АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Значення самоосвіти і самовиховання в житті та діяльності фельдшера і акушерки. Підвищення кваліфікації. Атестація професійного рівня

Навчання у медичному училищі (коледжі) є лише почат­ком здобування знань, необхідних для того, щоб стати компетентним спеціалістом (фельдшером, акушеркою). Безперервне навчання необ­хідне для здійснення діяльності на високому рівні якості та Професіо­налізму. Фельдшер чи акушерка повинні прагнути до здобуття інформації з різних джерел, вивчати нові альтернативні підходи, застосову­вати нові методи, використовуючи власні зусилля та передовий досвід своїх колег. Допитливий медичний працівник з різних наукових дже­рел почерпне щось нове і цінне для свого професійного розвитку.

Професійне зростання залежить від того, наскільки фельдшер навчилися використовувати свій розум і досвід. З часом де­яка частина здобутих у медичних училищах (коледжах) знань стає застарілою, і для того, щоб ефективно працювати в умовах, які швид­ко змінюються, необхідні нові знання.

Свій професійний розвиток фельдшери і акушерки здійснюють на курсах підвищення кваліфікації, які зазвичай функціонують у про­відних медичних коледжах (училищах), вищих навчальних медич­них закладах III—IV рівнів акредитації. Курси підвищення кваліфі­кації з одного і того самого профілю роботи потрібно проводити один раз на п'ять років.

Згідно з Додатком № 1 до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 1991 р. № 146 "Положення про атестацію се­редніх медичних працівників" атестація проводиться з метою підви­щення їхньої кваліфікації, професійного рівня та ефективності ме­дичної допомоги населенню. Атестації підлягають середні медичні працівники всіх спеціальностей зі стажем роботи не менше 5 років.

Установлюється два види атестації: атестація і переатестація. Атестація на підвищення кваліфікаційної категорії може відбувати­ся не раніше, ніж через рік після проходження спеціалістом поперед­ньої атестації. Переатестацію проходять спеціалісти, які вже мають кваліфікаційну категорію з метою її підвищення.

Якщо на переатестації комісія підтверджує раніше присвоєну категорію, то в посвідчення вноситься позначка про проходження переатестації. Якщо при атестації (переатестації) медичному праців­никові змінено кваліфікаційну категорію, то видається нове посвід­чення.

У разі винесення атестаційною комісією рішення про зняття кваліфікаційної категорії посвідчення атестованого здається в атестаційну комісію.

Кваліфікація середніх медичних працівників визначається за трьома кваліфікаційними категоріями — другою, першою та вищою, які надаються за умови наявності стажу з даної спеціальності не мен­ше 5, 7 та 10 років відповідно.

Середні медичні працівники, які бажають пройти атестацію, по­дають працівникові закладу охорони здоров'я заяву та звіт за останні три роки роботи зі спеціальності. У звіті описується виконана за цей час робота, її обсяг, основні показники, проведені санітарно-освітні заходи та подається інформація про підвищення кваліфікації.

Від чергової атестації (переатестації) звільняються вагітні, а та­кож особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством.

Отримання відповідної категорії заохочується підвищенням за­робітної плати.

КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЦІАЛЬНІСТЬ № 5110101 "ЛІКУВАЛЬНА СПРАВА"

Фельдшер готується до надання долікарняної лікувально-профілактичної та санітарно-профілактичної допомоги, першої тер­мінової медичної допомоги при гострих захворюваннях і нещасних випадках.

Фельдшер повинен знати:

1. Основи законодавства України про охорону здоров'я, постано­ви уряду України з питань охорони здоров'я і навколишнього середо­вища; організаційну структуру, правові та економічні аспекти діяль­ності лікувально-профілактичних закладів; методику статистичних досліджень; відомості про стан здоров'я населення; правила техніки безпеки при роботі з медичним інструментарієм і обладнанням; пи­тання організаційної діяльності служби екстремальної медицини і медичної служби цивільної оборони.

2. Основні положення медико-біологічних дисциплін і основи загальноспеціальних дисциплін, необхідні для вирішення професій­них завдань; анатомо-фізіологічні, вікові, статеві, психологічні особ­ливості здорової і хворої людини; причини і чинники ризику виник­нення патологічних процесів в організмі, механізм їх виникнення і розвитку; основи фармакотерапії, дозування та методику введення в організм лікарських засобів; правила обліку, виписки і зберігання лікарських препаратів.

3. Сучасну класифікацію, етіологію і патогенез найбільш поши­рених захворювань людини, методи їхньої діагностики; принципи лікування і догляду за хворими, особливості патології людини в різ­них вікових групах.

4. Методику обстеження і догляду за хворими, дітьми і людьми похилого віку, маніпуляційну техніку; сучасну анестезійну і реані­маційну апаратуру, основні види реанімаційних заходів; правила асептики і антисептики; принципи санітарно-протиепідемічного і лікувально-охоронного режиму; принципи і норми медичної етики і деонтології.

5. Принципи профілактики захворювань і основи здорового спо­собу життя; методи санітарно-гігієнічного і епідемічного обстежен­ня; методи диспансерного обслуговування населення; специфічну профілактику захворювань; основи раціонального харчування, діти і оптимального розпорядку праці та побуту; питання охорони здоров'я дітей; методи санітарно-освітньої роботи.

Фельдшер повинен уміти:

1. Проводити загальне і клінічне обстеження хворих і оцінюва­ти результати; діагностувати типові випадки найбільш поширених захворювань, призначати лікування, виписувати рецепти; володіти сучасними методами терапії і профілактики захворювань; направ­ляти хворих на консультації та обстеження до лікарів-спеціалістів, лабораторні та функціональні дослідження; володіти методами об­стеження дітей і вагітних.

2. Надавати невідкладну (термінову) долікарську допомогу; во­лодіти прийомами реанімації; асистувати лікареві під час оператив­них втручань і складних інструментальних досліджень та лікарських процедур; приймати нормальні пологи.

3. Здійснювати спостереження і догляд за хворими, дітьми і людьми похилого віку в умовах лікувально-профілактичних закладів і вдома; готувати пацієнтів та інструментарій для лікувально-діагностичних процедур; володіти методиками забору матеріалу для лабораторних досліджень; виконувати нескладні лабораторні дослідження, вмі­ти їх оцінювати; забезпечувати лікувально-оздоровчий і санітарно-протиепідемічний режим.

4. Здійснювати поточний санітарний нагляд за закладами для ді­тей і підлітків, комунальними, харчовими і промисловими об'єктами, водопостачанням і очисткою населених пунктів; організовувати і проводити протиепідемічні заходи у вогнищах інфекційних захво­рювань, у тому числі карантинних.

5. Вести затверджену медичну документацію; здійснювати екс­пертизу тимчасової непрацездатності; володіти методикою розрахун­ку та аналізу статистичних показників діяльності закладів охорони здоров'я, якості надання медичної допомоги і стану здоров'я насе­лення; вирішувати деонтологічні завдання, пов'язані з професійною діяльністю.

6. Проводити санітарно-освітню роботу серед населення з питань профілактичної медицини, гігієнічного навчання і виховання насе­лення, пропаганди здорового способу життя. Сприяти формуванню етики і сімейних відносин, раціональному плануванню сім'ї.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1262 | Нарушение авторских прав