ПОБУДОВА ПРОГРАМ МІКРОЦИКЛІВ
Мікроциклом прийнято називати серію занять, що проводяться протягом декількох днів і забезпечують комплексне рішення завдань цього етапу підготовки. Тривалість мікроциклів може коливатися від 3-4 до 10-14 днів. Найбільш поширені семиденні мікроцикли.
Розрізняють наступні типи мікроциклів: втягуючі,ударні, підвідні, змагальні,відновлювальні.
|
Втягуючі мікроцикли спрямовані на підведення організму спортсмена до напруженої тренувальної роботи. Вони застосовуються на першому етапі підготовчого періоду, ними часто починаються мезоцикли. Ці мікроцикли відрізняються відносно невисоким сумарним навантаженням по відношенню до навантаження наступних ударних мікроциклів. Особливо невелике навантаження таких мікроциклів на початку року, потім перехідного періоду. Надалі, у міру підвищення підготовленості спортсменів, сумарне навантаження втягуючих мікроциклів може зростати і досягати 70-75 % навантажень наступних ударних мікроциклів (таблиця. 28.1). Основна спрямованість, склад засобів і методів втягуючих мікроциклів повинні повною мірою відповідати загальній спрямованості тренувального процесу конкретного періоду або етапу підготовки. Проте особливо важливо, щоб їх зміст забезпечував підготовку спортсменів до конкретних навантажень наступних ударних мікроциклів.
Ударні мікроцикли характеризуються великим сумарним об'ємом роботи, високими навантаженнями. Їх основним завданням є стимуляція адаптаційних процесів в організмі спортсменів, рішення основних завдань техніко-тактичної, фізичної, психологічної і інтегральної підготовки. Через це ударні мікроцикли складають основний зміст підготовчого періоду. Широко використовуються ударні мікроцикли і в періоді змагання.
Уявлення про навантаження цих мікроциклів, в порівнянні із втягувальними, дають дані, наведені в таблиці. 28.2.
Відновними мікроциклами зазвичай завершується серія ударних мікроциклів. Їх планують і після напруженої діяльності змагання. Основна роль цих мікроциклів зводиться до забезпечення оптимальних умов для протікання відновних і адаптаційних процесів в організмі спортсмена. Це обумовлює невисоке сумарне навантаження таких мікроциклів, широке застосування в них засобів активного відпочинку.
У таблиці. 28.3 представлені найбільш загальні характеристики програм тижневих відновлювальних мікроциклів, що застосовуються плавцями високої кваліфікації. Як бачимо, сумарний об'єм роботи в часі у порівнянні з ударними мікроциклами зменшується приблизно в 2 рази, тоді як об'єм плавання зменшується в 3-4 рази. Різко знижується загальна кількість занять на суші і у воді, заняття з великими і значними навантаженнями не плануються взагалі.
Підвідні мікроцикли спрямовані на безпосередню підготовку спортсмена до змагань. Зміст цих мікроциклів може бути дуже різноманітним і залежить від системи підведення спортсмена до змагань, його індивідуальних особливостей і особливостей підготовки на завершальному етапі. Залежно від цих причин в підвідних мікроциклах можуть відтворюватися режим майбутніх змагань, вирішуватися питання повноцінного відновлення і психологічного налаштування.
Підвідні мікроцикли зазвичай складають зміст 2-3-тижневого мезоцикла, безпосередньо передуючого головним змаганням. У перших підвідних мікроциклах зазвичай передбачають вузькоспеціалізовану підготовку до конкретних змагань при відносно невисокому сумарному навантаженні і загальному об'ємі роботи, але при високій спеціалізованості програм окремих занять, їх максимальній націленості на спеціальну підготовку спортсменів до конкретної змагальної діяльності. Завершальний мікроцикл цього підвідного мезоцикла, безпосередньо передуючий стартам в головних змаганнях, за основними характеристиками майже не відрізняється від відновних. Однак на тлі загального незначного навантаження на початку або середині мікроциклу може плануватися заняття з великим або значним навантаженням характеру змагання.
Програми підвідних мікроциклів, безпосередньо передуючих стартам, багато в чому носять індивідуальний характер. Спортсмени, що володіють підвищеними здібностями до відновлення, високими адаптаційними можливостями, можуть витримувати більш напружений режим роботи в мікроциклах у порівнянні із спортсменами, що не виділяються таими здібностями.
Мікроцикли змагань будуються відповідно до програми змагань. Структуру і тривалість цих мікроциклів визначають специфікою змагань в різних видах спорту, номерами програми, в яких бере участь конкретний спортсмен, загальною кількістю стартів і паузами між ними (таблиця. 28.4). Залежно від цього змагальні мікроцикли можуть обмежуватися стартами і безпосереднім підведенням до них, відновлювальними процедурами, а можуть включати спеціальні тренувальні заняття. Проте в усіх випадках заходу, складові структури цих мікроциклів, спрямовані на забезпечення оптимальних умов
У мікроциклах змагань пік навантаження, природно, доводиться на дні змагань. В залежності від кількості стартів змагань можуть бути виділена однопікові, двохпікові або багатопікові.
Якщо змагання тривалі, а старти плануються в завершальні дні, то в перші дні мікроциклу змагання спортсмени тренуються за програмою, максимально наближеною до програми підвідного мікроциклу, безпосередньо передуючого змаганням. Якщо старти проводяться в перші дні змагань, то в наступні дні спортсмени відпочивають або проводять тренувальні заняття з малими навантаженнями відновного характеру.
Зміст мікроциклів змагань видатних спортсменів відрізняється виключною різноманітністю, що визначається як програмою їх участі в змаганнях, так і їх індивідуальними особливостями, а також концепціями, що відрізняють підготовку і змагальну діяльність представників різних шкіл. Проте незалежно від цього в змагальних мікроциклах передусім увага має бути обернена на повноцінне відновлення і забезпечення умов для піку працездатності спортсменів в дні основних стартів. Це вимагає організації спеціального режиму стартів змагань, відпочинку і тренувальних занять, раціонального харчування, психологічного налаштування, застосування засобів відновлення.
Загальні основи чергування занять з різними за величиною і спрямованістю навантаженнями
Методика побудови мікроциклів залежить від ряду чинників. До них в першу чергу відносяться особливості процесів стомлення і відновлення в результаті навантажень окремих занять. Не менше важливими являються відомості про кумулятивний ефект декількох різних за величиною і спрямованістю навантажень, про можливості використання малих і середніх навантажень з метою інтенсифікації у спортсменів процесів відновлення після значної фізичної напруги. 30
Чергування навантажень і відпочинку в мікроциклі може привести до реакцій трьох типів:
а) максимальному зростанню тренованості;
б) незначному тренувальному ефекту або повній його відсутності;
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 2006 | Нарушение авторских прав
|