Хімічні зв’язки білків.
Отже, стабілізація структури білкової молекули забезпечується за рахунок ковалентних зв'язків та сил слабкої взаємодії. При цьому в стабілізації кожного виду структури вирішальна роль належить одному із зв'язків, а решта відіграють допоміжну роль.
Так, ковалентні зв'язки (сили міцної взаємодії) забезпечують стабілізацію первинної і третинної структур (пептидний та дисульфідний зв'язки). Решта видів структури стабілізується за рахунок сил слабкої взаємодії водневих та іонних зв'язків, сил Ван-дер-Ваальса, гідрофобної взаємодії тощо.
А) Пептадний зв'язок. Цей зв'язок утворюється внаслідок взаємодії карбоксильної групи однієї амінокислоти з аміногрупою іншої аміно-кислоти. Сполуки, які при цьому утворюються, називаються ПЕПТИДАМИ.
Утворений трипептид може взаємодіяти з наступною амінокислотою утворюючи тетрапептид, пентапептид і т. д.
Залежно від кількості залишків амінокислот, які беруть участь у реакції поліконденсації, утворені сполуки називаються ди-, три-,, тетра- або поліпептидами.
Багато дослідників вважає, що сполуки, коефіцієнт поліконденсації яких знаходиться в межах 20, називаються ОЛІГОПЕПТИДАМИ.
Якщо до складу молекули входить 20—50 залишків амінокислот, то вони називаються ПОЛІПЕПТИДАМИ.
Поліпептиди, до складу яких входить понад 50 залишків амінокислот і мають молекулярну масу понад 6 тис.Да, належать до БІЛКІВ.
Встановлено, що молекули білків можуть складатися з одного або кількох поліпептидних ланцюгів - - двох, чотирьох, шести і т. д., переважно з парної кількості.
Поліпептидні ланцюги побудовані з великої кількості залишків амінокислот, наприклад, молекула білка інсуліну побудована з 51 залишку амінокислот, рибонуклеази — 124, гемоглобіну — 574 і т. д.
Б) Водневий зв'язок, на відміну від інших зв'язків, досить слабкий. Тому водневий зв'язок легко утворюється і легко руйнується при звичайних умовах. Він відіграє важливу роль в утворенні вторинної, третинної і четвертинної структур білка.
В) Дисульфідний зв'язок. Відомо, що до складу переважної більшості білків входять залишки амінокислоти цистеїну.
Цей досить міцний ковалентний зв'язок утворюється внаслідок відщеплення атомів водню від сульфгідрильних груп двох амінокислотних залишків цистеїну.
Дисульфідний зв'язок, як і водневий, може бути внутрішньоланцюговим і міжланцюговим. Наприклад, дисульфідні зв'язки є в інсуліні. Велика кількість дисульфідних зв'язків є також в білках сполучної і покривної тканин та в білках, які мають високу біологічну активність.
Дисульфідні зв'язки мають важливе значення в формуванні третинної структури білків. Руйнування цих зв'язків призводить до дестабілізації даного рівня структури і втрати білком його біологічної активності.
Г) Іонний зв'язок утворюється при наявності у поліпептидних ланцюгах молекул білків залишків моноамінодикарбонових і діаміномонокарбонових кислот. Вільні карбоксильні та амінні групи цих залишків амінокислот перебувають переважно в іонізованому стані, в результаті чого між ними виникає електростатична взаємодія:
Іонний зв'язок відіграє важливу роль при утворенні третинної і, можливо, четвертинної структур білків.
Д) Гідрофобний зв'язок утворюється внаслідок міжмолекулярної взаємодії (сил Ван-дер-Ваальса) між гідрофобними (неполярними) радикалами таких амінокислот, як аланін, валін, лейцин, ізолейцин, фенілаланін тощ.: Гідрофобний зв'язок має важливе значення для стабілізації третинної і четвертинної структур білків.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 717 | Нарушение авторских прав
|