| Проблема внутрішньолікарняних інфекційОстаннім часом актуальною стала проблема внутрішньолікарняних (госпітальних) інфекцій (ВЛІ). Внутрішньолікарняна інфекція — де будь-яке клінічно виражене захворювання лікарняної етіології, яке пов'язане з перебуванням, лікуванням, обстеженням або зверненням особи за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад. Рівень ВЛІ в Україні становить від б до ЗО %, особливо високий рівень ВЛІ становить у хірургічних, урологічних відділеннях, пологових будинках. Причинами швидкого поширення ВЛІ є: • порушення правил асептики та санітарно-профілактичного режиму; • збільшення кількості госпіталізованих недоношених дітей і людей літнього віку; • зменшення імунного бар'єра в населення, у тому числі й у медичних працівників; • стійкість мікрофлори до дезінфектантів та антисептиків; • упровадження великої кількості діагностичних і лікувальних втручань, а також багато інших чинників, які посилюють загрозу цих інфекцій. Внутрішньолікарняні інфекції становлять загрозу і для медичного персоналу. Надзвичайна підступність хвороботворних мікроорганізмів полягає в тому, що вони невидимі, а небезпека, яку не можна бачити і відчути одразу, має тенденцію бути проігнорованою, зменшеною або забутою. Здоров'я можна втратити навіть унаслідок одноразового нехтування заходами безпеки, а саме використанням захисних засобів (окуляри, маски чи респіратори, гумові рукавички і фартухи) під час роботи з дезінфекційними і стерилізувальними засобами, під час роботи з біологічними рідинами пацієнтів, дотриманням особистої ретельності та охайності, правил техніки безпеки під час роботи з біологічними рідинами, які можуть спричинити шкідливий вплив. Одним із головних чинників професійних захворювань медичних працівників є біологічний, який спричинює такі тяжкі захворювання, як туберкульоз різних органів, вірусні гепатити В і С, СНІД тощо. Медичний персонал зазнає впливу не менш шкідливих для здоров'я інших мікроорганізмів. Слід звернути увагу на три основні шляхи передавання інфекції від пацієнтів медичному персоналу: 1) контактний шлях передавання через руки медичного персоналу, що були в контакті з інфікованими рідинами, секретами тіла пацієнтів, із забрудненим обладнанням, домішками фекальної мікрофлори; 2) повітряний (інгаляційний) шлях передачі інфекції; 3) шлях передачі інфекції через кров. До основних напрямів профілактики ВЛІ у сучасних умовах відносять: • запровадження в практику сучасних закладів охорони здоров'я науково обґрунтованого режиму з метою створення оптимальних умов для перебування та ефективного лікування пацієнтів, створення оптимальних умов праці медичному і допоміжному персоналу; • чітке дотримання санітарно-протиепідемічного режиму; • підвищення стійкості організму пацієнтів і медичного персоналу до впливу несприятливих чинників. 
 Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 835 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |