АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Історія розвитку і становлення загального догляду в Україні

Починаючи з Середньовіччя і до початку другої поло­вини XVIII ст. в Україні лікували населення переважно цирульники. Вони, крім стрижок і гоління, надавали населенню і термінову хірургічну допомогу. Відсутність знеболю­вальних засобів із часом виробила у них професійні навички, а саме вміти робити розріз швидко і точно. Цирульники також видаляли зуби, ставили п'явки, банки.

У Запорізькій Січі у кожній сотні запорожців був один цируль­ник. Цирульників із мінімальними теоретичними знаннями стали готувати в Україні з другої половини XVIII ст. У Львові в 1773 р. був відкритий медичний колегіум із трьохрічним курсом навчання, який випускав цирульників.

Цирульники були попередниками фельдшерів, які з'явилися на­прикінці XVIII — на початку XIX ст. спочатку як помічники ліка­ря. У кінці XVIII ст. Київський військовий шпиталь почав приймати хлопчиків віком від 13 до 16 років для підготовки помічників, а зго­дом фельдшерів для самостійної роботи. Цирульники до певного часу зберігали відповідну автономію, лікували самостійно. Із 30-х років XIX ст. допоміжних медичних працівників офіційно стали називати фельдшерами. Багато цирульників подавали прохання на перейме­нування їх у фельдшери.

У 1831 р. у Харкові була відкрита перша фельдшерська школа в Україні. У 1842 р. у Києві на базі Кирилівської лікарні почала пра­цювати друга фельдшерська школа.

У другій половині XIX ст. фельдшерські школи були відкриті в Полтаві, Чернігові, Одесі, Житомирі.

У наш час фельдшерів готують у медичних училищах, коледжах.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1775 | Нарушение авторских прав