.

4. Запропонуйте метод стерилізації середовищ, які містять речовини, що не витримують високих температур.

Відповіді

1 Вода якісна, так як колі-титр дорівнює 300.

2 Стан повітря в операційниій незадовільний.

3 У хворого спостерігається дисбактеріоз.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1376 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)