АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Отже, в правій половині серця знаходиться венозна кров, у лівій – артеріальна.

КЛАПАНИ СЕРЦЯ

Клапани серця утворені складками ендокарду. Передсердно-шлуночкові отвори закриваються передсердно-шлуночковими (атріовентрикулярними) клапанами. Клапан між правим передсердям і шлуночком називається тристулковим (має три стулки). У лівій половині серця є двостулковий клапан (мітральний). Стулки клапанів за допомогою сухожилкових ниток з’єднуються із сосочковими м’язами, тому вони не вивертаються із шлуночків в передсердя при скороченні (систолі) шлуночків. Отже, кров із шлуночків при їх скороченні не потрапляє назад у передсердя. При ушкодженні стулок (сифіліс, ревматизм) передсердно-шлуночкові отвори не закриваються повністю і робота серця порушується (1.15).

Отвори легеневого стовбура та аорти теж мають клапани з півмісяцевими стулками. При розслабленні (діастолі) шлуночків ці стулки заповнюються кров’ю і закривають отвори судин, перешкоджаючи зворотньому току крові в шлуночки (1.04).

ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА. ФАЗИ СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Серцевий м’яз (міокард) за своїми функціональними властивостями займає проміжне місце між посмугованими і гладкими м’язами. Міокард подібний до посмугованих скелетних м’язів здатністю швидко та інтенсивно скорочуватись, а до гладких м’язів – здатністю до мимовільної активності і чутливістю до впливу вегетативних нервів та гормонів.

Міокард має такі фізіологічні властивості:

1) 1) збудливість – це здатність серцевого м’яза збуджуватись у відповідь на подразнення. Встановлено, що величина реакції серцевого м’язу не залежить від сили подразнень, які наносяться (електричних, механічних, хімічних і ін.). Міокард максимально скорочується і на порогове, і на більш сильне за величиною подразнення;

2) 2) скоротливість - це здатність серцевого м’яза скорочуватись у відповідь на подразнення та збудження. Скоротливість має свої особливості. Першими скорочуються м’язи передсердь, потім – папілярні м’язи і субендокардіальний шар м’язів шлуночків. Далі скорочення охоплює і внутрішній шар шлуночків, забезпечуючи тим самим рух крові з порожнин шлуночків в аорту та легеневий стовбур;

3) 3) автоматизм – це здатність серця ритмічно скорочуватись під впливом імпульсів, які виникають в ньому самому;

4) 4) провідність – це здатність серцевого м’яза проводити нервові імпульси у відповідь на збудження по провідній системі серця. Між кардіоміоцитами розташована система клітин і відростків, які виконують функції генерації збудження і проведення його до кардіоміоцитів. Це і є провідна система серця (1.17). Вона являє собою специфічну атипову м’язову тканину, бідну міофібрилами, багату саркоплазмою. Провідна система серця складається з:

- - синусового вузла – міститься в правому передсерді між гирлами верхньої та нижньої порожнистих вен. Цей вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження в серці, в результаті чого серце скорочується з частотою 60-70 ударів за хвилину. Збудження від синусового вузла передається до лівого передсердя і до передсердно-шлуночкового вузла;