 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Моторика шлунка. Перебуваючи у шлунку протягом декількох годин, химус перемішуєть-Перебуваючи у шлунку протягом декількох годин, химус перемішуєть- ся, набухає, розріджується. Деякі його компоненти розчиняються і піддають- ся гідролізу ферментами шлункового соку та слини. Для повноцінного виконання функцій відділами травного тракту, які розміщені далі за шлунком, необхідно, щоб химус надходив до них порціями. Шлунок як складова частина травного конвейєра і виконує це завдання: його непосмуговані м'язи відповідно до свого функціонального призначення забезпечують: - депонування, - перемішування і - порційну евакуацію химусу.
Порожній шлунок має деякий м'язовий тонус, що створює постійний внутрішньопорожнинний тиск. Без їжі шлунок спадається.
Під час вживання їжі відбувається поступова релаксація непосмугова- них м'язів стінок шлунка. Релаксація забезпечується пластичністю самих волокон непосмугованих м'язів, а також розслаблювальним рефлекторним впливом, що надходить по блукаючому нерву. Через деякий час після вживання їжі (тривалість залежить від складу їжі, яка надійшла) у шлунку починають виникати хвилі м'язових скорочень. Починаючи від ділянки локалізації кардіального водія ритму, вони поширюються зі швидкістю 10-40 см/с із поступовим посиленням до пілоричного відділу.
Типи рухової активності шлунка. Порожньому шлунку властива періодична рухова активність з характерною зміною тривалих періодів спокою короткими періодами активності, які реєструються у вигляді високоамплітудних підйомів кривої запису. З моменту надходження їжі настає неперервна харчова рухова активність. У ній чітко простежуються дві фази: коротка — активних скорочень і довша — слабших. Типи скорочень шлунка поділяють на: - перистальтичні, - систолічні, - тонічні й - антиперистальтичні.
Перистальтичні скорочення починаються в кардіальній частині шлунка, поширення їх на весь шлунок регулюють блукаючі нерви. Швидкість поширення перистальтичних хвиль у людини — 1 см/с і більше, частота відповідно 3 скорочення за 1 хв. Їх значення полягає у переміщенні поверхневих шарів їжі до пілоричної частини.
У пілоричній частині шлунку виникають інтенсивні систолічні скорочення, які разом із перистальтичними спричинюють перемішування їжі та перехід її до дванадцятипалої кишки. Тонічні скорочення є тривалими, вони скорочують стінки, зменшуючи порожнину шлунка за рахунок підвищення тонусу м'язів.
У разі сильних місцевих подразнень у шлунку можуть виникати антиперистальтичні скорочення, які спричинюють блювання і є ознакою патологічного стану шлунка чи всього організму.
Регулювання моторики шлунка Подразнення рецепторів ротової порожнини, стравоходу, шлунка, кишок тощо запускає ланцюг відповідних рефлекторних реакцій: імпульси по парасимпатичних і симпатичних нервах ВНС досягають непосмугованих м'язів шлунка, рухиякого стимулює блукаючий нерв (при участі медіатору – ацетилхоліну). Проте у складі постгангліонарних волокон блукаючого нерва є нервові закінчення, що виділяють медіатор аденозин. На відміну від ацетилхоліну, аденозин, забезпечує розслаблення шлунка - його оптимальну базальну релаксацію. Симпатичні впливи гальмують перистальтику. Постгангліонарні симпатичні волокна закінчуються як на інтрамуральних гангліях, так і безпосередньо на міоцитах. Це визначає механізм гальмування. Так, норадреналін, впливаючи на нейронні структури, блокує вплив ацетилхоліну на них.
У регуляції моторики шлунка беруть участь гастроінтестинальні гормони, деякі біологічно активні речовини і продукти гідролізу їжі.
Отже, Моторику стимулює - гастрин, - холецистокінін-панкреозимін, - мотилін, - серотонін, - інсулін. Зокрема, гастрин та холецис-токінін-панкреозимін впливають переважно на шлунковий пейсмекер, а мотилін - на м'язи пілоричної ділянки. Ацетилхолін підвищує чутливість міоцитів шлунка до мотиліну.
Гальмується моторика шлунка: - секретином, - гастроінгібуючим пептидом, - вазоінтестинальним поліпептидом, - бульбогастроном, - ентерогастроном, а також - продуктами гідролізу жирів у разі їх надходження у кров.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 768 | Нарушение авторских прав |