- герметичність при акті смоктання у дітей віком до одного року,
- виконує екскреторну функцію,
- містить фактор росту (нервів і епітелію),
- речовини, які визначають групу крові,
- імуноглобуліни.
Сухий залишок представлений неорганічними солями карбонатів і фосфатів Nа+, К+, Са2+ та інших іонів. Концентрація Са2+ та К+ вища, ніж у плазмі крові.
Органічні речовини представлені муцином, амінокислотами, креатиніном, сечовиною, сечовою кислотою.При цьому муцин ослизняє травну грудку, полегшуючи її ковтання.
Муцин - глікопротеід (гексоза й сіалова кислота). У нейтральному середовищі навколо зубів він утворює особливу оболонку, в кислому - сприяє утворенню нальоту.
Основним ферментом слини є амілаза (птіалін), яка гідролізує полісахариди до декстринів (крохмаль і глікоген - до мальтози). Надалі мальтаза (глюкозидаза) слини гідролізує мальтозу до глюкози.
У дуже невеликих кількостях у слині містяться протеїнази (катепсин, салівалін), лінгвальні ліпази (корінь язика), лужна й кисла фосфатази, РНК-ази. Помітної ролі в травленні вони не відіграють. Але калікреїн сприяє активації утворення кінінів, які збільшують кровопостачання слинних залоз, а отже й активність їхньої секреції.
Бактерицидні властивості слини обумовлені наявністю лізоциму (мурамідази), іонів тіоціанату й білкових антитіл.
Слина має антивірусну дію, а імуноглобулін А зв'язує екзотоксин.
У привушній і піднижньощелепній залозах людини, виявлено фермент калікреїн, який через утворення брадикініну чинить судинорозширювальний ефект. Крім того, піднижньощелепна залоза продукує інсуліноподібний білок.
Із слиною виділяються рекрети і екскрети.
Рекрети - неорганічні речовини, які беруть участь у метаболізмі, але самі не змінюються (мікроелементи).
Екскрети - це продукти розпаду (сечовина, С02, молочна кислота ).
Слина містить антианемічний фактор, фактори росту епітелію й нервів і паротин. Паротин впливає на обмін білків, Са2* (депозиція іона в трубчасті кістки й зуби), ліпідів, гемопоез, проліферацію хрящової тканини, підвищує васкуляризацію органів і проникність гістогематичних бар'єрів, сперматогенез.
Захисна функція слини пов'язана з вмістом речовин, які сприяють зсіданню крові (тромбопластин, антигепариновий фактор, фібриназа, фактори IV, V, VIII, X).
Поряд з ними містяться і природні антикоагулянти (антитромбопластини, антитромбіни) та фібринолітичні речовини (плазміноген, його проактиватор і активатор, плазмін).
Крім того, активатор плазміногену забезпечує прохідність слинних протоків. Вони забезпечують місцеві процеси тромбоутворення й лізису.
Будучи джерелом Са2+ і фосфору для емалі, слина виконує трофічну функцію.Кількість Са2+ наростає в слині при зростанні її рН. До того ж транспорт фосфорно-кальцієвих сполук в емаль здійснюється ферментами ротової порожнини.
Усмоктування в ротовій порожнині
стосується тільки деяких лікарських препаратів (нітрогліцерин, валідол, ментол), алкоголю, йоду, натрію, К+, деяких амінокислот, карбонатів, гліцерину в під'язиковій ділянці, де до поверхні підходить багато кровоносних судин, утворюючи сплетіння. Усмоктування погіршується при ушкодженні слизової оболонки, дії дубильних речовин.