Проблема внутрішньолікарняних інфекцій
Останнім часом актуальною стала проблема внутрішньолікарняних (госпітальних) інфекцій (ВЛІ).
Внутрішньолікарняна інфекція — де будь-яке клінічно виражене захворювання лікарняної етіології, яке пов'язане з перебуванням, лікуванням, обстеженням або зверненням особи за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад. Рівень ВЛІ в Україні становить від б до ЗО %, особливо високий рівень ВЛІ становить у хірургічних, урологічних відділеннях, пологових будинках.
Причинами швидкого поширення ВЛІ є:
• порушення правил асептики та санітарно-профілактичного режиму;
• збільшення кількості госпіталізованих недоношених дітей і людей літнього віку;
• зменшення імунного бар'єра в населення, у тому числі й у медичних працівників;
• стійкість мікрофлори до дезінфектантів та антисептиків;
• упровадження великої кількості діагностичних і лікувальних втручань, а також багато інших чинників, які посилюють загрозу цих інфекцій.
Внутрішньолікарняні інфекції становлять загрозу і для медичного персоналу. Надзвичайна підступність хвороботворних мікроорганізмів полягає в тому, що вони невидимі, а небезпека, яку не можна бачити і відчути одразу, має тенденцію бути проігнорованою, зменшеною або забутою. Здоров'я можна втратити навіть унаслідок одноразового нехтування заходами безпеки, а саме використанням захисних засобів (окуляри, маски чи респіратори, гумові рукавички і фартухи) під час роботи з дезінфекційними і стерилізувальними засобами, під час роботи з біологічними рідинами пацієнтів, дотриманням особистої ретельності та охайності, правил техніки безпеки під час роботи з біологічними рідинами, які можуть спричинити шкідливий вплив.
Одним із головних чинників професійних захворювань медичних працівників є біологічний, який спричинює такі тяжкі захворювання, як туберкульоз різних органів, вірусні гепатити В і С, СНІД тощо. Медичний персонал зазнає впливу не менш шкідливих для здоров'я інших мікроорганізмів.
Слід звернути увагу на три основні шляхи передавання інфекції від пацієнтів медичному персоналу:
1) контактний шлях передавання через руки медичного персоналу, що були в контакті з інфікованими рідинами, секретами тіла пацієнтів, із забрудненим обладнанням, домішками фекальної мікрофлори;
2) повітряний (інгаляційний) шлях передачі інфекції;
3) шлях передачі інфекції через кров.
До основних напрямів профілактики ВЛІ у сучасних умовах відносять:
• запровадження в практику сучасних закладів охорони здоров'я науково обґрунтованого режиму з метою створення оптимальних умов для перебування та ефективного лікування пацієнтів, створення оптимальних умов праці медичному і допоміжному персоналу;
• чітке дотримання санітарно-протиепідемічного режиму;
• підвищення стійкості організму пацієнтів і медичного персоналу до впливу несприятливих чинників.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 763 | Нарушение авторских прав
|