|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Еталони відповідей до задачі № 26
1. Діагноз: Хронічний автоімунний гастрит (тип А).
а) Додаткові методи обстеження:
- ЗАК, ЗАС;
- гастрофіброскопія;
- рН-метрія;
- Rtg шлунка.
б) План лікування:
- дієта №2;
- замісна терапія (соляна кислота, бетацид, абомін);
- ферментні препарати (панкреатит, панзинорм, креон);
- цитопротектори (сукральфат, вентер, де-нол).
3. Зондовий метод дослідження секреторної функції шлунка з використанням парентерального подразника
| Мета: Діагностична (визначення секреторної функції шлунка).
| | Показання: Призначення лікаря: хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в стадії ремісії.
| | Протипоказання:Визначає лікар: схильність до шлунково-кишкових кровотеч, стенокардія, гіпертонічна хвороба, загострення гастриту та виразкової хвороби шлунка та 12-палої кишки, розширення вен стравоходу.
| | Місце виконання: кабінет зондування.
| | Підготувати необхідне:
Стерильні: гумові рукавички, маску, лоток, шлунковий зонд (тонкий), шприци 2 мл, 20 мл; ватні кульки, марлеві серветки,пінцет в дезрочині, бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм.
Дистильована вода, 0,9% розчин натрію хлориду, 70° етиловий спирт, 1% розчин дімедролу в ампулах, парентеральні подразники (0,1% розчин гістаміну або 0,025% розчин пентагастрину), рушники, штатив з пробірками або ємкість 250 мл – 9 флаконів, направлення в лабораторію, фартух, контейнер, ємкості з дезрозчинами.
| | Алгоритм виконання:
1.Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції, отримайте згоду на її проведення.
2.Вимийте руки, обробіть спиртом, одягніть маску, гумові рукавички, фартух.
3.Запропонуйте пацієнту сісти на стілець так, щоб він упирався спиною в його спинку, одягніть на нього фартух, дайте рушник.
4.Протріть рукавички спиртом.
5.Візьміть тонкий стерильний шлунковий зонд, відміряйте відстань, на яку слід ввести зонд пацієнту (від різців до пупка), не торкаючись при цьому зондом одягу.
6.Змочіть стерильний зонд теплою перекип'яченою водою або дистильованою водою.
7.Заппропонуйте пацієнту широко відкрити рот, висунути язика, протяжно вимовити звук "А-а-а".
8.Заокруглений, змочений кінець тонкого зонда покладіть пацієнту на корінь язика та попросіть його зробити ковток.
9.Порадьте пацієнту зробити глибокий вдих носом, за ним ковток. В цей момент обережно введіть зонд у глотку, стравохід і в шлунок (до відповідної мітки – 45-50 см).
10.Приєднайте до вільного кінця зонда шприц ємкістю 20 мл, видаліть вміст шлунка, від'єднайте заповнений шприц від зонда і злийте вміст у перший флакон або пробірку, зробіть позначку:
11.I порція. Це є порція "натще".
12.Після отримання порції "натще" через 15 хвилин отримайте II порцію, ще через 15 хв. – III порцію.
13.Після III порції за допомогою стерильного шприца введіть пацієнту підшкірно 1 мл 1% розчину димедролу, щоб уникнути алергічної реакції на гістамін.
14.Продовжіть відсмоктувати ще 2 порції (IY та Y) через 15 хв. кожну. 15.Ці 4 порції (II-III-IY-Y) становлять базальну секрецію.
16.Після отримання Y порції введіть пацієнту підшкірно 0,1% розчин гістаміну із розрахунку 0,08 мл на 10 кг маси тіла пацієнта. Гістамін – це фізіологічний і найсильніший збудник шлункової секреції. Перед тим, як його вводити потрібно обов'язково врахувати протипоказання.
17.Протипоказання до введення гістаміну єгіпертонічна хвороба, бронхіальна астма, алергічні захворювання.
18.Якщо димедрол не вводився, попередити пацієнта, що на гістамін може бути реакція у вигляді почервоніння шкіри (частіше місцевого характеру), відчуття жару, тахікардії, яка з часом має пройти. Запам'ятайте!
19.При передозуванні гістаміну або при підвищеній чутливості до нього після введення можуть розвинутись колапс і анафілактичний шок
20.Через 15 хв. після введення подразника відсмоктуйте протягом 1 години ще 4 порції шлункового вмісту через 15 хв. кожну. Ці 4 порції (YI, YII, YIII, IX) становлять "максимальну (стимульовану) секрецію".
21.Після отримання 9-ти порцій шлункового вмісту видаліть зонд із шлунка через рушник.
22.Запитайте у пацієнта про його самопочуття.
23.В лабораторію доставте 9 порцій шлункового вмісту, пронумеруйте кожну порцію, вказавши прізвище, ім'я, по батькові пацієнта, адресу чи відділення стаціонару.
24.Продезінфікуйте використане оснащення.
25.Зробіть запис про проведення процедури.
|
Терапія № 27
Ви – фельдшер “швидкої медичної допомоги”
Хворий К., 42 років, скаржиться на ядуху, різку слабість, експіраторну задишку, запаморочення. Об’єктивно: стан важкий, положення вимушене, шкіра ціанотична. При перкусії над легенями коробковий звук, при аускультації – на фоні різко ослабленого дихання з подовженим видихом, прослуховуються поодинокі сухі свистячі хрипи. Тони серця глухі, ритмічні. Пульс - 120 за 1 хв., артеріальний тиск - 160/90 мм. рт. ст.
1. Ваш попередній діагноз. Складіть план надання невідкладної медичної допомоги.
2. Продемонструйте правила користування кишеньковим інгалятором.
Еталони відповідей до задачі № 27
1. Діагноз: Персистуюча бронхіальна астма, тяжкий ступінь загострення.
Створити вигідне положення для пацієнта. Заспокоїти його. Дати доступ свіжого повітря, оксигенотерапія. Інгаляції β2 агоністів (сальбутамол, фенотерол), еуфілін 2% в/в, глюкокортикостероїди (інгакорт інгаляції) також преднізолон 60-90 мг в/в. При відсутності ефекту госпіталізація пацієнта.
2. Продемонструйте на фантомі інгаляцію з портативного інгалятора.
| Мета:
Ліквідація приступу бронхіальної астми (“Беротек”, “Сальбутамол”), лікування бронхіальної астми глюкокортико-стероїдними гормонами (“Бекломет”, “Інгакорт”), профілактика виникнення приступу бронхіальної астми (“Інтал”, “Тайлед”).
| | Показання:
Гострі та хронічні захворювання слизової оболонки носа, глотки, зіва, гортані, трахеї, бронхів, які супроводжуються утворенням густого харкотиння, що важко відкашлюється, а також бронхіальна астма, хронічна пневмонія, пневмосклероз
| | Протипоказання:
Кровохаркання, активні форми туберкульозу дихальних шляхів, новоутворення в бронхах і легенях, підвищена чутливість до препарату.
| | Місце виконання:Палата стаціонару, домашні умови, вулиця.
| | Підготувати необхідне:
Індивідуальний аерозольний інгалятор промислового виробництва.
| | Алгоритм виконання:
1.Зробити глибокий спокійний видих через зімкнуті губи (щоб бронхи підготувалися до прийняття ліків).
2.Щільно затиснути мундштук інгалятора губами (щоб ліки не виходили в атмосферу).
3. Трохи відхилити голову назад (щоб верхні дихальні шляхи розправилися і ліки легше проникли в бронхи).
4.Розпочати вдих і одночасно натиснути на дно балончика.
5.Продовжувати робити глибокий вдих стільки, на скільки це можливо зробити. В цей момент вдихається перша доза аерозолю.
6.На висоті вдиху затримати дихання на декілька секунд (щоб ліки осілина бронхіальну стінку).
7. Витягнути мундштук із рота і зробити повільно видих в атмосферу через ніс.
8.Якщо глибокий вдих у зв'язку з тяжким станом пацієнта не можна здійснити, то перша доза аерозолю розпилюється в порожнині рота.
9.Другу інгаляцію (тобто другу дозу) повторити через хвилину-дві.
10.Фахівці вважають, якщо бронхіальна астма знаходиться під контролем — пацієнту достатньо зробити 3-4 рази інгаляцію беротеку або сальбутамолу (при умові, що ця процедура виконується вірно). Якщо пацієнт робить більшу кількість інгаляцій — лікування можна вважати неефактивним, тобто пацієнту слід звернутися до лікаря, який перегляне тактику терапії.
11. Після інгаляції надіти захисний ковпачок на балончик.
|
Терапія № 28
Ви – фельдшер “ФАПу”
Хвора М., 42 років, пред’являє скарги на головокружіння, загальну слабість, зниження працездатності, сонливість, біль у ділянці серця ниючого характеру, задишку при фізичному навантаженні.
Об’єктивно: шкіра бліда з восковим відтінком, суха, обличчя набрякле. Пастозність ніг. Серце – тони ритмічні, систолічний шум на верхівці. Загальний аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 2,5 х 1012 /л, лейкоцити – 5,1 х 109 /л, ШОЕ – 15 мм за год.
1. Ваш попередній діагноз. Які необхідно додаткові обстеження? Складіть план лікування.
2. Продемонструйте техніку постановки газовивідної трубки на фантомі. Показання, протипоказання.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 437 | Нарушение авторских прав
|
