АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПУЛЬС І ЙОГО ВИЗНАЧЕННЯ

Прочитайте:
  1. SS4LA - датчик пульс-плетизмограф
  2. Аритмии, обусловленные нарушениями образования импульса
  3. Аритмии, обусловленные нарушениями проведения импульса
  4. Артериальный и венный пульс
  5. Артеріальний пульс, його походження СФГ, її аналіз.
  6. Артеріальний тиск: визначення, нормальні показники АТ згідно з даними ВООЗ.
  7. Верхушечный толчок ритмичный, площадью 2 см. Артериальный пульс слабого напряжения и наполнения, частота 62 удара в минуту, одинаков на обеих руках.
  8. Визначення
  9. Визначення D-димера
  10. Визначення активності фактору ХІІІ (за методом В. П. Балуди та співавт.)

 

Артеріальний пульс - це періодичні розширення і видовження сті­нок артерій, які зумовлені поступленням крові в аорту при систолі лівого шлуночка. Тобто, пульсом називають ритмічні коливання діамет­ру артеріальних судин, які викликаються роботою серця.

Пульс характеризується рядом ознак, які визначаються шляхом пальпації найчастіше всього променевої артерії в нижній третині пе­редпліччя, де вона розміщена найбільш поверхнево. Його можна прома­цати також на поверхневій скроневій артерії і тильній артерії ступ­ні.

Пульс характеризують наступні ознаки:

1) частота - число ударів за 1 хвилину;

2) ритмічність - правильне чергування пульсових ударів;

3) наповнення - ступінь зміни об'єму артерії, яка визначається за силою пульсового удару;

4) напруження - характеризується силою, яку необхідно прикласти, щоб стиснути артерію до повного зникнення пульсу.

Пальпацією визначають і стан стінок артерії: після стискання артерії до зникнення пульсу у випадку склеротичних змін судина ви­значається як щільний тяж.

Пульсова хвиля, що виникла, поширюється по артеріях. В міру її поширення вона послаблюється і затихає на рівні капілярів. Швидкість поширення пульсової хвилі в різних судинах у однієї і тієї ж людини неоднакова - вона більша в судинах м'язового типу і менша в еластич­них судинах. Так, у людей молодого і похилого віку швидкість поши­рення пульсових коливань в еластичних судинах лежить в межах від 4,8 до 5,6 м/с, у великих артеріях м'язового типу - від 6,0 до 7,0 –7,5 м/с.

Таким чином, швидкість поширення пульсової хвилі по артеріях значно більша, ніж швидкість руху крові по них, яка не перевищує 0,5 м/с. З віком, коли знижується еластичність судин, швидкість по­ширення пульсовоі хвилі збільшується.

У великих венах поблизу серця також можна спостерігати пульса­цію. Походження венного пульсу діаметрально протилежне виникненню артеріального пульсу. Відтік крові з вен в серце припиняється під час систоли передсердь і під час систоли шлуночків. Ці періодичні затримки відтоку крові викликають переповнення вен, розтягнення їх тоненьких стінок, що і зумовлює їх пульсацію. Венозний пульс до­сліджують в надключичній ямці.

У здорової людини пульс ритмічний, тобто його удари надходять через рівні проміжки часу. При захворюваннях серця можуть спостері­гатись порушення ритму – аритмії (перебої пульсу).

Для більш детального вивчення пульсу проводять його запис за допомогою сфігмографа. Крива, яку отримують під час запису пульсо­вих коливань стінки артеріі, називають сфігмограмою.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 681 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)