АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Виготовлення живильних середовищ. Техніка посіву матеріалу петлею, тампоном, шпателем

Техніка посівів мікроорганізмів. Бакте­ріологічний метод дослідження - найголов­ніший у практичній роботі бактеріолога і лаборанта. При цьому проводять посіви заразного матеріалу на різноманітні жи­вильні середовища, виділяють чисту куль­туру мікроорганізмів, ідентифікують їх. Його застосовують для діагностики інфек­ційних хвороб, дослідження мікробного за­бруднення різних об'єктів, виявлення обсі­меніння шовного, перев'язного матеріалу, інструментарію.

Посіви проводять на рідкі та щільні жи-

Рис. 25. Посіви бактерій на БИЛЬНІ сереДОВИЩа, ЩО ДИКТуЄ особливості

середовище: а - бактеріаль- ^ проведення (рис. 25).

кою петлею на скошений агар; _у. -. _{пробірки}. _{В одній}

б - уколом у стовпчик агару; * ^ •' ^Ги *

в - шпателем на агар у чашці знаходиться ЖИВИЛЬНе сереДОВИЩе (ЩІЛЬ-

Петрі не або рідке), в іншій - досліджуваний

матеріал. Пробірки зажимають великим та вказівним пальцями. Для того, щоб можна було спостерігати за вмістом пробірок, їх тримають зверху кисті руки. Пробірки повинні бути дещо нахиленими, і пот­рібно стежити, щоб при відкриванні їх матеріал або сторонні мікроби з повітря та навколишніх предметів з однієї не потрапили в іншу. Корки з пробірок виймають, зажимаючи їх 4 і 5 пальцями правої руки. Трьома іншими пальцями правої руки, як олівець, тримають бактеріологічну петлю або піпетку, якими розподіляють досліджу­ваний матеріал.

Спочатку стерилізується у верхній частині полум'я газового паль­ника петля. Пробірки відкривають і край їх проносять через полум'я пальника. Петлю опускають у пробірку, де є досліджуваний мате­ріал, і, обережно торкаючись стінки, охолоджують. У подальшому петлю опускають у пробірку і набирають матеріал. Якщо він знахо­диться у рідкому стані, для посіву достатньо краплі рідини, яка затримується в кільці бактеріологічної петлі. Коли використовують

мікроби, що" виросли на поверхні середовища, обережно плавним рухом набирають невелику кількість їх, стежачи, щоб не ушкодити живильне середовище. Петлю повільно виймають з пробірки, не торкаючись її стінок, і переносять в іншу пробірку з середовищем. Штриховими рухами від однієї стінки пробірки до іншої, починаючи з нижньої частини середовища, проводять посів матеріалу по скоше­ній поверхні агару, знизу догори.

Петлю виймають з пробірки, пробки і краї пробірок проносять через полум'я і закривають. Петлю прожарюють у полум'ї, щоб знищити мікроорганізми.

При посіві матеріалу на рідке живильне середовище петлю з матеріалом занурюють у рідину. Якщо він не знімається з петлі, його обережно розтирають на стінці пробірки й омивають середовищем.

Матеріал, який набирали пастерівською або градуйованою піпет­кою, виливають у живильне середовище, а для рівномірного розпо­всюдження його пробірку обережно, щоб не замочити корок, стряху-ють або обертають, зажавши в долонях.

Для посіву матеріалу на щільне живильне середовище у чашках Петрі невелику кількість матеріалу набирають стерильною петлею і втирають у поверхню середовища біля краю чашки. Після цього петлю стерилізують у полум'ї, щоб знищити надлишок матеріалу, охолоджують. Наступний етап посіву починають з місця, де закінчив­ся попередній. Петлю кладуть горизонтально на поверхню агару, де було зроблено посів, проводять один-два рази по поверхні і роблять посів по решті середовища. Необхідно намагатись, щоб штри­хи посіву розташовувались від краю до краю чашки, не пошкоджу­вали поверхні агару і розташовувались близько один до одного. Цим штучно подовжується лінія посіву і створюються можливості для одержання ізольованих колоній.

Посів шпателем і тампоном у чашки Петрі. Матеріал попередньо наносять на поверхню живильного середовища біля краю чашки петлею або піпеткою. Стерильний шпатель проносять через полум'я, охолоджують, торкаючись стінки чашки. Обережними круговими рухами, тримаючи чашку напівзакритою, розподіляють матеріал рівномірно по поверхні середовища.

При посіві тампоном чашку привідкривають однією рукою, тампоном торкаються поверхні агару біля краю чашки і починають проводити посів штрихами від краю до краю чашки, втираючи обережно матеріал у поверхню середовища, не пошкоджуючи його,

поступово обертаючи тампон. Після проведення посіву чашку оберта­ють на 90° і повторюють посів перепендикулярно до попереднього.

При посіві уколом у стовпчик живильного середовища пробірку з м'ясо-пептонним агаром, желатином тощо беруть у ліву руку, петлю з матеріалом - у праву і роблять укол до дна пробірки в середовище. Петлю обережно виймають, а пробірку закривають.

Посів матеріалу в товщу живильного середовища. Перед посівом матеріал повинен бути в рідкому стані. Стерильною градуйованою піпеткою набирають 0,1, 0,5 або 1,0 мл матеріалу і виливають його в стерильні чашки Петрі. Після цього матеріал заливають 15-20 мл розтопленого й охолодженого до 45-50 °С МПА. Обережно похитуючи чашку або круговими рухами її по поверхні стола перемішують матеріал, досягаючи його рівномірного розподілу в середовищі. Чаш­ку залишають закритою до повного застигання агару, а потім пере­вертають догори дном.

Етапи бактеріологічного дослідження. Бактеріологічний метод є найважливішим у практичній діяльності будь-якої мікробіологічної лабораторії. Від правильного його виконання залежить вірне визна­чення етіологічного чинника, що викликав захворювання, і, відповід­но, вибір тактики лікування інфекційної хвороби. Важливість цього методу пояснюється тим, що в багатьох випадках лікарі мають справу з мікробними асоціаціями. Тоді необхідно встановлювати роль кожного з мікробів.

Виділення чистої культури аеробних мікроорганізмів складається з ряду етапів.

У перший день дослідження в стерильний посуд (пробірка, колба, флакон) проводять забір патологічного матеріалу. Його вивчають за зовнішнім виглядом, консистенцією, кольором, запахом, готують мазок, фарбують і розглядають під мікроскопом. У деяких випадках (гостра гонорея, чума) на цьому етапі можна поставити попередній діагноз, а крім того, підібрати середовища, на які буде засіватись матеріал. Посів проводять бактеріологічною петлею, ватно-марле­вим тампоном, за допомогою шпателя за методом Дригальського (рис. 26, 27). Чашки закривають, перевертають догори дном, підпису­ють спеціальним олівцем і ставлять у термостат при оптимальній температурі (37 °С) на 18-48, а деколи й більше годин. Мета етапу -одержати ізольовані колонії мікроорганізмів.

На другий день розглядають чашки і вивчають ізольовані колонії, що виросли на поверхні агару. Звертають увагу на величину, форму,

Рис. 26. Ізольовані Рис. 27. Ріст бактерій в чашках Петрі при посіві

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 2300 | Нарушение авторских прав