АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Кафедра судової медицини та медичного законодавства. Одеський національний медичний університет

Одеський національний медичний університет

ЛЕКЦІЯ:

«Загальні питання судово-медичної танатології. Процес вмирання та смерть. Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика. Ранні та пізні трупні явища. Діагностика давності настання смерті. Огляд трупа на місці його виявлення. Завдання лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини під час огляду трупа на місці його виявлення.»

Затверджено на методичній

нараді кафедри

Протокол №_

від «_ _»________20__р.

Протокол №_

від: «__»________20_р.

Завідувач кафедри,

д. мед. н., проф. __________Г. Ф. Кривда

Одеса 2011р.

Загальні питання судово-медичної танатології

1. Актуальність теми, обґрунтування теми:

Актуальність теми обґрунтована тим, що при судово-медичному дослідженні трупу завжди виникає необхідність встановлення причини та генезу смерті, давність її настання, а також опис положення тіла після настання смерті, ознаки з смертності тілесних пошкоджень.

2. Цілі лекції:

Навчальні: Ознайомити студентів з судово-медичною класифікацією смерті,, поняттями - ранні і пізні трупні зміни, студент повинен вміти зі змін в трупі встановити давність настання смерті, вміти оформляти судово-медичну документацію, лікарське свідоцтво про смерть і акт судово-медичного дослідження трупу, студент повинен навчитися оформлювати судово-медичні заключения і висновки при рішенні різних ситуаційних задач.

Виховні: зв'язані з формуванням професійною особою лікаря судово-медичного експерта і формуванням у студентів навиків деонтології і медичної етики.

План та організаційна структура лекції.

4. Зміст лекційного матеріалу:

Структурно-логічна схема змісту теми:

Текст лекції:

Вступ

Одним з об'єктів судово-медичної експертизи є мертве тіло - труп (лат. - cadaver). Незалежно від стану трупа (гниття, обгорання, скелетування тощо), судово-медичне дослідження враховує патологію та пошкодження трупа, викликані механічною, термічною, хімічною травмою та іншими причинами і допомагає правоохоронним органам та судам встановлювати істину у справах.

Крім цього дослідження трупів допомагає лікарям різних професій в аналізі дефектів, діагностиці та лікуванні хворих з метою їх недопущення. Кожен лікар повинен вміти рятувати людей від смерті, констатувати її настання, визначати причину смерті, а іноді робити розтин трупа померлої людини. Для цього необхідно знати основи танатології (від грец. thanatos -смерть + logos - вчення) - науки, яка вивчає процес умирання, причини смерті та посмертні зміни.

2. Про поняття "смерть" та засоби її констатації

Смерть є незбіжним закономірним закінченням індивідуального життя кожного живого організму, таким чином, життя та смерть - це єдиний процес.

Доцільно розглядати загальну та спеціальну танатологію.

Загальна танатологія вивчає наукові знання про смерть, процеси вмирання і критерії діагностики смерті, причини та генез смерті, трупні явища та інші критерії встановлення смерті.

Спеціальна танатологія вивчає цей комплекс щодо смерті від конкретних видів ушкоджень і захворювань.

У теперішній час можливість продовження життя як у часі, так й у просторі зумовлені:

1) половина інформації передається генеративним шляхом;

2) досягнення біотехнологій зробило можливим клонувати людину з соматичної клітини;

Вейсман у 1889 році сформував уяву про зародкову плазму, яка передається спадково і забезпечує передачу спадковості у поколіннях. Усі клітини організму дотипотентні, оскільки містять достатню кількість інформації для розвитку цілого організму.

Процес переходу від життя до смерті називається вмиранням, яке складається як правило з п'яти етапів:

1. Предагоналъшй стан: свідомість пригнічена, пульс не прощупується, ритми серця різко ослаблені, артеріальний тиск активно знижується, дихання часте і поверхневе, реакція на подразники різко знижена.

2. Термінальна пауза: пізнання, пульс, рефлекси і дихання відсутні,

артеріальний тиск близько до нуля.

3. Агонія: свідомість втрачена, але періодично на короткий час

повертається. Функції корі пригнічені, виражена активність підкоркових центрів, спостерігається дещо частіше серцебиття і незначний підйом артеріального тиску, дихання нечасте і глибоке з примиканням майже всіх скелетних м'язів. Закінчення етапу характеризується ще більшим зменшенням дихання і зниженням артеріального тиску.

Агонія різна за довготривалістю і залежить від виду і механізму смерті. Агонія, як і період так званої клінічної смерті, якому вона попереджує, може бути зворотною, з повним поновленням життєвих функцій організму.

Агонія може продовжуватися від декількох хвилин до декількох годин і днів. Lawes і Berg (1965) запропонували чотири типа агонії: 1) відсутність агонії при різкому руйнуванні тіла під час різних катастроф; 2) дуже коротка агонія, протягом 4-5 хвилин, при гострій смерті різного походження (електротравма, різні види порушення зовнішнього дихання тощо); 3) агонія, що продовжується багато часів, днів: 4) агонія, продовжена реанімацією іноді до неділі і місяця.

Цілеспрямовано другий етап агонії розділити на два підтипи. Один має місце при секундній, раптовій зупинці серця, раптовій серцевій смерті. Друга агонія - тривалістю декілька хвилин. Автори показали можливість пізнавати ці два підтипи вмирання клініко-хімічними дослідженнями.

4. Клінічна смерть: повне пригнічення свідомості, рефлексів, серцевої діяльності. На цьому етапі зберігається можливість поновлення усіх основних життєвих функцій. Його тривалість в середньому складає 5-6 хвилин, але при низькій температурі навколишнього середовища вона може складати 15-20 хвилин.

Стан клінічної смерті переходить у стан біологічної смерті, коли поновлення життєвих функцій людини вже неможливе. Це і є смерть.

Термін "клінічні смерть " неправильний. Смерть - стан безповоротний. Клінічна смерть - стан поворотний. Тому це не смерть, а глибоке пригнічення життєвих функцій. Цей стан може скінчитися смертю. Смерть -процес фізіологічний і природній в глибокій старості. У судово-медичній практиці частіше має місце смерть пошкодження внаслідок захворювання чи дії зовнішніх факторів: пошкодження, електротравми, кисневого голодування тощо.

5. Біологічна смерть: для біологічної смерті характерно повне і безповоротне зникнення функцій всіх відділів, враховуючи ствол мозку та всіх органів.

Соціальна смерть - це безповоротній ступор чи кома із збереженням вегетативного життя.

Замість "клінічної смерті" говорять "Cardiorespiratory arrest" (призупинка діяльності серця та дихання), замість "біологічної смерті" -просто смерть BRAIN DEAIH. Усі ці стани можливо представити у вигляді такої схеми (додаток табл.1).

Таким чином, нові медичні проблеми потребують виділення двох станів коми: довготривалої коми (coma prolong) і безповоротної коми (coma depasse).

Довготривала кома - це стан, в якому вегетативні функції збережені і який може або регресувати до безповоротної коми, або йти на покращення. При безповоротній комі регулюючі функції мозку безповоротно втрачені, а вегетативні функції (дихання тощо) підтримуються штучно.

В 1984 році 19-річний американець Террі Уоліс після автомобільної травми впав в кому на 19 років і завдяки мамі місіс Уолліс ти апаратурі, піддержуючій життєдіяльність вийшов із коми в червні 2003 р. (Газета „Факти" від 02.-8.2003 p.).

Цей діагноз повинен бути підтверджений клінічним і лабораторним дослідженням, який свідчить, що загибель центральної нервової системи дійсно наступила. Протягом 48 годин ці дослідження повинні бути зроблені повторно, і якщо вони дали той же результат, значить такий хворий може бути оголошений мертвим, а його органи можуть бути взяті для трансплантації

Таким чином, носієм властивостей життя оголошений мозок, і з'явився новий термін "смерть мозку".

Констатація смерті людини нерідко дуже тяжка і відповідальна справа, тому є найвідповідальнішим етапом в діяльності не тільки для судово

- медичного експерта, але і всіх лікарів. Розрізняють відносини чи орієнтовані та абсолютно (достовірні) ознаки смерті.

До відносних ознак смерті належать ознаки, які показують про відсутність функції кровообігу, функції дихання та функції центральної нервової системи.

Про відсутність функції кровообігу:

- відсутність пульсу, в тому числі і на сонних артеріях;

- відсутність серцебиття на потязі 1-2 хвилин; відсутність кровотечі при артеріотомії;

- відсутність рожевого забарвлення при просвічувані кісті;

відсутність змін кольору периферичної частини пальця, перетнутого при

основі джутом; "німа" електрокардіограма;

відсутність серцевих скорочень при рентгеноскопії грудної клітки. Про відсутність функції дихання:

- нерухомі грудна клітка і передня черевна стінка, особливо епігастральна

ділянка;

- відсутність дихальних шумів при аускультації і, частково, в ділянці

яремної ямки;

- відсутність дихальних екскурсій при рентгеноскопії грудної клітки. На відсутність функції центральної нервової системи:

- втрата свідомості;

- відсутність нюхового рефлексу на подразники, з різкими запахами

(нашатирний спирт);

- відсутність рефлексів, в першу чергу рогівкового;

- зміна форми зіниці на щілиноподібну при здавлені очного яблука;

- "німа" електроенцефалограма.

Згідно з Законом України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини", визнання людини померлою говориться, що людина вважається померлою з моменту, коли встановлена смерть її мозку. Момент смерті мозку може бути встановлено, якщо виключені всі інші можливості за даних обставин причини втрати свідомості та реакції організму. Деталі констатації смерті викладені в "Інструкції щодо констатації смерті людини" на підставі смерті мозку в наказі МОЗ України №226 від 25.09.2000 року. Абсолютними або достовірними ознаками смерті є трупні плями, трупне заклякання, зниження температури до +20 °С і нижче, висихання рогівок.

На факт смерті також вказують несумісні з життям ушкодження (відокремлення голови, поділ тіла на частини, просторі проникаючі з пошкодженням внутрішніх органів, загальне обвуглене тіла та пізні трупні зміни.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 544 | Нарушение авторских прав