ПЕРЕДМОВА
Багатоукладність форм власності та господарств, які займаються виробництвом тваринницької продукції і сировини, вимагає застосування різних форм та методів ветеринарного обслуговування, вдосконалення взаємовідносин ветеринарних закладів і спеціалістів з тваринницькими господарствами, переробними підприємствами, підвищення професійного рівня спеціалістів ветеринарної медицини.
В системі ветеринарної освіти дисципліна "Організація та економіка ветеринарної справи" займає особливе місце.
Спираючись на економічну теорію, економіку та організацію агропромислового комплексу, клінічні ветеринарні науки, вона розробляє принципи і форми організації ветеринарної справи в сучасних умовах.
Предметом організації та економіки ветеринарної справи є основні положення законодавства з питань ветеринарної медицини та ветеринарних заходів, планування та управління, економіки, ветеринарного контролю та нагляду і діловодства, фінансування, ветпостачання та ветбудівництва, ветеринарної освіти, відомості про міжнародні ветеринарні організації та організацію служби ветеринарної медицини в зарубіжних країнах.
Поряд з клінічними дисциплінами, організація та економіка ветеринарної справи складає необхідний фундамент заключного формування лікаря ветеринарної медицини - організатора ветеринарних заходів.
З метою покращання підготовки студентів з питань організації, економіки ветеринарної справи, а також менеджменту та маркетингу у ветеринарній медицині у Національному аграрному університеті у лютому місяці 2002 року створена кафедра організації, економіки, менеджменту та маркетингу у ветеринарній медицині. Колективом кафедри підготовлена та видана у 2004 році типова програма з дисципліни "Організація та економіка ветеринарної справи".
Підготовлений підручник з організації та економіки ветеринарної справи є першим навчальним посібником в Україні, написаний українською мовою, який відповідає типовій програмі з цієї дисципліни, а також прийнятим новим нормативно-законодавчим документам, правовим актам з організації ветеринарної справи та накопиченим новим науковим даним.
Розрахований підручник на студентів, які навчаються за програмами підготовки спеціалістів і магістрів із спеціальності "Ветеринарна медицина" вищих аграрних закладів освіти ІІІ-І\/ рівнів акредитації.
Підручник підготовлений викладачами кафедри організації, економіки, менеджменту та маркетингу у ветеринарній медицині Національного аграрного університету. Передмову, вступ та розділи 1.1 та 1.2, 2, 4.2, 4.3, 4.4, 6.1, 6.2, 6.3 написав кандидат вет. наук доцент А.Ф. Євтушенко, а розділи 1.3, 3, 4.1, 4.5, 5, 6.4, 7 та 8 - кандидат біол. наук доцент М. Т. Радіонов.
ВСТУП
Сучасна держава не може обійтися без чітко організованої служби ветеринарної медицини. Необхідність систематично розвивати тваринництво з метою забезпечення населення повноцінними та доброякісними продуктами харчування і виробами із шерсті, шкіри чи інших видів тваринної сировини, завдання захисту людей від хвороб, загальних для людини та тварини, нагально вимагають постійного вдосконалення ветеринарної справи. Це витікає з потреб суспільства, з завдань розвитку матеріального виробництва.
З метою розкриття завдань і суті дисципліни "Організація та економіка ветеринарної справи" необхідно привести визначення таких понять, як ветеринарна медицина, ветеринарна справа, служба ветеринарної медицини.
Ветеринарна медицина згідно з Законом України "Про ветеринарну медицину" має таке визначення. Це галузь науки та практичних знань про хвороби тварин, їх профілактику, діагностику та лікування, визначення ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного і рослинного походженя, діяльність, спрямована на збереження здоров'я і продуктивності тварин, запобігання хворобам і захисту людей від захворювань, спільних для тварин і людей.
З іншого боку під терміном "ветеринарна медицина" розуміють науково обґрунтовану систему заходів боротьби з хворобами тварин, сприяючу розвитку тваринництва та збільшенню виробництва його продукції, а також попередженню захворювання людей хворобами, властивими людині і тваринам.
Інколи кажуть про ветеринарну медицину маючи на увазі також систему ветеринарних органів, установ та організацій, об'єднаних структурно для здійснення вказаних заходів.
Ветеринарна справа - галузь діяльності людини, що склалася історично, спрямована на збереження та зростання поголів'я домашніх і промислових тварин, маючи на увазі перш за все лікувально-профілактичну роботу спеціаліста ветеринарної медицини.
Поняття ветеринарна справа аналогічне іншому близькому поняттю "служба ветеринарної медицини" - це діяльність людей в галузі ветеринарної медицини. Цей термін може означати організовану групу спеціалістів ветеринарної медицини, об'єднаних рамками одного господарства, підприємства, однієї системи (відомства), адміністративної одиниці чи території, пов'язаних єдністю виробничих та спеціальних завдань (служби ветеринарної медицини агрофірми, птахофабрики, промислового комплексу, м'ясокомбінату, району, області тощо).
Предмет "Організація ветеринарної справи" був введений у навчальний план у вищих навчальних закладах з 1939-1940 навчального року, а з 1962-1963 навчального року почав називатися "Організація та економіка ветеринарної справи".
Організація та економіка ветеринарної справи - навчальна дисципліна, яка вивчає завдання та організаційні форми служби ветеринарної медицини, порядок планування і організації ветеринарних заходів, узагальнює передові методи роботи ветеринарних органів, розробляє принципи і форми організації та керівництва ветеринарною справою в сучасних умовах та системи управління ним, а також економіку ветеринарної справи.
Предметом науки є як теоретичні, так і практичні аспекти організації, планування, фінансування та управління ветеринарною справою.
Успіх всієї роботи спеціаліста ветеринарної медицини залежить не лише від уміння працювати з людьми, правильного планування, організації та здійснення ветеринарних заходів, економічного обґрунтування засобів і методів їх проведення.
Все це вимагає вдосконалення організаційно-економічної підготовки студентів на факультетах ветеринарної медицини.
Стан ветеринарної справи визначається громадським устроєм, рівнем виробництва, розвитком науки та культури, ветеринарної освіти, забезпеченістю кадрами спеціалістів, розвитком мережі установ ветеринарної медицини, їх матеріально-технічним забезпеченням. Ветеринарна справа, за звичай, краще організована в тих країнах, де вона знаходиться в руках держави, спрямовується та регулюється загальнодержавним законодавством з питань ветеринарної медицини.
Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав
|