АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЧАСТОТА СЕРЦЕВИХ СКОРОЧЕНЬ

ЧСС, тобто кількість скорочень за 1 хв., залежить головним чином від функціонального стану блукаючих і симпатичних нервів. При збудженні симпатичних нервів ЧСС зростає. Це явище називається тахікардія. При збудженні блукаючих нервів ЧСС зменшується – це брадикардія.

На ЧСС впливає також і стан кори головного мозку: при посиленні гальмування ЧСС уповільнюється, при посиленні збудливого процесу – стимулюється.

ЧСС може змінюватись під впливом гуморальних подразників, зокрема температури крові, що притікає до серця. Місцеве подразнення теплом ділянки правого передсердя (локалізація ведучого вузла) призводить до збільшення ЧСС. При охолодженні цієї області серця спостерігається протилежний ефект.

В нормі ЧСС становить 60-90 ударів за 1 хв.

ПОКАЗНИКИ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РОБОТА СЕРЦЯ.

Показниками серцевої діяльності є систолічний і хвилинний об’єм серця.

Систолічний або ударний, об’єм серця – це кількість крові, яку серце викидає у відповідні судини при кожному скороченні. Величина систолічного об’єму залежить від розмірів серця, стану міокарду та організму. У дорослої людини при відносному спокої систолічний об’єм кожного шлуночка складає приблизно 70-80мл. Таким чином, при скороченні шлуночків в артеріальну систему поступає біля 120-160мл крові.

Хвилинний об’єм серця – це кількість крові, яке серце викидає в легеневий стовбур та аорту за 1хв. ХОС – це добуток величини систолічного об’єму на ЧСС за 1хв. В середньому ХОС складає 3-5л.

Систолічний та хвилинний об’єм серця характеризують діяльність всього апарату кровообігу.

Хвилинний об’єм серця збільшується пропорційно важкості роботи, яку виконує організм. При малій потужності роботи ХОС збільшується за рахунок підвищення величини систолічного об’єму і ЧСС, при великій потужності – тільки за рахунок наростання серцевого ритму.

Під час викиду крові шлуночки здійснюють роботу по переміщенні об’єму крові в судини. Кров, що міститься в судинах, та власне судини при цьому чинять опір.

Користуючись фізичними формулами та середніми значеннями параметрів (тиск та прискорення току крові) для лівого і правого шлуночка, можна вирахувати, яку роботу виконує серце під час одного скорочення.Встановлено, що шлуночки в період систоли здійснюють роботу біля 1 Дж з потужністю 3,3Вт (враховуючи, що систола шлуночків продовжується 0,3с).

Встановлено, що об’єм крові, яка викидається при кожному скороченні шлуночків, залежить від величини кінцевого діастолічного наповнення порожнин шлуночків кров’ю. Чим більше крові поступає в шлуночки під час діастоли, тим сильніше розтягуються м’язові волокна. Від ступеню ж розтягнення м’язових волокон знаходиться в прямій залежності сила, з якою скорочуються м’язи шлуночків.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 879 | Нарушение авторских прав