АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

СЕРЦЕВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Серце володіє автоматизмом, тобто воно скорочується під впли­вом імпульсів, які виникають в його спеціальній тканині. Але в ці­лісному організмі людини робота серця регулюється за рахунок нейро­гуморальних процесів, які змінюють інтенсивність скорочень серця і при­стосовують його діяльність до потреб організму і умов існування.

Нервова регуляція роботи серця

В нервовій регуляції діяльності серця головна роль належить блукаючим і симпатичним нервам, які відносяться до вегетативної нервової системи.

В 1845 р. німецькі фізіологи брати Вебер показали, що слабі подразники блукаючих нервів приводять до сповільнення ритму серця, сильні - зумовлюють зупинку серцевих скорочень. Після припинення подразнення блукаючих нервів діяльність серця може знову віднови­тись.

Вплив подразнення симпатичних нервів на діяльність серця був встановлений російським фізіологом І.Ф.Ціоном (І866р.). Він спосте­рігав у тварин прискорення ритму серця при подразненні симпатичних нервів.

На даний час встановлено, що блукаючі і симпатичні нерви при їх збудженні змінюють не тільки ритм і силу серцевих скорочень, але і впливають на збудливість і тонус серцевого м'яза, а також швид­кість проведення збудження.

Важливі дані отримав І.П.Павлов при вивченні впливу симпатичних нервів на роботу серця. Він виявив, що при подразненні однієї з гі­лок симпатичного нерва, іде закономірне посилення систоли. Цю нерво­ву гілку І.П.Павлов назвав посилюючим нервом серця і зробив припу­щення про його вплив на обмінні процеси в міокарді. Виникло уявлення про трофічну функцію нервової системи, тобто про її вплив на жив­лення тканин.

Вчення І.П.Павлова про трофічну функцію нервової системи отри­мало підтвердження і подальший розвиток. Встановлено, що при подраз­ненні посилюючого нерва і при підвищенні функціональної активності серця в серцевому м'язі збільшується кількість скоротливих білків. Крім того, за допомогою радіоактивного методу було показано, що по­силюючий нерв серця стимулює синтез і розпад АТФ, яка є джерелом єнергії для виконання серцем механічної роботи.

Регулює і корегує діяльність серця через блукаючі та симпатич­ні нерви кора півкуль великого мазку. Доказом впливу кори великого мозку на діяльність серця є можливість утворення умовних рефлексів, які досить легко утворюються у людини, а також у тварин.

Умовнорефлекторні реакції лежать в основі так званих передстартових станів спортсменів. Встановлено, що в них перед бігом збіль­шується систолічний об'єм серця і частота серцевих скорочень. Відпо­відні зміни в діяльності серця викликають у людини різні емоційні стани (хвилювання, страх, гнів, злість, радість), що також свідчить про вплив кори великого мозку на роботу серця.

Гуморальна регуляція діяльності серця.

На діяльність серця впливають гормони, деякі електроліти та ін­ші високоактивні речовини, які надходять в кров і є продуктами жит­тєдіяльності багатьох органів і тканин організму.

Ацетилхолін і норадреналін - медіатори нервової системи, вира­жено діють на роботу серця. Дія ацетилхоліну невіддільна від функції парасимпатичних нервів, так як він синтезується в їх закінченнях. Ацетилхолін зменшує збудливість серцевого м'яза і силу його скоро­чень.

Важливе значення для регуляції діяльності серця мають норадреналін (медіатор) і адреналін (гормон). Серце володіє здатністю утримувати адреналін, який приноситься кров'ю. Дія адреналіну сумується з впливом на серце норадреналіну, який утворюється в закінченнях симпатичних нервів. Адреналін інорадреналін стимулюють обмінні процеси в серці, підвищують використання енергії і тим самим збільшують потребу міокарду в кисні. Адреналін одночасно викликає розширення коронар­них судин, що сприяє покращенню живлення серця.

На роботу серця впливає кількість в крові калію і кальцію. Під­вищення вмістукальцію збільшує частоту і силу скорочень, підвищує збудливість і провідність серця. Калій діє протилежно. Отже, для нормальної роботи серця необхідне оптимальне співвідношення в між­клітинній рідині іонів калію і кальцію.

Гормони кори наднирників, ангіотензин і серотонін також збіль­шують силу скорочень міокарду, а тироксин прискорює серцевий ритм.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 736 | Нарушение авторских прав