ПРОВІДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ.

У людини провідна система серця скдадається з:

1) синусно-передсердного вузла (синоатріального, Кіса-Флека), який розміщується на задній стінці правого передсердя в місці впадіння верхньої порожнистої вени;

2) передсердно-шлуночкового вузла (атріовентрикулярного, Ашоффа-Тавари), який знаходиться в стінці правого передсердя поблизу пере­городки між передсердями і шлуночками;

З) передсердно-шлуночкового пучка (пучок Гіса), який відходить від передсердно-шлуночкового вузла одним стовбуром.

Пучок Гіса, пройшовши через перегородку між передсердями і шлу­ночками, ділиться на дві ніжки, які йдуть до правого і лівого шлуноч­ків. Закінчується пучок Гіса в товщі м'язів волокнами Пуркіньє (провідними серцевими міоцитами), які поширюються під ендокардом по всьому шлуночку і зливаються з його мускулатурою. Пучок Гіса - єдиний м'язовий мостик, який сполучає передсердя з шлуночками.

В серці здорової людини збудження виникає в синусно-передсердному вузлі. Отже, даний вузол є ведучим в діяльності серця (водій ритму), в ньому виникають імпульси, які визначають частоту і ритм скорочення серця.

Збудження, яке виникло в синусно-передсердному вузлі, поширюється по

пучку атипових м'язових волокон до атріовентрикулярного вузла, а від нього по пучку Гіса – до міокарду шлуночків. Так як в атріовентрикулярному вузлі швидкість проведення збудження дуже силь­но знижуєтьоя, передсердя встигають закінчити своє скорочення перш ніж почнеться систола шлуночків.

Таким чином, система, яка проводить збудження не тільки пород­жує імпульси збудження в серці, але і регулює послідовність скоро­чень передсердь і шлуночків.

Ведуча роль в автоматії серця належить синоатріальному вузлу. Про це свідчить такий дослід: при місцевому зігріванні ділянки вузла діяльність серця прискорюється, а при охолодженні - сповільнюєть­ся. Зігрівання і охолодження інших частин серця не впливає на часто­ту його скорочень.

Після руйнування синоатріального вузла діяльність серця може продовжуватись, але в більш сповільненому ритмі - 30-40 скорочень за хвилину. "Водієм ритму" стає атріовентрікулярний вузол. Ці дані говорять про градієнт автоматії, тобто про те, що автоматія різних відділів системи, яка проводить збудження, не однакова.

При порушенні проведення збудження з ведучого вузла до шлуноч­ків може спостерігатись серцевий блок. Він виникає при порушенні про­відності імпульсів в ділянці передсердно-шлуночкового вузла або пуч­ка Гіса.

При серцевому блоці, який може бути повним або неповним, відсутня узгодженість між ритмом передсердь і шлуночків, що приводить до важких

розладів кровообігу.

ЕЛЕКТРИЧНІ ЯВИЩА В СЕРЦІ.

В працюючому серці створюються умови для виникнення електрич­ного струму. Під час систоли передсердя стають електронегативними по відношенню до шлуночків, які знаходяться в цей час у фазі діас­толи. Таким чином, при роботі серця виникає різниця потенціалів, яка може бути зареєстрована за допомогою електрокардіографа - приладу для запису біострумів серця.

Тіло людини є добрим провідником електричного струму. Тому біопотенціали, які виникають в серці, можуть бути виявлені на поверхні тіла. Ейнтховен (І903) одним з перших дослідників зареєстрував біо­потенціали серця, відводячи їх з поверхні тіла за допомогою струнно­го гальванометра.

Біопотенціали серця, записані за допомогою електрокардіографа, носять назву електрокардіограми. (1.10)